3. Стаття 79 КПК передбачає порядок зберігання речових доказів, однак знову ж таки слід підкреслити, що ст. 173 проекту нового КПК набагато повніше урегульовує ці питання, в тому числі і строки зберігання речових доказів. Так, частина перша даної статті передбачає, що речові докази повинні зберігатися при кримінальній справі до набрання вироком суду законної сили або закінчення строку оскарження постанови або ухвали про закриття провадження у кримінальній справі та передаватися разом з кримінальною справою, за винятком випадків передбачених цією статтею. У випадку, коли спір про право на майно, що є речовим доказом, підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, речовий доказ зберігається до набрання законної сили рішення суду.

В частині 2 вказано, що речові докази у вигляді: [ 7, 234 ]

1) предметів, які в силу громіздкості або інших причин не можуть зберігатися при кримінальній справі, у тому числі великі партії товарів, зберігання яких ускладнено або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких прирівнюються до їх вартості або перевищують її:

а) фотографуються або знімаються на відео- або кіноплівку, по можливості опечатуються і зберігаються в місці, вказаному особою, що здійснює дізнання, слідчим. До матеріалів кримінальної справи додається документ про місце знаходження такого речового доказу, а також може бути долучений зразок речового доказу, достатній для порівняльного дослідження;

б) повертаються їх законному власнику, якщо це можливо без шкоди для доказування;

в) передаються після проведення необхідних досліджень для реалізації в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Кошти, виручені від реалізації, зараховуються на депозитний рахунок органу, який прийняв рішення про вилучення речових доказів, на строк передбачений частиною першою цієї статті. До матеріалів кримінальної справи може бути долучено зразок речового доказу, достатній для порівняльного дослідження.

2) товарів і продукції, а також майна, які можуть швидко зіпсуватись, втрачають свою вартість у зв'язку з моральним старінням, зберігання яких ускладнено або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких прирівнюються до їх вартості або перевищують її, можуть бути:

а) повернуті їх власникові;

б) у випадку неможливості повернення власникові – після проведення необхідних досліджень передані для реалізації в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Кошти, що виручені від реалізації, зараховуються на депозитний рахунок органу, який прийняв рішення про вилучення речових доказів, або банку чи іншої кредитної організації, передбачених переліком, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. До матеріалів кримінальної справи може бути долучено зразок речового доказу, достатній для порівняльного дослідження;

в) знищені після проведення необхідних досліджень, якщо товари і продукція, що швидко псуються, стали непридатними для використання. У цьому випадку складається протокол у відповідності з вимогами цього Кодексу;

3) вилучених із незаконного обігу етилового спирту, алкогольної продукції та такої, що містить спирт, а також предметів, довге зберігання яких небезпечне для життя і здоров'я людей або навколишнього середовища, після проведення необхідних досліджень передаються для їх технологічної переробки або знищення, про що складається протокол у відповідності з вимогами цього Кодексу;

4) грошей та інших цінностей, вилучених під час проведення слідчих дій, після їх огляду і провадження інших необхідних слідчих дій:

а) повинні здаватись на зберігання в банк або іншу кредитну організацію у відповідності з підпунктом "б" пункту 2 частини другої цієї статті;

б) можуть зберігатися при кримінальній справі, якщо індивідуальні знаки грошових купюр мають значення для доказування.

Інші умови обліку, зберігання та передачі окремих категорій речових доказів встановлюються Кабінетом Міністрів України (ч. З ст. 173 проекту КПК).

У випадку передачі кримінальної справи органом дізнання слідчому або від одного органу дізнання іншому чи від одного слідчого до іншого, атак само при направленні кримінальної справи прокурору або до суду, або при передачі кримінальної справи з одного суду до іншого речові докази передаються з кримінальною справою, за виключенням випадків, передбачених цією статтею (ч. 5 ст. 173).

Вилучене майно, яке конфісковано за рішенням суду, передається у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 173).

Про перерахування до державного бюджету коштів, одержаних від реалізації майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, державний виконавець повідомляє до суду протягом трьох днів із дня їх перерахування. При цьому інформація надається окремо за кожним актом опису і арешту майна, а один раз на квартал проводиться звірка сум вартості майна переданого за цими актами, та фактичних перерахувань до державного бюджету (ч. 7 ст. 173).

У разі скасування рішення суду про конфіскацію майна орган, у якого воно знаходиться на зберіганні чи у розпорядження якого надійшло, повертає майно або відшкодовує його вартість власникові в порядку, встановленому - законодавством (ч. 8 ст. 173).

Важливе значення в процесі доказування відіграє перевірка та оцінка інформації і самих процесуальних джерел, тобто речових доказів. При цьому необхідно проаналізувати весь хід його утворення. Насамперед з'ясовується походження об'єкта матеріального світу, дотримання визначеного законом порядку його виявлення та оформлення. Чи він одержаний в результаті проведення слідчих дій чи поданий учасниками процесу. Як детально даний предмет чи документ описаний у відповідному процесуальному акті. Важливо також з'ясувати все, що могло вплинути на його збереження, зміну властивостей, фальсифікацію. [ 7, 237 ]

Необхідно усвідомити, що не дивлячись на свою