У ході роботи групи на цьому етапі може бути не вста-новленим місце знаходження окремих осіб, що підляга-ють притягненню як обвинувачені.

У разі, якщо притягнення таких осіб як обвинуваче-них уже відбулось і оголошено їх розшук, можуть бути проведені різні процесуальні й оперативно-розшукові дії, спрямовані на встановлення місцезнаходження цих осіб, особливо якщо вони переховуються.

На четвертому етапі досудового слідства перевіряють показання обвинувачених, уточнюють всі обставини, що входять у предмет доказування, забезпечують отримання доказів, які дозволяють дійти правильного висновку про форму розслідування.

Необхідність здійснення оперативно-розшукової робо-ти, отримання і використання слідчим інформації, що її здобуто непроцесуальним шляхом, у цей період зростає.

На останньому, п'ятому етапі досудового слідства, який включає в себе процесуальні дії з кінцевої систематизації матеріалів справи, оцінки зібраних доказів, пред'явлення матеріалів для ознайомлення учасниками процесу, фор-мулювання кінцевого рішення, оформлення підсумкового процесуального документа і направлення справи, опера-тивно-розшукова робота, як правило, припиняється. Лише в окремих випадках може знадобитися проведення окре-мих оперативно-розшукових заходів.

У цей період може тривати оперативно-розшукова робота щодо пошуку зниклого злочинця і схованих цін-ностей, попередження нових злочинів і запобігання спробам перешкодити нормальному завершенню роз-слідування.

Розділ 4. Використання науково-технічних засобів при розкритті й розслідуванні злочинів.

Науково-технічні засоби досить широко застосовуються в сфері кримінального процесу, зокрема при розкритті й розслідуванні злочинів. Викори-стовують їх і злочинці, які мають на озброєнні не тільки сучасні транспортні засоби і зброю, а й прилади нічного бачення, пристрої для прослуховування телефонних роз-мов, найновішу радіо-, теле- і відеоапаратуру. Тому без відповідного технічного оснащення органів розслідування ускладнюється розкриття й розслідування злочину, бороть-ба зі злочинністю в цілому.

До науково-технічних засобів, які використовуються при провадженні розслідування, криміналісти відносять си-стему загальнотехнічних, пристосованих і спеціально роз-роблених приладів, апаратів, устаткування, інструментів, пристосувань, матеріалів, а також методів їх застосуван-ня з метою виявлення, фіксування, вилучення, досліджен-ня доказів для більш ефективного проведення розсліду-вання й попередження злочинів [13].

Науково-технічні засоби за їх цільовим призначенням можна поділити на такі групи:

1) засоби освітлення. Під час провадження слідчих дій використовуються різноманітні джерела освітлення: по-бутові освітлювачі (рухомі та стаціонарні), промислові ос-вітлювальні засоби; 2) оптичні прилади. Застосовуються для виявлення макро- і мікроогляду речових доказів, інших предметів і документів: збільшувальні лупи звичайні, бінокулярні лупи (забезпечують стереоскопічність зорового сприйнят-тя), різноманітні види мікроскопів тощо;

3) пошукові засоби. Це найбільш складні науково-технічні засоби, що використовуються при розслідуванні злочинів. До них належать: металошукачі, магнітні шукачі-підйомники, прилади для пошуку трупів, переносні рентгенівські установки, щупи різноманітних конструкцій,
ручний бур тощо.

Сам факт використання маловідомих обшукуваному науково-технічних засобів може справити на нього силь-ний психологічний вплив і часто саме за допомогою нау-ково-технічних засобів отримують оперативні дані;

4) прилади для дослідження в невидимих променях спектра (ультрафіолетові освітлювачі, електронно-оптичні «перетворювачі» тощо). їх використовують при проведенні оглядів і обшуків та інших слідчих дій, вони дають мож-
ливість виявити сліди крові, сперми, слини та інших ре-човин біологічного характеру, сліди масел, жирів, кислоті отрут, прочитати записи, що виконані спеціальними чор-нилами;

5) засоби вимірювання: рулетка, транспортер, секун-домір, мікрометр, міліметрова лінійка, вимірювачі темпе-ратури, сили струму тощо;

6) засоби вилучення й упаковки. Більшість з них містить-ся в комплектах науково-технічних засобів для слідчого, експерта-криміналіста та оперативного працівника;

7) апаратура для фіксування здійснення слідчих дій і їх результатів, а також засоби оргтехніки слідчого (фото-апаратура, магнітофони, диктофон тощо);

8) засоби зв'язку (телефонний і телеграфний зв'язок,
радіозв'язок і телебачення, електроакустичні й рупорні
мегафони, сигналізації).

Крім зазначених науково-технічних засобів є їх комп-лекти. Це слідчі портфелі, спеціальні набори, комплекти науково-технічних засобів для прокурора-криміналіста, оперативний і експертний «чемодан» (сумка), службовий «чемодан» автоінспектора, пересувна криміналістична лабораторія.

Порядок застосування при провадженні слідчих дій най-важливіших науково-технічних засобів — звукозапису, кінозйомки і відеозапису — детально врегульований в за-коні (статті 85і і 852 КПК). Про їх застосування повідомля-ються учасники слідчої дії. Звукозапис і відеозапис відтво-рюються після закінчення слідчої дії, кіноплівка також де-монструється всім учасникам. Виготовлені під час прова-дження слідчої дії фотознімки, матеріали звуко- і відеозапису, кінозйомок, плани, схеми та інші матеріали додаються до протоколу цієї дії як такі, що пояснюють його зміст (ч. 4 ст. 85 КПК). Але в дійсності ці матеріали мають більш широке і самостійне доказове значення, тому доцільно було б визначити їх самостійним джерелом доказів, а зліпки й відбитки — похідними речовими доказами.

У КПК порівняно докладно регулюється застосування лише трьох науково-технічних засобів (статті 85і і 852 КПК), а це є не зовсім ефективним, бо з появою кожного нового технічного засобу виникає питання про допус-тимість і правомірність його використання для фіксуван-ня доказів, обставин кримінальної справи. Тому цілком слушними є пропозиції сформулювати в КПК загальні норми про умови допустимості використання науково-тех-нічних засобів і в широкому плані — досягнень науки і техніки в кримінальному процесі. Однак не слід виклю-чати вже наявні в КПК норми, які регулюють порядок застосування окремих технічних засобів і охорону прав особи при цьому, оскільки саме конкретні вказівки закону є важливими и реальними гарантіями додержання прин-ципів кримінального судочинства.

Загальні вимоги, що визначають умови допустимості застосування в кримінальному процесі науково-технічних засобів і методів розслідування, такі:

дії з їх застосування правомірні, якщо вони передба-чені законом, не суперечать йому;

застосувати їх можуть особи, спеціально на це упов-новажені;

можливість їх застосування безпосередньо визна-чається їх науковою обґрунтованістю, об'єктивністю й достовірністю результатів, що одержуються;

вони не повинні суперечити етичним нормам, при-нижувати гідність осіб, щодо яких застосовуються;

їх застосування має відповідати вимогам безпеки.

Для ефективного застосування науково-технічних