Таким чином в залежності від статусу можна виділити океремі види суб’єктів злочину у злочинах в сфері службової діяльності.

Представники влади.

Пленум Верховного суду України у своїй Постанові роз’яснив, що до представників влади належать працівники державних органів та установ, які наділені правом у межах своєї компітенції пред’являти вимоги, а також приймати рішення, обов’язкові для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості Пленум Верховного Суду України від 07.10.1994 р. „ Про судову практику в справах про хабарництво”.-Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України.-С.253-254..

Виходячи з цього представники влади – це працівники державних органів і установ, які наділені правом у межах своєї компетенції пред’являти вимоги, а також приймати рішення обов’язкові для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості.

До представників влади належать, зокрема, народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, судді, прокурори, слідчі, оперативний склад СБУ, працівники міліції і податкової міліції, інспектори державних інспекцій, лісничі, військові коменданти та інші.

Законодавець пов’язує визнання особи представником влади не за посадою, яку вона обіймає, а за наявністю в неї владних повноваженень. У зв’язку з цим вірно зазначає В.А.Галахова, що представником влади може бути простий міліціонер, інспектор ДАІ, дільничий інспектор тощо Галахова В.А.Уголовная ответственность за должностные преступления сотрудников органов внутренних дел.-М.,1988.-С.14..

Представником влади може бути і рядовий працівник державного апарату і навіть представник громадської організації. Наприклад, дружинник під час охорони громадського порядку.

Особи які обіймають посади пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій.

Організаційно-розпорядчі обов’язки – це функції по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції, зокрема, виконують керівники міністерств, відомств, державних, колективних чи приватних підприємств та організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами, їх заступники: тощо), керівники ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири і т.п.)

Особи які обіймають посади пов’язані з виконанням адміністративно-господарських функцій.

Адмімістративно-господарські обов’язки – це повноваження з управління чи розпорядження державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберіганню переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження у тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, їх заступників, завідуючих складами, магазинами, підприємствами побутового обслугобвування населення, їх заступників, керівників відділів цих підприємств, відомчих ревізорів і контролерів тощо.

Особа є службовою не тільки тоді коли вона виконує відповідні функції чи обов’язки постійно, а й тоді коли вона виконує їх тимчасово або за спеціальним повноваженням за умови, що ці обов’язки чи повноваження покладені на неї у встановленому законом порядку правомочним органом або службовою особою.

Зайняття певної посади або доручення тимчасово виконувати відповідні обов’язки повинно бути оформлено відповідним рішенням (наказом, розпорядженням, постановою тощо).

Із поняття службової особи випливає, що не вважаються службовими особами рядові працівники, які за своєю посадою виконують суто виробничі і матеріально-технічні операції (друркарка, технічний секретар, провідник вагонів на залізниці тощо. На це звертає увагу в своїй роботі професор Коржанський М.Й. Н И Коржанский.Квалификация следователем должностных преступлений.-Волгоград, 1986.-С.8-9.

Громадянин-суб’єкт підприємницької діяльності може бути визнаним службовою особою, а значить і суб’єктом злочину у сфері службової діяльності лише тоді, коли у нього реально виникає можливість виконання вказаних у п 1 примітки до ст. 364 Кримінального Кодексу України обов’язків. А це можливо у випадку, коли такий громадянин на умовах трудового договору наймає працівників для сприяння йому у здійсненні підприємницької діяльності. За таких обставин він набуває організаційно-розпорядчих повноважень стосовно найманих працівників (право ставити перед ними завдання, визначати розмір заробітної плати, розпорядок робочого дня, застосовувати дисциплінарні стягнення тощо). Зазначене не поширюється на випадки, коли сприяння громадянину – суб’єкту підприємницької діяльності здійснюється на умовах цивільно-правового договору підряду, а не трудового договору.

Власника приватного підприємства, який не має найманих працівників, не можна визнати службовою особою, оскільки функціями службової особи не може охоплюватись керівництво самим собою чи своїм власним майном. Кримінально-правова оцінка участі такого власника приватного підприємства у вчиненні злочину у сфері службової діяльності (за винятком давання хабара) можливе лише з урахуванням інституту співвласності.

Відповідно до п. 2 примітки до ст. 304, службовими особами ви-знаються не лише громадяни України, а й іноземці або особи без громадянства, які виконують обов’язки, зазначені в пункті 1 цієї примітки.

В юридичній літературі зазначалось, що іноземцем визнається особа, яка не належить до громадянства України і є громадянином (чи підданим) іншої держави чи держав. Іноземцем слід визнавати і колишнього громадянина України, громадянство якого було припинено внаслідок виходу з громадянства України, втрати громадянства України або за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами УкраЇни Светлов А.Я. Борьба с должностными злоупотреблениями.-К., 1970, С.42..

Що стосується осіб без громадянства визнається особа, яку жодна із держав не вважає своїм громадянином і яка яка при цьому перебуває на территорії україни тимчасово, без отримання посвідки на постійне проживання, або взагалі ніколи не перебувала на Україні.

Особи, що займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

До особливого виду суб’єктів злочину в сфері службової діяльності можна віднести службову особу, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище.

Так, частиною другою статті 368 (одержання хабара) передбачена відповідальність за одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище, а частиною третью – особою, яка