Про подання предметів та документів, які на думку особи, що здійснює дізнання, слідчого, прокурора чи суду мають доказове значення у справі, складається протокол. Суд здійснює відповідний запис у протоколі судового засідання. В протоколі додатково вказуються дані про особу, яка подала предмет чи документ, заява про добровільність передачі, обставини прийняття і огляду предметів і документів.

Поняті можуть бути присутніми при поданні предметів і документів, коли це визнає за необхідне орган досудового слідства, дізнання чи суду.

Протокол підписується усіма учасниками процесуальної дії.

Необхідно відзначити, що поява нових криміналістичних об'єктів, якими є комп'ютерні системи, засоби мобільних телекомунікацій, а також засоби збору і прихованої передачі інформації, привела до виникнення ряду проблем, які в першу чергу пов'язані з їх використанням як процесуальних джерел доказів у кримінальних справах. Темпи проникнення досягнень високих технологій в повсякденне життя є настільки високими, що юридичні науки в цілому, і кримінальне та кримінально - процесуальне право зокрема, не встигають своєчасно реагувати на зміни суспільних відносин. В умовах дефіциту серйозних наукових розробок ефективного використання в кримінальному процесі комп'ютерної інформації, її матеріальних носіїв, що одержуються в ході розслідування кримінальної справи, робляться спроби поширити існуючі категорії на нові об'єкти і явища.

Однією з таких спроб є поява на сторінках юридичної літератури нової категорії "електронних речових доказів". Під ними пропонується розуміти будь-які носії комп'ютерної інформації чи програмні об'єкти (наприклад, комп'ютерні віруси, бази даних).

У зв'язку з існуючим сьогодні в кримінальному процесі поглядом на дане процесуальне джерело змістом будь-якого речового доказу, а отже і електронного речового доказу, є ті сліди, властивості і ознаки, які безпосередньо відображені на предметі, доступні безпосередньому сприйняттю та можуть бути виявлені шляхом огляду. [ 7, 232 ]

Проте на думку окремих науковців до електронних речових доказів можна віднести також окремі матеріальні об'єкти, які містять специфічні сліди вчинення злочину, а також інформацію, що буде сприяти встановленню обставин злочину. Наприклад, мобільний телефон може бути віднесений до електронних речових доказів у випадку коли він перепрограмований і завдяки цьому виконує не тільки стандартні функції. Він стає спеціалізованим радіоприймачем, і коли його включити в зоні дії мережі мобільних телефонів, то це дозволить одержати РІМ-коди абонентів, що знаходяться неподалік. В даному випадку важливими є його перероблені функції (властивості). Це ж можна сказати про малогабаритний мікрокомп'ютер, котрий відноситься до категорії електронних речових доказів в тому разі, коли його стандартна програма пристосована (змінена) і завдяки їй він стає знаряддям злочину, чи створює сприятливі умови для його вчинення. Даючи визначення електронних речових доказів автори підкреслюють, що під ними потрібно розуміти електронні об'єкти, які завдяки своїм індивідуальним чи системним властивостям були знаряддям злочину чи зберегли на собі сліди злочину, а також можуть служити засобом для виявлення злочину чи встановлення обставин справи.

Діючий кримінально-процесуальний закон України (ст. 78 КПК) передбачає декілька видів речових доказів:

а) предмети, які були знаряддям вчинення злочину;

б) предмети, які зберегли на собі сліди злочину;

в) предмети, що були об'єктом злочинних дій;

г) гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом;

д) інші предмети, які можуть бути засобами для розкриття злочину і виявлення винуватих або для спростування обвинувачення чи пом'якшення відповідальності.

В той же час необхідно відзначити, що зазначений поділ речових доказів на види носить дещо умовний характер, оскільки нерідко одні і ті ж предмети можуть мати відразу декілька ознак. Потрібно пам'ятати, що здійснюючи таку класифікацію ознак об'єктів матеріального світу законодавець ставив за мету зорієнтувати працівників органів досудового слідства і дізнання на можливі напрямки пошуку і виявлення предметів - носіїв доказової інформації.

Розглянемо кожен з цих видів речових доказів. І так перший з них це предмети, які були знаряддям вчинення злочину. В українській мові термін знаряддя означає: а) пристосування, прилад за допомогою якого виконується певна дія; б) те, що служить засобом у якійсь дії.

Тобто, як бачимо під знаряддям вчинення злочину потрібно розуміти будь-які предмети чи інші об'єкти матеріального світу спеціально виготовлені, пристосовані для вчинення злочину чи за допомогою яких були скоєні суспільно-небезпечні діяння.

Наприклад, вчинення хуліганських дій із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень визнає це хуліганство особливого злісним. Відповідно воно підлягає кваліфікації по ч. 4 ст. 296 Кримінальне кодексу України.

Про це прямо говориться в постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про хуліганство". В ній зокрема вказується, що вирішуючи питання про розмежування особливо злісного хуліганства від злісного, судам треба мати на увазі, що застосування чи спроба застосування при вчиненні хуліганських дій вогнепальної зброї, будь-яких ножів, кастетів чи іншої холодної зброї, а так само інших предметів, спеціально пристосованих для заподіяння тілесних ушкоджень, с підставою для кваліфікації злочину за частиною 4