керівника виноситься постанова. Із цими постановами ознайомлюються підозрювані, обвинувачені, їхні законні представники та захисники, потерпілі, позивачі, відповідачі та їхні представники, яким роз’яснюється право заявляти відводи керівникові і членам групи слідчих чи слідчо-оперативної групи.
При провадженні досудового слідства групою слідчих чи слідчо-оперативною групою слідчі дії можуть виконуватись як одним, так і декількома слідчими чи особами, які здійснюють дізнання і включені в слідчо-оперативну групу.
Слідчий – керівник групи слідчих чи слідчо-оперативної групи приймає справу до свого провадження. Він здійснює загальне керівництво розслідуванням, несе повну відповідальність за всебічність, повноту і об’єктивність розслідування, приймає рішення про спрямування справи, може доручити слідчим – членам групи слідчих чи слідчо-оперативної групи допит обвинуваченого.
Члени слідчої чи слідчо-оперативної групи виконують доручення і вказівки керівника, діючи при цьому в межах повноважень, які їм надані цим Кодексом. Про виконання доручень та вказівок вони повідомляють керівника групи” [3].
Якщо під час розслідування справ про хабарництво створюються значні за кількісним складом групи слідчих і оперативних працівників, то виникає необхідність в розділенні цих груп на менші. Це стосується і груп слідчих і груп оперативних працівників. Розділ обов’язків у зв’язку з цим залежить від різних факторів.
Іноді оперуповноважені отримують самостійну ділянку роботи, що стосується окремих епізодів або окремих обвинувачених. В інших випадках така діяльність поєднується з спільною діяльністю слідчої групи. У будь-якому випадку діяльність слідчих і оперативних груп повинна бути узгодженою.
Оперативні працівники незалежні від слідчого щодо вибору засобів та методів оперативної роботи. Однак, про результати застосування оперативно-розшукових заходів, що проводяться у зв’язку з розслідуванням справи повинен знати слідчий, тим паче, що чинними нормативно-правовими актами це не заборонено. Відповідно до наказу МВС України слідчий має право знайомитись з оперативно-розшуковими і обліковими матеріалами органів дізнання [4].
Література:
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 7 жовтня 1994 р. №12 „Про судову практику в справах про хабарництво”. – К.: А.С.К., 2000. – C. 199.
Кримінально-процесуальне право України: Підручник. – К.: А.С.К., 2003. – C. 464.
Проект КПК України від 18.11.2005р. прийнятий Постановою Верховної Ради України за основу 15.12.2005р.
Наказ МВС України від 25.11.1992р. №745 „Про невідкладні заходи з удосконалення структури й організації діяльності органів досудового слідства в системі МВС України”.