З урахуванням історичного та світового досвіду, положень міжнародних правових актів та сучасних досягнень юридичної науки така система вимагає коректив і подальшого розвитку. Зокрема, подальшої розробки потребують саме галузеві, сугубо процесуальні принципи, які визначають особливості саме кримінального процесу. Аналіз співвідношень загальноправових, міжгалузевих і галузевих принципів показує дуже малу частку саме галузевих принципів у цілісній системі таких.

Таким чином, ми вважаємо за необхідне поповнити концептуальну модель системи принципів кримінального процесу, а саме:

систему галузевих принципів, які визначають особливості саме кримінального процесу, доповнити такими засадами, як: недопустимість примушування до свідчень проти самого себе, членів своєї сім’ї і своїх близьких родичів (свобода самовикриття та викриття близьких); забезпечення безпеки учасників кримінального процесу; допустимість притягнення до кримінальної відповідальності лише за умови доведеності вини; допустимість застосування примусових і запобіжних заходів лише в разі крайньої необхідності; забезпечення ознайомлення особи, що притягується до відповідальності з обвинуваченням і допустимість судового розгляду справи тільки в рамках пред’явленого обвинувачення; незалежність слідчого; прокурорський нагляд за забезпеченням законності на досудових стадіях та підтримання державного обвинувачення прокурором у суді; недопустимість щодо правового стану обвинуваченого повороту до гіршого в касаційній стадії процесу; реабілітація невинуватих; документованість процесуальнихдій і рішень;

систему міжгалузевих принципів доповнити засадами: гарантованість доступу до правосуддя;

систему загальноправових принципів доповнити засадами – повага та захист честі і гідності людини; презумпція добропорядності людини; забезпечення захисту прав і свобод людини (недоторканність особи, житла, сфери особистого життя, таємниця листування, телефонних та інших розмов, таємниця банківських вкладів, непорушність права власності та інші); гуманізм, толерантність і справедливість.

Отже, принципами кримінального процесу є:

Встановлення об’єктивної істини.

Забезпечення захисту прав і свобод людини.

Недоторканність сфери особистого життя.

Недоторканність особи.

Недоторканність житла.

Забезпечення таємниці листування, телефонних та інших розмов, телеграфної і поштової кореспонденції.

Забезпечення таємниці банківських вкладів.

Непорушність права власності.

Повага та захист честі і гідності людини.

Презумпція невинуватості обвинувачуваного.

Презумпція добропорядності людини.

Рівність людей перед законом і судом.

Гарантованість доступу до правосуддя та забезпечення права на судовий захист.

Здійснення правосуддя тільки судом.

Забезпечення обвинувачуваному права на захист.

Недопустимість примушування до свідчень проти самого себе, членів своєї сім’ї і своїх близьких родичів (свобода самовикриття та викриття близьких).

Забезпечення безпеки учасників кримінального процесу.

Допустимість застосування примусових і запобіжних заходів лише в разі крайньої необхідності.

Допустимість притягнення до кримінальної відповідальності лише за умови доведеності вини.

Незалежність слідчого.

Забезпечення ознайомлення особи, що притягується до відповідальності, з обвинуваченням і допустимість судового розгляду справи тільки в рамках пред’явленого обвинувачення.

Прокурорський нагляд за забезпеченням законності на досудо-вих стадіях та підтримання обвинувачення в суді прокурором.

Публічність.

Гласність судового розгляду справи.

Незалежність суду і підкорення його тільки законові.

Змагальність та диспозитивність.

Безпосередність та усність судового процесу.

Недопустимість щодо правового стану обвинуваченого повороту до гіршого в касаційній стадії процесу.

Таємниця наради суддів.

Обов’язковість рішень суду.

Свобода оскарження процесуальних дій і рішень, забезпечення можливості касаційного та апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.

Недопустимість звуження існуючих прав і свобод людини.

Державна мова судочинства.

Реабілітація невинуватих.

Документованість.

Законність.

Толерантність.

Гуманізм.

Справедливість.

Таким чином, вся концептуальна модель системи діючих в кримінальному процесі засад включає в себе 39 принципів. Усі вони перебувають в тісному зв’язку, взаємно доповнюють один одного і створюють систему гарантій правосуддя.

При цьому, міжгалузеві та загальноправові принципи, особливо такі, як недоторканність сфери особистого життя; недоторканність особи; недоторканність житла, забезпечення таємниці листування, телефонних та інших розмов телеграфної і поштової кореспонденції; забезпечення таємниці банківських вкладів; непорушність права власності; в зв’язку з особливостями кримінально-процесуальних правовідносин, де вони безпосередньо діють, одержують нове теоретичне осмислення, змістовне збагачення та юридичний розвиток, набувають суто процесуального змісту.

У своїй сукупності принципи кримінального процесу утворюють злагоджену систему єдиних за своєю спрямованістю на забезпечення правосуддя і не суперечливих один з одним основоположних начал визначального характеру, в якій кожен із принципів має свою самостійну теоретично-правову сутність і процесуально-генетичну цінність, виступаючи першоджерелом окремих правових інститутів, органічно поєднаний з іншими засадами, а всі вони разом узяті визначають особливість процесуальної форми і становлять основу процесуальних гарантій істини, захисту прав і свобод людини та забезпечення справедливості.

Зміст принципів кримінального процесу

1. Встановлення об’єктивної істини – забезпечення відповідності висновків слідства та суду об’єктивній дійсності, фактичним обставинам події, що розслідується.

Суд, слідчий, орган дізнання, прокурор зобов’язані всебічно, повно та об’єктивно дослідити всі обставини справи.

Всебічність дослідження обставин справи означає, що слідчий і особа, яка провадить дізнання, повинні висунути та ретельно перевірити всі можливі версії, що випливають з обставин справи, про характер злочину та про осіб, які його вчинили, дослідити всі сторони події, що розслідується.

Повнота дослідження обставин кримінальної справи означає виявлення всіх обставин, що належать до предмета доказування у справі.

Об'єктивність дослідження означає неупередженість осіб, які здійснюють розслідування або судовий розгляд справи, встановлення та перевірку всіх обставин справи як тих, що викривають особу у вчиненні злочину, так і тих, що виправдують, як тих, що обтяжують, так і тих, що пом'якшують відповідальність обвинуваченого.

Складовими елементами принципу встановлення об'єктивної істини у кримінальному процесі є основні принципи доказового права, до числа яких належать такі положення:

встановлення об'єктивної істини в кримінальному процесі покладається на особу, яка провадить дізнанняя, слідчого, прокурора та суд (суддю), яким гарантується процесуальна самостійність у здійсненні дій зі збирання, дослідження, перевірки, оцінки та використання доказів, а також у прийнятті рішень у справі та в їх обґрунтуванні;

доказування не може здійснюватися особами, які прямо або побічно заінтересовані в результаті справи, а також особами, у службовій чи іншій