У перспективі, на наш погляд, з метою забезпечення безпеки свідків та потерпілих, слід передбачити в законі можливість проведення очної ставки за участю свідка чи потерпшого поза візу альним спостереженням таких з боку інших учасників слідчої дії; і а також з застосуванням технічних каналів зв'язку та створенії при цьому акустичних чи візуальних перешкод для запобігання! ідентифікації особи за голосом та зовнішністю. Наприклад, для цього можуть бути використані мобільний відеозв'язок та комп'ютерна техніка [3, 609].

Якщо хто-небудь із допитуваних змінив свої попередні покази, причини цих змін обов'язково мають бути виявлені та зафіксовані або якщо допитуваний на очній ставці відмовився давати показані, цей факт фіксується в протоколі і після цього слідчий має право оголосити дані ним раніше показання.

Показання осіб, допитаних на очній ставці, записуються до протоколу в тій послідовності, в якій вони давались. Можливий також поділ аркуша протоколу по вертикалі на дві частини, на одній з яких записуються показання одного учасника очної ставки, а на другій іншого. Протокол очної ставки поділяється на три частини ; вступна, описова та мотивувальна. Кожен з допитуваних на очній ставці підписує протокол в кінці і кожну його сторінку або лише свої показання на цій сторінці. Вони мають право вимагати доповнення протоколу або внесення до нього поправок. Ці доповнення і поправки підлягають обов'язковому занесенню до протоколу. Протокол підписують також інші особи, що були присутні при проведенні очної ставки. Вони також мають право на зауваження з приводу проведення очної ставки та фіксації її ходу і результатів у протоколі.

Отож, очна ставка розглядається як різновид допиту. Що стосується правової регламентації очної ставки у чинному кримінально-процесуальному законодавстві України, то вона носить стислий (обмежений характер): - чітко не визначено поняття та мету проведення очної ставки. Тому доцільно було б в межах Проекту КПК України більш детально врегулювати дані питання.

3. Тактичні особливості управління спілкуванням у ході очної ставки

Очна ставка — спішній (поперемінний) допит двох раніше допитаних осіб про обставини справи, щодо яких на попередніх допитах були дані суперечливі показанн [10, 370].

Це самостійна слідча дія, спрямована на одержання інформації від людей. Вона характеризується низкою прикметних ознак: а) особливою процесуальною метою: б) поєднанням різних методів дізнання; в) процесуальними умовами, порядком і тактикою провадження; г) своєрідною психологічною атмосферою; г) спеціальною формою фіксації результатів.

Основну мету очної ставки не можна зводити до простого вирішення існуючих суперечностей у показаннях раніше допитаних осіб, вона полягає у встановленні правдивої ситуації і виявленні сутності цих суперечностей [10, 370].

Тактичну основу спілкування на очній ставці утворюють пізнавальні прийоми: розповідь, розпитування, міміка і жести, а також логічні прийоми порівняння і зіставлення. Особливість спілкування полягає в тому, що воно розвивається одночасно між трьома особами. У його ході допитувані обмінюються інформацією. Слідчий шляхом постановки доповнючих, уточнюючих і контрольних запитань керує цим обміном і спрямовує його на з'ясування обставин усунення суперечностей, з приводу яких проводиться очна ставка, здійснює повне чи часткове зняття запитань, які допитувані ставлять один одному.

Очна ставка є тактично складною і конфліктною слідчою дією, в якій слідчим для встановлення істини нерідко застосовує тактику загострення обстановки. При цьому треба пам'ятати, що неправильна тактика пов'язана з ризиком можливе зміни правдивих показань добросовісного учасника, розголошення даних слідства.

Психологічна атмосфера очної ставки пов'язана з низкою як позитивних, так і негативних моментів. Вона характеризується наступними особливостями: а) можливим виникненням конфліктної ситуації між допитуваними; б) можливістю не тільки позитивного, а й негативного впливу одного учасника на позицію іншого.

У процесі очної ставки слідчий справляє психологічний вплив на її учасників внаслідок якого із добросовісним учасником повинні налагодитися відносини, на загальних інтересах, прагненні викрити особу, яка дає неправдиві показання. Для недобросовісного учасника досить забезпечити психологічний контакт на рівні бажання взаємно сприймати інформацію. Надаючи моральну підтримку (“ефект присутності”) добросовісному учаснику, слідчий разом з ним справляє могутній психологічний вплив на того, хто говорить неправду.

Предметом очної ставки є обставини, з приводу яких виникли істотні суперечності в показаннях раніше допитаних осіб. Суперечності слід вважати істотними, коли щодо тих самих фактів, шо входять у предмет доказування, є показання, що виключають одне одного. Звідси насамперед треба намітити обставини, що підлягають з'ясуванню, визначити точки зору учасників очної ставки зі спірних обставин. На підставі матеріалів справи необхідно встановити, хто з допитаних осіб дає достовірні показання, а хто добросовісно помиляється або повідомляє неправду. З огляду на це загальна мета очної ставки може конкретизуватися в двох напрямках: І) допомога в подоланні добросовісної омани; 2) викриття неправди допитуваного. Відповідно до цього очну ставку допустимо використовувати для викриття неправдивого алібі, інсценування злочину, самообмови, обмови одного допитуваного іншим тощо.

Паралельно з основною метою при плануванні очної ставки можуть ставитися і додаткові тактичні цілі: справляння психологічного впливу на недобросовісного її учасника, зміцнення вольових якостей і позиції добросовісного допитуваного, перевірка правдивості показань учасників, продовження вивчення особи допитуваних, одержання нових доказів.

Далі слід визначити, яким шляхом і якими діями можна досягти поставленої мети, сформулювати запитання і визначити їх послідовність, підготувати докази та інші матеріали, визначити, з кого