У відповідності з ч. 1 ст. 401 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку на оскарження, якщо його не було у цей строк оскаржено, а в разі оскарження - з дня закінчення розгляду справи касаційною інстанцією.

РОЗДІЛ 1

СУТЬ ТА ПОРЯДОК ВИРІШЕННЯ ПИТАНЬ СУДОМ,ПОВ'ЯЗАНИХ З ВИКОНАННЯМ ВИРОКУ

Питання, пов'язані з виконанням вироку, в залежності від його характеру вирішуються судом, який постановив вирок, або судами за місцем відбування покарання, роботи, затримання чи проживання засудженого та особи, яка відбула покарання. Відповідно до ст. 411 КПК їх розгляд відбувається в судовому засіданні за участю прокурора. Як правило, в судове засідання викли-кається засуджений, а за його клопотанням і захисник. Якщо питання стосується виконання вироку в частині цивільного позову, при необхідності викликаються також цивільний позивач і цивільний відповідач. Проте неявка цих осіб не є перешкодою для розгляду справи.

Вирішення судом питань про звільнення від відбу-вання покарання в зв'язку з хворобою та інвалідністю, а також про застосування судом примусового лікування до засуджених, які є алкоголіками чи наркоманами, і його припинення обов'язково відбуваються за участю пред-ставника лікарської комісії, що дала висновок про стан здоров'я засудженого.[4]

Питання, які виникають у процесі виконання вироку, розглядаються в судовому засіданні, як правило, суддею Одноособово за поданням відповідних посадових осіб (про-курора, судового виконавця), органів, які відають вико-нанням вироку, та адміністрації місць відбування пока-рання (частіше спільного із спостережною комісією чи службою в справах неповнолітніх), за клопотанням гро-мадських організацій або трудових колективів та засуд-жених осіб. Особи та органи і громадські організації, трудові колективи, які внесли відповідні подання чи по-рушили клопотання, повідомляються про день розгляду справи, їх представники також беруть участь у судовому засіданні.

У підготовчій частині судового засідання головуючий оголошує: про відкриття судового засідання; яке питання буде розглядатися; хто з викликаних і повідомлених осіб з'явився; склад суду та прізвища прокурора і секретаря судового засідання, перекладача, якщо він бере участь; роз'яснює учасникам судового засідання їх право на від-від та вирішує заявлені відводи.

Розгляд починається доповіддю головуючого, який ви-кладає зміст подання чи клопотання, не висловлюючи при цьому своєї думки щодо його вирішення. Потім суд заслуховує пояснення осіб, що з'явилися в судове за-сідання. При цьому засуджений користується процесу-альними правами, які надаються підсудному під час судового розгляду його справи (ст. 263 КПК). Особам, які дають пояснення, можна задавати запитання. Дослідивши докази, що підтверджують наявність обставин, які мають значення для правильного вирішення питань, що ви-никли в процесі виконання вироку, заслухавши думку прокурора, суддя виходить до нарадчої кімнати для вине-сення постанови. При розгляді справи ведеться протокол судового засідання.

Постанови суду виносяться в загальному порядку, по-винні містити мотиви прийнятого рішення і точне його формулювання. Вони можуть бути оскаржені й опротес-товані, за винятком випадків, спеціально застережених у кримінально-процесуальному законі (ст. 407, 408, 408 4083, 409', 410, 411і, 414 КПК), коли вони оскарженню не підлягають, але можуть бути опротестовані прокурором у порядку нагляду. Опротестування постанови суду про за-стосування умовно-дострокового звільнення від покарання і заміну покарання більш м'яким (ст. 407 КПК) зупиняє її виконання до розгляду справи вищестоящим судом.[8]

У стадії виконання вироку виникає ряд проце-суальних питань, які вимагають судового вирішення. Роз-глянемо їх.

А. Питання, які виникають у процесі звернення вироку до виконання.

1. До таких питань насамперед належить відстрочка виконання вироку. Вона може бути застосована щодо засуджених до позбавлення волі або до виправних робіт при наявності однієї з встановлених кримінально-процесуальним законом (ст. 405 КПК) підстав, а са-ме: а) тяжкої хвороби, яка перешкоджає відбуванню по-карання, — до його видужання; б) вагітності засудженої на момент виконання вироку — на строк не більше одного року; в) наявності у засудженої малолітніх дітей — до досягнення дитиною трирічного віку; г) коли негайне відбуття покарання може потягти за собою винятково тяжкі наслідки для засудженого або його сім'ї через особливі обставини (пожежа, стихійне лихо, тяжка хвороба або смерть єдиного працездатного члена сім'ї) — на строк, встановлений судом, але не більше одного року з Дня набрання вироком законної сили.

Пленум Верховного Суду України в постанові від 1 грудня 1990 року «Про практику застосування судами країни процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків роз'яснив судам, що перелік виняткових обставин, перелічених в п. 4 405 КПК, не є вичерпним, і суд може визнати такими підставами й інші обставини, які свідчать про те, що негайне відбуття покарання може спричинити виключно тяжкі наслідки для засудженого та його сім'ї.[5]

Проте відстрочка виконання вироку в зв'язку з наяв-ністю перелічених підстав не допускається щодо: особ-ливо небезпечних рецидивістів; осіб, засуджених за особ-ливо небезпечні злочини проти держави; осіб, засуд-жених за інші тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не менше п'яти років.

У процесі звернення вироку до виконання суд вправі надати засудженому відстрочку або розстрочку сплати штрафу, коли він не має можливості сплатити його не-гайно, але не більше як на один рік.

Відстрочку виконання вироку, передбачену ст. 405КПК, не слід змішувати з відстрочкою виконання, яка може бути надана засудженому до позбавлення волі на підставі ст. 46і КК. В останньому випадку відстрочка виступає кримінально-правовим засобом виправлення і перевиховання осіб, які вперше засуджені до позбавлення волі на строк до трьох років, і питання про неї обгово-рюється судом під час постановлення вироку, в