Гадаємо, що вдосконалення радянського кримінального процесу має йти насамперед по лінії усунення або послаблен-ня інквізиційних моментів у попередньому розслідуванні та по-силення гарантій прав і свобод особи, розвитку за рахунок деякого послаблення принципу публічності змагального нача-ла, ініціативи учасників попереднього розслідування і судового розгляду, особливо обвинуваченого і його захисника потерпі-лого і його представника. Необхідно також зрівноважити в правовому й фактичному аспектах попереднє розслідування і судове слідство, оскільки на практиці останнє нерідко буває значно слабшим за перше. У теорії й законодавстві проблеми судового слідства мало розроблені порівняно з проблемами по-переднього слідства і дізнання.

Висновок

Отже, підсумовуючи сказане, можна дійти висновку, що елементами процесу доказування як дослідження є збирання (формування), перевірка та оцінка доказів і їх джерел. Найважливішими елементами другого виду, або аспекту доказування в кримінальному процесі є письмове або усне формулювання певної тези (наприклад, обвину-вальної чи виправдувальної) і наведення аргументів для її обґрунтування. Цей вид доказування близький до того, що існує у формальній логіці.

Загальне поняття доказування в кримінальному про-цесі можна визначити таким чином: це — діяльність суб'єктів кримінального процесу по збиранню (форму-ванню), перевірці та оцінці доказів і їх процесуальних джерел, а також по формулюванню на цій основі певних тез і наведенню аргументів для їх обгрунтування.

Кримінально-процесуальне доказування регулюється нормами КПК, які в своїй сукупності називаються дока-зовим правом. До системи норм доказового права входять:

а) насамперед норми глави 5 КПК «Докази», які регулю-ють, зокрема, предмет доказування в кримінальній спра-ві, поняття та оцінку доказів і їх процесуальні джерела;

б) норми-принципи кримінального процесу;

в) норми, які передбачають права й обов'язки суб'єктів криміналь-ного процесу; г) норми, що регулюють слідчі (судові) та інші процесуальні дії по збиранню і перевірці доказів;

д) норми, які встановлюють підстави, а також порядок прийняття та обґрунтування процесуальних рішень.

Список використаної літератури

Конституція України 28.06.1996

Кримінально – процесуальний кодекс України від 28.12. 1960 в редакції від 03.04.2003

Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України К., «АСК» 1999

Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу К., 2003

Закон України «Про судоустрій України» 07.02.2002

Закон України «Про статус суддів» 15.12.1992

Закон України «Про прокуратуру» 05.11.1991

Закон України «Про органи суддівського самоврядування» 02.02.1994

Белкин Р.С. Теория доказывания. Научно-методическое пособие. М., изд. НОРМА, 1999.

Галаган В.І. Проблеми вдосконалення кримінально – процесуальної діяльності органів внутрішніх справ України: Монографія. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2002.

Жеребкін В.С. Логіка: Підручник. Київ – Харків. – 1993.

Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П. Кримінальний процес України. – К.: Либідь, 1999.

Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України: підручник. – К.: А.С.К., 2003.

Тертишник В.М., Слинько С.В. Теория доказательств: учебное издание. – Харьков: Арсис, 1998.

Жеребкін В.С. Логіка: Підручник. Київ – Харків. – 1993.