Коржанський М. П’ять статей-сім помилок// Юридичний вісник України.-1996.-№8..

Від інших посадових злочинів перевищення влади або посадових повноважень відрізняється тим, що вчинювані винною особою дії не входять у коло її повноважень, не надані їй законом, не передбачені правовим статусом її посади.

За ст. 365 КК України кваліфікуються лише такі дії посадової особи, які явно (очевидно для всіх) виходять за межі наданих їй прав і повноважень, не викликались необхідністю даної конкретної обстановки і заподіяли істотну шкоду державним чи громадським інтересам або охоронюваним інтересам громадян чи інтересам юридичних осіб.

Пленум Верховного Суду України роз’яснив, що як перевищення влади або посадових повноважень кваліфікується:

а) вчинення дій, які є компетенцією іншої посадової особи даного відомства чи посадової особи іншого відомства;

б) вчинення дій одноособово, тоді як вони могли бути вчинені лише колегіально;

в) вчинення дій, які дозволяються тільки в особливих випадках, з особливого дозволу і з особливим порядком проведення,- за відсутності цих умов;

г) вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти П. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 грудня 1985 р. «Про судову практику в справах про перевищення влади або службових повноважень».-Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України. - С. 248.

Для кваліфікації діяння за ст. 365 КК України достатньо одного з цих різновидів перевищення посадовою особою влади або наданих їй посадових повноважень.

Обсяг, зміст і межі наданих посадовій особі прав і повноважень є однією з головних ознак складу злочину, передбаченого ст. 365 КК України, і предметом доказування у конкретній справі. Коло повноважень, що надаються посадовій особі, визначається не тільки законом, але і підзаконними актами, статутами, інструкціями, наказами. Для кваліфікації злочину завжди потрібно певно і чітко визначити правовий статус посадової особи і межі її повноважень. Тільки після цього можна буде зробити правильний висновок – вийшла ця посадова особа за межі наданих їй прав і повноважень чи ні.

Якщо при цьому з’ясується, що правовий статус конкретного працівника державної, громадської або приватної організації, установи чи підприємства взагалі не визначено, її права і повноваження ніяким чином не регламентовані, то певні дії цієї особи в такому випадку не можуть бути визнані перевищенням влади, прав і повноважень і вони не можуть кваліфікуватися за ст. 365 КК України.

Якщо такі дії містять ознаки іншого складу злочину (проти особи, власності і т. ін.), то вони повинні кваліфікуватися за статтями КК України, що передбачають відповідальність за такі злочини.

Кваліфікація діяння за ст. 365 КК України можлива лише у випадках вчинення посадовою особою дій, які будь-яким чином пов’язані з її посадовими повноваженнями. Протиправні дії посадової особи, ніяким чином не поєднані з її посадовими обов’язками, не можуть кваліфікуватися як перевищення влади за ст. 365 КК України Н. И. Коржанский. Квалификация следователем должностных преступлений.- Волгоград, 1986.- С. 26-27..

Для кваліфікації діяння за ст. 365 КК України не має значення, постійно чи тимчасово виконувала посадова особа покладені на неї обов’язки, була вона призначена на посаду чи обрана, обіймала посаду за штатним розкладом чи на громадських засадах, працювала за плату чи безоплатно. Зокрема, громадські помічники дільничних інспекторів міліції, громадські інспектори ДАІ та інші представники громадськості, які виконують функції представників влади і мають спеціальні повноваження на таку діяльність, при явному виході за межі наданих їм прав і повноважень несуть відповідальність за ст. 365 КК України П. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 грудня 1985 р.- Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України.-С. 251..

За ст. 367 КК України кваліфікуються дії лише посадових осіб, тобто осіб, визначених у п. 1 примітки до ст. 364 КК України.

Невиконання або неналежне виконання службових обов’язків іншими особами, які не є посадовими, якщо їх службовими діями була заподіяна істотна шкода, у передбачених законом випадках кваліфікуються як злочини проти особи або проти власності. Не кваліфікуються за ст. 367 КК України і випадки заподіяння потерпілим істотної шкоди внаслідок невиконання або неналежного використання не посадових, а професійних обов’язків, наприклад, лікарем, адвокатом, педагогом.

Посадова халатність – це недбале виконання юридичних обов'язків по службі. Діяння містить склад злочину і кваліфікується за ст. 367 КК України у випадках, коли посадова особа не виконала своїх обов'язків або виконала їх неналежним чином і цим завдала істотної шкоди державній або громадській організації чи громадянину.

Наприклад, Г., працюючи ревізором облспоживспілки, неналежно ставився до виконання своїх службових обов'язків. Будучи призначеним головою комісії з проведення інвентаризації в магазині радгоспробкоопу, він, на порушення вимог Інструкції, затвердженої правлінням Центроспілки, не опечатав і не опломбував приміщення, де зберігалися товари, не контролював правильність цін, за якими вони відпускалися, не перевірив додержання правил зачинення магазину. Це створило можливість для завідуючої магазином Ч. приховати на момент перевірки недостачу товарів на 10 000 крб. і злочинно діяти далі протягом трьох років. Судова колегія Верховного Суду України, розглянувши справу за касаційною скаргою адвоката, визнала кваліфікацію дій Г. за ст. 367 КК України правильною, оскільки, як зазначила колегія, Г. не виконав своїх службових обов'язків і цим завдав істотної шкоди радгоспробкоопу Ухвала судової колегії Верховного Суду України від 23 січня 1990 р. у справі Г.- Практика судів України в кримінальних справах.- К., 1993.- С. 160-161..

При звинуваченні особи за ст. 367