передбачає “ефект присутності”, коли обвинуваченому треба давати показання у присутності особи, яка знає дійсні обставини події, що відбулася. Допитувані впливають один на одного своїм авторитетом, вольовими якостями, життєвим досвідом. Але такий вплив може бути й негативним, коли авторитет (який іноді має злочинний характер) недобросовісного учасника впливає на добросовісного. Складні психологічні стосунки можуть виникати при очній ставці потерпілого й обвинуваченого. Якщо є симптоми нестійкості потерпілого, очну ставку проводити не слід.
Головними учасниками очної ставки є дві допитані раніше особи, якими можуть бути свідок, потерпілий, підозрюваний, обвинувачений. Очна ставка проводиться між будь-ким із них, у тому числі й між учасниками, які мають один і той самий процесуальний статус. Наприклад, між двома підозрюваними або між двома свідками тощо. Захисник обвинуваченого (підозрюваного) має право бути присутнім при проведенні всіх слідчих дій, в яких бере участь його підзахисний.
Якщо очна ставка проводиться з неповнолітнім свідком, то в ній можуть брати участь особи, присутність яких передбачена законом стосовно допиту неповнолітнього (ст. 168 КПК України) — віком до чотирнадцяти років, а за розсудом слідчого — віком до шістнадцяти років проводиться в присутності педагога, а при необхідності — лікаря, батьків чи інших законних представників неповнолітнього.
Мета очної ставки — перевірка даних раніше показань і отримання достовірних фактичних даних (доказів) у кримінальній справі.
2. Особливості тактики допиту на очній ставці.
Очна ставка - слідча дія, що становить собою одночасно, допит віч-на віч двох раніше допитаних осіб ( свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених ), у показаннях яких є істотні суперечності або розходження щодо тих чи інших обставин справи, які мають значення для правильного вирішення. Метою очної ставки є перевірка правдивості раніше одержаних показань. Проведення очної ставки є правом, а не обов'язком слідчого. Призначення очної ставки є вияснення причини та сутності суперечностей та по можливості їх ліквідації з метою досягнення істини. Доцільність її проведення визначається слідчим з урахуванням можливості небажаного психологічного впливу на особу, яка дала правдиві показання, з боку іншої допитаної особи, як правило, обвинуваченого або підозрюваного.
А)Відповідно до ст.173 КПК України на початку очної ставки слідчий встановлює, чи знають особи яких викликано на очну ставку один одного і в яких стосунках вони перебувають між собою.
Б)Якщо в очній ставці беруть участь свідки, то вони попереджуються про кримінальну відповідальність за відмову давати показання і за дачу завідомо неправдивих показань, а потерпілий за дачу завідомо неправдивих показань, їм роз'яснюється також право не давати показань та пояснень щодо себе, членів сім'ї і близьких родичів (ч. 1 ст.63 Конституції України, ст.69 КПК}.
В)На очній ставці можуть бути присутніми ті ж особи, що й на допиті: перекладач, законний представник, захисник, педагог та інші.
Г) Особам, яких викликано на очну ставку, почергово пропонується дати показання про ті обставини справи, для з'ясування яких призначено очну ставку. Як правило, першому пропонується відповісти тому, хто, на думку слідчого, давав на допиті правдиві показання.
Д) Отримавши відповіді від обох учасників очної ставки, слідчий має право поставити додаткові запитання, а потім може дозволити їм поставити запитання один одному, якщо вони стосуються кримінальної справи або очної ставки.
Е) Показання, які дали учасники очної ставки на попередніх допитах, у тому числі зафіксовані за допомогою звукозапису, відеозапису, можна оголосити тільки після дачі ними показань на очній ставці і запису їх до протоколу. Кожен із допитаних на очній ставці підписує протокол очної ставки і кожну його сторінку або тільки свої показання на цій сторінці. Вони (як і інші особи, присутні на очній ставці) мають право вимагати доповнення протоколу або внесення до нього поправок. Ці доповнення і поправки підлягають обов'язковому занесенню до протоколу. Протокол також підписують інші особи присутні на цій слідчій дії.
Очна ставка має бути цілеспрямована. Немає потреби проводити очну ставку якщо покази одного із допитаних осіб суперечать показам іншого, але покази першого підтверджуються доказами достовірність яких не викликає сумнівів (крім випадків, коли другий свідок наполягає на очній ставці чи потрібно викрити його брехню).
Очну ставку не потрібно проводити також в випадках, коли заздалегідь очевидна її непотрібність. Наприклад, якщо обвинувачений запевняє, що він знаходився в стані алкогольного сп'яніння та не пам'ятає, де та при яких обставинах вчинив злочин, а свідки повідомляють про ці обставини, але одночасно підтверджують, що злочинець знаходився в стані алкогольного сп'яніння, тому в такому випадку немає протиріч в показах допитаних осіб і потреба в очній ставці відпадає.
Перед очною ставкою необхідно:
Ретельно вивчити покази раніше допитаних осіб, що викликаються для очної ставкм,та вияснити сутність їхніх протиріч;
Визначити питання, які потрібно задати допитаним на очній ставці та їх послідовність;
Вирішити питання про те, з кого потрібно розпочати допит.
Під час проведення очної ставки не можна нехтувати тим фактором можливого психологічного впливу особи, яка дає неправдиві покази, на особу, яка викриває його в брехні.
Тому під час проведення її між дорослим та неповнолітнім, а також між неповнолітніми, один з яких є організатором злочину, необхідно особливо уважно слідкувати за поведінкою допитуваних, та виключити можливість тиску на особу, яка дає правдиві покази.
Слідчий має бути максимально мобілізованим, вжита всіх необхідних заходів для забезпечення як особистої безпеки, так