покарання засудженого, щодо якого виконання вироку відстрочено (ч. 6 ст. 46і КК; ч. З ст. 4082 КПК). Це питання вирішується суддею у поряд-ку, охарактеризованому в п. 6. При цьому необхідно зазначити, що при розгляді цих питань (п. 6, 7) у судо-вому засіданні беруть участь представники всіх названих органів, громадських організацій і трудових колективів.
8. Про застосування і скасування відстрочки відбу-вання покарання вагітним жінкам та жінкам, які мають Дітей віком до трьох років (ст. 462 КК; ст. 4083 КПК). Питання про застосування відстрочки відбування покарання виникає і вирішується судом в процесі реального виконання вироку, яким жінка засуджена до позбавлення ?9лі за нетяжкий злочин або за тяжкий, але на строк не більше п'яти років, і вона під час відбування покарання завагітніла або народила дітей (дитину). За таких об-ставин відстрочка відбування покарання застосовується суддею районного (міського) суду за місцем відбування покарання засудженої за поданням органу, що відає ви-конанням покарання, письмово погодженим з прокуро-ром. Разом з поданням в суд направляються матеріали, які підтверджують наявність підстав та умов для надання відстрочки (засудження за злочин, що не є тяжким або хоч і є тяжким, але міра покарання не перевищує п'яти років позбавлення волі; вагітність в межах строку, на який за діючим законодавством (ст. 179 КЗП) жінка може бути звільнена від роботи у зв'язку з вагітністю і поло-гами; народження засудженою дитини (дітей); вік дітей не перевищує трьох років; наявність у засудженої сім'ї чи родичів, які дали згоду на спільне з нею проживання, або ж наявність у неї можливості самостійно забезпечити належні умови для виховання дитини).
Питання про скасування відстрочки відбування пока-рання щодо названих категорій засуджених жінок вирі-шується суддею районного (міського) суду за місцем про-живання засудженої за поданням органу внутрішніх справ, який здійснював контроль за її поведінкою під час від-строчки. При цьому згоди прокурора для внесення такого, подання не вимагається. До подання мають бути додані матеріали, які підтверджують підстави скасування від-строчки.[3]
Подання про застосування відстрочки відбування по-карання, а так само про скасування відстрочки розгля-дається суддею в десятиденний строк з моменту надход-ження його до суду. Судовий розгляд відбувається з обо-в'язковою участю прокурора, представника органу, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженої під час відстрочки покарання, і, як правило, з участю самої засудженої. За результатами розгляду суддя виносить постанову.
9. Про направлення осіб, умовно засуджених до поз-бавлення волі і умовно звільнених з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці, в місця позбав-лення волі відповідно до вироку (ст. 409і КПК).
В разі ухилення особи, яка умовно засуджена до поз-бавлення волі з обов'язковим залученням до праці, вія виконання вироку питання про її направлення в місце позбавлення волі відповідно до вироку вирішується суд-дею районного (міського) суду за місцем затримання засудженого на підставі матеріалів органу внутрішніх справ.
В разі ухилення особи, умовно засудженої до позбав-лення волі з обов'язковим залученням до праці, або осо-би, умовно звільненої з місця позбавлення волі з обов'яз-ковим залученням до праці в місці, яке визначається органами, що відають виконанням вироку, або систе-матичного чи злісного порушення ними трудової дис-ципліни, громадського порядку чи встановлених для них правил проживання, питання про направлення їх для відбування позбавлення волі вирішується суддею за міс-цем роботи названих осіб за спільним поданням органу, який відає виконанням покарання, і спостережної комісії при органах місцевої виконавчої влади.[6]
В разі самовільного виїзду названих осіб за межі ад-міністративного району за місцем їх роботи питання про направлення їх в місця позбавлення волі відповідно до вироку вирішується суддею районного (міського) суду за місцем затримання засуджених на підставі матеріалів ор-гану внутрішніх справ.
10. Про зміну призначеного засудженому виду виправ-но-трудової установи з відповідним режимом (ст. 410 КПК). В разі наявності підстав, передбачених ст. 26, 46, 47 Виправно-трудового кодексу, зміна призначеного ви-роком засудженому виду виправно-трудової установи з відповідним режимом шляхом переведення його з однієї виправно-трудової чи виховно-трудової колонії в колонію іншого виду режиму, з виховно-трудової колонії у ви-правно-трудову колонію, з виправно-трудової колонії в тюрму, з тюрми у виправно-трудову колонію здійсню-ється суддею районного (міського) суду за місцем вико-нання вироку за поданням адміністрації виправно-трудо-вої установи, погодженим із спостережною комісією або службою у справах неповнолітніх.
11. Про заміну виправних робіт та штрафу (ч. 2 ст. 410 КПК).
Відповідно до умов, передбачених ч. З ст. 29 КК, призначені засудженому виправні роботи без позбавлення волі можуть бути судом замінені штрафом або громадською доганою. При наявності підстав, зазначених у ст. ЗО КК, виправні роботи без позбавлення волі з відбуттям за місцем праці можуть бути замінені судом виправними роботами з відбуванням їх в інших місцях, зазначених органами, що відають застосуванням виправних робіт (але в районі проживання засудженого), або навіть позбавлення волі на невідбутий строк виправних робіт.
В разі злісного ухилення засудженого від сплати штра-фу, призначеного судом як основне покарання, суд може замінити несплачену суму штрафу виправними роботами без позбавлення волі (ч. З ст. 32 КК).
Питання про заміну перелічених видів покарання ін-шими вирішується суддею районного (міського) суду за місцем виконання вироку за поданням відповідних ор-ганів, що відають виконанням покарання, або за клопо-танням громадської організації чи трудового колективу в порядку, передбаченому ст. 410 КПК.[2]
12. Про тимчасове залишення засудженого в слідчому ізоляторі чи в тюрмі і про переведення його з виправно-трудової установи в слідчий Ізолятор