Курсова робота на тему:

“СТАДІЯ ВИКОНАННЯ ВИРОКУ ”

ЗМІСТ

1. ВСТУП

РОЗДІЛ 1. НАБРАННЯ ВИРОКОМ ЗАКОННОЇ СИЛИ І ПОРЯДОК ЗВЕРНЕННЯ ЙОГО ДО ВИКОНАННЯ

РОЗДІЛ 2. ВИКОНАННЯ СУДОВОГО ВИРОКУ

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Виконання вироку, ухвали і постанови, які набрали законної сили, є завершальною стадією кримінального процесу. В ній реалізуються рішення суду про винність чи невинність підсудного, про обране винному покарання, про відшкодування завданої злочином шкоди інші рішення, сформульовані у резолютивній частині вироку. Суть і завдання виконання вироку як стадії кримінального процесу полягає, як правило, не у фактичної виконанні рішень суду, які сформульовані в резолюції ній частині вироку, зокрема: реалізації основних і додаткових мір покарання, стягненні завданих злочином збитків, судових витрат тощо. Виконання вироку здійснюється в основному виконавчою владою в особі або спеціально створених для цієї мети органів (виправно-трудові установи, інспекції виправних робіт органів внутрішніх справ, судові виконавці), або міліцією, адміністрацією підприємств, установ і організацій, і регулюється нормами кримінального, кримінально-виконавчого, цивільного процесуального, адміністративного та інших галузей права. Завданням цієї стадії кримінального права є організація процесуальної діяльності, спрямованої: 1) звернення вироку до виконання; 2) забезпечення встановлених законом випадках повної або часткової безпосередньої реалізації вироку; 3) вирішення встановлених законом питань, які виникають у ході фактичноговиконання вироку; 4) здійснення контролю за виконанням вироку.[3]

Правовідносини, які виникають год час реалізації цих завдань, регулюються переважно нормами кримінально-процесуального права і становлять зміст стадії виконання вироку. Суб'єктами цих правовідносин, крім суду, є: про-курор, засуджений, захисник засудженого, цивільний позивач, цивільний відповідач, представник органу, що ві-дає виконанням покарання, а також спостережної ко-місії, служби у справах неповнолітніх при виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів та ін. Ви-рішальна роль у стадії виконання вироку належить судові. Тільки він звертає вирок до виконання, і тільки він вправі вирішувати всі важливі правові питання, які мо-жуть виникнути в ході фактичного виконання вироку, шляхом розгляду і вирішення їх у судовому засіданні.

РОЗДІЛ 1.

ВСТУП СУДОВОГО ВИРОКУ У ЗАКОННУ СИЛУ

Судовий Вирок - акт правосудця, який містить висновок про винність або невинність обвинуваченого (підсудного) та розв'язує справу по суті. Через вирок суд вирішує завдання правильного застосування закону, з тим щоб кожний, хто вчи-нив злочин, був притягнутий до відповідальності та жоден не-винний не був покараний.

Згідно з Конституцією України ніхто не може бути визна-ний винним у вчиненні злочину інакше як за обвинувальним вироком суду (ст. 62); правосуддя здійснюється виключно су-дом; судові рішення виносяться іменем України (ст. 124).

Враховуючи значимість вироку як акту правосуддя, за-кон передбачає чітку систему гарантій його законності та обґрунтованості, а саме: незалежність судців та підпоряд-кованість їх тільки закону; недоторканність суддів, їх служ-бових та житлових приміщень; здійснення правосуддя тільки судом та заборона делегування повноважень суду іншим органам; винесення вироку в нарадчій кімнаті, при-сутність в якій інших осіб не допускається; недопущення будь-якого впливу на суддів під час прийняття ними рішен-ня у справі; таємниця наради суддів; особливий порядок обговорення питань, які розв'язуються судом, та прийнят-тя за ними рішення; право судді на окрему думку; підпи-сання вироку всім складом суду; публічне проголошення вироку відразу ж після його прийняття.

Згідно із вимогою ст. 322 КПК України вирок виноситься в окремому приміщенні - нарадчій кімнаті. Під час наради та постановления вироку в нарадчій кімнаті можуть бути тільки судці, які входять до складу суду у даній справі. Присутність тут секретаря судового засідання або будь-яких інших осіб не допускається [8].

З настанням нічного часу суд має право перервати нараду для відпочинку. Судді не мають права розголошувати мірку-вання один одного, які висловлювалися у нарадчій кімнаті.

Відповідно до Закону України «Про статус суддів» судці здійснюють правосуддя незалежно від законодавчої та вико-навчої влади (ст. 1); судці у здійсненні правосуддя незалежні, підпорядковуються тільки закону та нікому не підзвітні (ст. 3); забороняється будь-яке втручання у здійснення правосуддя (ст. 11); суддя не зобов'язаний давати будь-які пояснення по суті розглянутих ним справ або справ, що розглядаються (ст. 12); судді недоторканні (ст. 13). Недоторканність суддів поши-рюється на їх житло, службове приміщення, транспорт, засоби зв'язку, кореспонденцію, майно, яке їм належить, та докумен-ти. Судді не можуть бути притягнуті до кримінальної відпові-дальності та взяті під варту без згоди Верховної Ради України. Проникнення в помешкання або службове приміщення судді, в його особистий або службовий транспорт, проведення там огляду, обшуку або виїмки, прослуховування його телефон-них розмов, особистий обшук судді, виїмка його кореспон-денції, речей та документів можуть проводитися тільки з санкції Генерального прокурора України за наявності пору-шеної кримінальної справи.

Вплив на суддю у будь-якій формі з метою перешкоджан-ня встановленню істини або домагання винесення незаконно-го вироку тягне за собою кримінальну відповідальність за ст. 176і КК України.

Погроза щодо судді, образа його у зв'язку із здійсненням ним правосуддя караються у відповідності із ст. 1762, 1763 Кримінального кодексу України.

Разом з тим, винесення суддями з корисливих мотивів або іншої особистої заінтересованості завідомо неправосудного вироку карається позбавленням волі на строк до восьми років (ст. 176 КК України).

Виносячи вирок у нарадчій кімнаті, суд обґрунтовує його тільки на тих доказах, які були розглянуті у судовому засі-данні.

Кожний вирок має бути законним і обгрунтованим.

Законність вироку означає, що вирок за своїм змістом грунтується на неспростовних доказах, а за формою та харак-тером прийнятих рішень відповідає вимогам Конституції Ук-раїни, кримінального, кримінально-процесуального законо-давства та інших нормативних актів [6].

Під обгрунтованістю вироку розуміють