Курсова робота:

з курсу “ Кримінальний процес України ” на тему:

“Розгляд справи за апеляцією”

План

Вступ 3

1. Суть, завдання та основні риси апеляційного провадження 5

2. Суб'єкти, процесуальний порядок і строки розгляду в суді кримінальних справ у апеляційному провадженні 9.

3. Порядок постановлення ухвали, вироку, постанови апеляційного

суду. 20.

4. Звернення до виконання ухвали, вироку, постанови апеляційного

суду. 23

Висновок 25.

Список використаної літератури 27

ВСТУП

Сучасні умови розвитку українського суспільства вимагають реформування чинного кримінально-процесуального законодавства та приведення його у відповідність до міжнвродно правових стандартів. В Україні йде активний творчий пошук з метою створення надійної процедури і механізму охорони та захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, що відстоюють свої права у кримінальному судочинстві, не випадково право на перегляд вироку суду вищестоячою судовою інстанцією проголошено світовим співтовариством у п. 5 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (1966) як одне з найважливіших прав людини і громадянина. Саме тому ст. 129 Конституції України передбачає, що однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Згідно зі ст. 124-129 Конституції України судочинство здійснюється Конституційним Судом та судами загальної юрисдикції.

З усіх органів, які ведуть процес, лише суд є колегіальним органом. Під терміном «суд» розуміють також і суддю, який розглядає справу одноособово (п. 1 ст. 32 КПК). Серед суб'єктів кримінально-процесуальної діяльності, які мають владні повноваження для виконання завдань кримінального процесу, суд посідає особливе місце, бо лише йому належить право не тільки визнати людину винною у вчиненні злочину, але й своїм вироком піддати її кримінальному покаранню.[ 5, 86]

Справедливість судового рішення неможлива без реалізації права заінтересованої особи на його перевірку іншим складом суду, який є колегіальним, незалежним від суду, що постановлював оскаржуване рішення, та який без відправлення справи в той самий суд може сам скасувати попереднє рішення і, дослідивши необхідні обставини, постановити своє, остаточне. Такий порядок перевірки судових рішень має назву апеляційного.

Апеляційне провадження не є обов’язковою стадією кримінального процесу, і займає проміжне становище між стадією судового розгляду кримінальної справи і однією із наступних стадій (виконання вироку.) . Вона має місце, тільки якщо хтось із представників сторін реалізує своє диспозитивне право на оскарження рішення суду першої інстанції

Ця стадія є важливою гарантією досягнення цілей і виконання завдань кримінального судочинства. Воно допомагає попередити набрання законної сили неправосудними вироками, ухвалами і постановами, швидко виправити допущені судом першої інстанції помилки і цим самим забезпечити охорону прав, свобод і законних інтересів учасників процесу, а також сприяє поліпшенню якості роботи судів нижчого рівня та формуванню судової практики відповідно до вимог матеріального і процесуального закону.

Метою курсової роботи є визначення суті, завдань та основних рис апеляційного провадження, В курсовій роботі будуть розкриті суб’єкти, процесуальний порядок і строки розгляду в суді кримінальних справ у апеляційному провадженні. А також розглянуті порядок постановлення ухвали, вироку, постанови апеляційного суду та звернення до ухвали, вироку, постанови апеляційного суду. Всі ці питання будуть розглянуті у даній курсовій роботі.

1.Суть, завдання та основні риси апеляційного провадження.

Понад 80 останніх років Україна не знала апеляційного перегляду судових справ і єдиною формою перевірки законності й обґрунтованості судових рішень, що не на брали законної сили, було касаційне провадження. У 2001 р. КПК було передбачено порядок апеляційної перевірки судових рішень, постановлених місцевими судами. Разом із тим, судові рішення, постановлені апеляційними судами як судами першої інстанції, тобто у найбільш складних справах, переглядаються у касаційному порядку.

Апеляційне провадження — самостійна стадія кримінального процесу, в якій суд інстанції вищого рівня на підставі апеляцій (скарги) перевіряє законність і обґрунтованість вироків, ухвал суду першої інстанції та постанов судді, що не набрали законної сили, а також постанов про застосування чи незастосування примусових заходів виховного і медичного характеру, ухвалених місцевими судами [ 5, 491].

Апеляційне провадження – це стадія кримінального процесу, змістом якої є перегляд за апеляціями сторін рішень місцевих судів, що не набрали чинності [ 7, 308].

Апеляційний суд – це суд, що розглядає справи за апеляціями на вироки, ухвали і постанови суду першої інстанції, які не набрали законної сили [ 4, 894].

Сутність апеляційного оскарження судових рішень полягає у тому, що суд апеляційної інстанції знов розглядає справу в такому самому порядку, як і суд першої: викликає свідків, досліджує речові докази, призначає експертизи та проводить інші дії, передбачені законом [10,277].

Перед судом апеляційної інстанції при перегляді ним кримінальної справи в порядку апеляційного провадження стоять такі завдання:

а)не допустити виконання незаконного, необґрунтованого та несправедливого вироку;

б)швидко виправити допущені на попередніх стадіях помилки, прорахунки та порушення;

в)забезпечити захист і реалізацію прав, законних інтересів учасників процесу;

г)сприяти однаковому розумінню та застосуванню законів судами першої інстанції.

Апеляційне провадження не є обов’язковою стадією кримінального процесу, і займає проміжне становище між стадією судового розгляду кримінальної справи і однією із наступних стадій (виконання вироку.) . Вона має місце, тільки якщо хтось із представників сторін реалізує своє диспозитивне право на оскарження рішення суду першої інстанції

Ця стадія є важливою гарантією досягнення цілей і виконання завдань кримінального судочинства. Воно допомагає попередити набрання законної сили неправосудними вироками, ухвалами і постановами, швидко виправити допущені судом першої інстанції помилки і цим самим забезпечити охорону прав, свобод і законних інтересів учасників процесу, а також сприяє поліпшенню