Доля речових доказів вирішується у вироці або ухвалі суду чи постанові судді, слідчого або особи, яка здійснює дізнання, про закриття кримінальної справи. При цьому знаряддя вчинення злочину, які належать обвинуваченому, за рішенням суду конфіскуються, а якщо вони не мають ніякої цінності і не можуть бути використані - знищуються, а в разі необхідності - поміщаються до криміналістичних колекцій експертних установ. Речі, які вилучені з обігу, передаються відповідним установам або знищуються. Речі, які не являють ніякої цінності і не можуть бути використані, знищуються, а у випадках коли заінтересовані особи просять про це, можуть бути передані їм. Гроші, цінності та інші речі, які були об'єктом злочинних посягань, повертаються законним власникам, а в разі не встановлення їх - в установленому Кабінетом Міністрів України порядку передаються в доход держави. Гроші, цінності та інше майно, набуте злочинним шляхом, за рішенням суду звертаються в доход держави. Предмети контрабанди та транспортні засоби, які використовувались для їх переміщення через кордон, за рішенням суду конфіскуються. Транспортні засоби, житло та інші приміщення, які належать обвинуваченому (підсудному) і використовувались з метою вчинення злочину чи його приховання, за рішенням суду конфіскуються. Спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується в порядку цивільного судочинства..

Стаття 79. Зберігання речових доказів

Речові докази повинні бути уважно оглянуті, по можливості сфотографовані, докладно описані в протоколі огляду і приєднані до справи постановою особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або ухвалою суду. Речові докази зберігаються при справі, за винятком громіздких предметів, які зберігаються в органах дізнання, досудового слідства і в суді або передаються для зберігання відповідному підприємству, установі чи організації.

При передачі справи від одного органу дізнання чи досудового слідства до іншого, направленні справи прокуророві чи до суду, а так само при передачі справи з одного суду до іншого речові докази передаються разом із справою.[ 2, 367 ]

В окремих випадках речові докази можуть бути до вирішення справи в суді повернуті їх володільцям, якщо це можливо без шкоди для успішного провадження в справі.

(Стаття 79 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 6834-10 від 16.04.84)

Зберігання та вирішення подальшої долі речових доказів здійснюється з дотриманням таких правил, узгоджених з МВС, СБУ, Прокуратурою та Верховним Судом України.

При зберіганні та передачі речових доказів вживаються заходи, що забезпечують збереження у вилучених об'єктів ознак і власти-иостей, через які вони мають значення речових доказів у кримінальних справах, та слідів, що є на них, а також збереження самих речових доказів, ціцностей, документів та інших речей, майна.

Для зберігання речових доказів в органах внутрішніх справ, органах Служби безпеки України, прокуратурах, судах обладнуються і пеціальні приміщення з оббитими металом дверима, заґратованими вікнами, охоронною та пожежною сигналізацією. В разі відсутності такого приміщення влаштовують спеціальне сховище (сейф, металічна шафа).

Відповідальними за збереження речових доказів, долучених (приєднаних) до справи, є особа, яка проводить дізнання або і мдетво, а в суді — суддя або голова суду.

Відповідальним за зберігання речових доказів, цінностей та майна, що вилучені у зв'язку з кримінальною справою і зберігаються окремо від неї, є призначений спеціальним наказом прокурора, керівника органу внутрішніх справ, органу СБУ, голови суду, працівник цієї установи. Підставою для поміщення речового доказу на зберігання є постанова слідчого, працівника органу дізнання, прокурора, ухвала суду.

Доступ у приміщення для зберігання речових доказів, цінностей ншого майна (сховище) можливий тільки у присутності особи, відповідальної за їх збереження. У разі відсутності її заміняє, доступ у приміщення (сховище) може і наданий тільки з дозволу і тільки у присутності прокурора, мдчого підрозділу органу прокуратури, служби безпе ки, внутрішніх справ, голови суду (судді), в яких має бути дублікат ключа від цього приміщення (сховища).

У такому разі складається акт, у якому зазначається, у зв'язку з чим і які предмети вилучено з приміщення (сховища) або поміщено туди. Акт передається особі, відповідальній за зберігання речових доказів, для внесення відповідних записів до книги обліку речових доказів.

Вилучені в ході попереднього слідства, дізнання або судового розгляду вогнепальна та холодна зброя, боєприпаси зберігаються в органах внутрішніх справ та служби безпеки після їх перевірки в експертно-криміналістичних підрозділах.

Речові докази у вигляді вибухових речовин передаються на зберігання на склади військових частин або відповідних державних підприємств (організацій). Отруйні речовини та сильнодіючі препарати передаються на склади аптекоуправлінь, інших організацій, де є належні умови для їх зберігання, за узгодженням і з відома їх керівництва.

Зброя, боєприпаси, військове спорядження, що належать військовим частинам, підлягають передачі за належністю, якщо це не ускладнить проведення слідства або судового розгляду.

Водночас з перевіркою нарізної вогнепальної зброї у кулегільзотеці її перевіряють по оперативному обліку втраченої і виявленої зброї інформаційних центрів.[ 2,368 ]

У разі вилучення, а також при передачі на зберігання транспортного засобу за участю працівника Державної автоінспекції або спеціаліста, а якщо можливо — за участю його власника складається акт технічного стану цього транспортного засобу.

Здавання та передача вилучених у ході дізнання, слідства, судового розгляду наркотичних засобів здійснюється відповідно до вимог Інструкції про порядок зберігання, здавання державі та зни-щення наркотичних речовин, вилучених з незаконного обігу.

Для віднесення