Здійснюючи нагляд за виконанням законів органами дізнання та досудового слідства, прокурор зобов'язаний:

вживати заходів до того, щоб жодний злочин не залишився нерозкритим та жоден злочинець не ухилився від відповідальності;

суворо наглядати за тим, щоб жоден громадянин не зазнав незаконного та безпідставного притягнення до кримінальної відповідальності або іншого незаконного обмеження в правах;

стежити за неухильним додержанням встановленого кримінальним законодавством порядку провадження дізнання, оперативно-розшукової діяльності та досудового слідства;

суворо стежити за там, щоб ніхто не був заарештований інакше як за постановою суду;

при вирішенні питання про підтримку клопотання перед судом щодо прийняття рішення про арешт, обшук житла чи іншого володіння, виїмку поштово-телеграфної кореспонденції, прослуховування телефонних розмов чи зняття інформації з каналів зв'язку прокурор зобов'язаний ретельно проаналізувати матеріали, що обґрунтовують проведення названих заходів.

Наділений повноваженнями по нагляду за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства, прокурор у межах своєї компетенції вправі:

давати вказівки про провадження дізнання та досудового слідства, про обрання, зміну або відміну запобіжного заходу щодо підозрюваного та обвинуваченого, про притягнення особи як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину та обсяг обвинувачення, про направлення справи, а також про провадження окремих слідчих дій та розшук злочинців, що переховуються;

вимагати від органів дізнання та слідчого для перевірки кримінальні справи, документи, матеріали та інші відомості про вчинені злочини, хід дізнання, досудового слідства та розшуку злочинців;

брати участь у проведенні дізнання та досудового слідства та у необхідних випадках особисто провадити досудове слідство або окремі слідчі дії у будь-якій справі;

повертати кримінальні справи органу дізнання та слідчому зі своїми письмовими вказівками про провадження додаткового розслідування;

відміняти незаконні та безпідставні постанови органів дізнання та слідчого;

усувати особу, яка провадить дізнання, або слідчого від подальшого ведення дізнання або слідства, якщо вони припустилися порушення закону при розслідуванні справи;

витребувати будь-яку справу від органу дізнання та передавати її слідчому, а також передавати справу від одного слідчого іншому з метою забезпечення найбільш повного та об'єктивного розслідування справи;

доручати органам дізнання виконання окремих слідчих дій та розшукових заходів у справах, що перебувають у провадженні слідчих органів прокуратури;

санкціонувати: постанови про застосування заходів безпеки щодо учасників кримінального процесу в передбачених законом випадках; обшук особи, службового чи іншого приміщення (окрім житла чи іншого приватного володіння особи, обшук яких може проваджуватись лише за рішенням суду); виїмку документів, що становлять державну та банківську таємницю; відсторонення обвинуваченого від посади; затверджувати постанови: про ексгумацію трупа; про встановлення строку ознайомлення зі справою; про накладення арешту на вклади;

давати згоду або подавати самому до суду подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а також про продовження строку тримання під вартою в порядку, передбаченому законом;

порушувати, відмовляти в порушенні та закривати кримінальні справи;

затверджувати обвинувальний висновок або повертати кримінальну справу слідчому для провадження додаткового розслідування;

змінювати обвинувальний висновок слідчого або складати новий висновок;

давати письмову згоду на направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру.

Письмові вказівки прокурора органам дізнання та досудового слідства є обов'язковими для виконання. Оскарження отриманих вказівок вищому прокурору не зупиняє їх. виконання, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 114 КПК України. Прокурор підлягає відводу за тими самими підставами, що й суддя. Проте, якщо прокурор брав участь у проведені досудового слідства у справі, підтримував обвинувачення в суді або робив висновок при розгляді справи в апеляційному чи касаційному порядку, то ці обставини не можуть бути підставою для відводу.

Відвід, заявлений прокурору при розгляді справи в суді, розв’язується судом, а при розслідуванні справи — вищим прокурором.

Підтримка державного обвинувачення — одна з функцій прокурора, яка полягає в безпосередній його участі в розгляді судом справи і використанні повноважень обвинувача для всебічного дослідження доказів, захисту прав потерпілого та інших учасників процесу, забезпечення правосуддя і невідворотності кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Прокурор може вступити у справу в будь-якій стадії процесу, якщо цього вимагає захист конституційних прав громадян, інтересів держави та суспільства, і зобов'язаний, додержуючись принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, своєчасно вжити передбачених законом заходів до усунення порушень закону, хоч би від кого вони виходили, сприяти виконанню вимог закоону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справи та постановленню судових рішень, що ґрунтуються на законі.

Підтримуючи державне обвинувачення, прокурор бере участь у дослідженні доказів, подає суду свої міркування щодо застосування кримінального закону та міри покарання підсудному При цьому прокурор керується вимогами закону й об'єктивною оцінкою зібраних по справі доказів. У разі, коли при розгляді справи прокурор дійде висновку, що дані судового слідства не підтверджують обвинувачення підсудного, він зобов'язаний відмовитись від обвинувачення.

Обвинувач — прокурор, що підтримує в суді державне обвинувачення, а також потерпілий у справах приватного обвинувачення (справах, передбачених частиною 1 статті 27 КПК України) та в справах, де прокурор відмовився від обвинувачення, який у відсутності прокурора виконує функцію обвинувачення і користується правами обвинувача.

У разі відмови прокурора від обвинувачення потерпілий вправі вимагати продовження розгладу справи. У цьому випадку він самостійно підтримує обвинувачення.

Обвинувач як учасник процесу з'являється в стадіях судового розгляду справи.

Обвинувач, керуючись вимогами закону і своїм внутрішнім переконанням, підтримує перед судом державне обвинувачення, подає докази, бере участь у дослідженні доказів, заявляє клопотання і висловлює свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду, викладає