Однак з цих правил є винятки. Недобросовісного учасника допустимо допитувати першим у трьох випадках: І) коли слідчий вважає, що добросовісний учасник, почувши неправду, більш повно і аргументовано обгрунтує свою позицію; 2) коли слова недобросовісної особи можуть настільки обурити іншого допитуваного, що він повідомить слідству нові дані; 3) коли недобросовісна особа просить про це, щоб схилити іншу до зміни показань на свою користь, а слідчий упевнений у зворотньому і має намір використовувати ситуацію для одержання правдивих відомостей [10, 371].

Прогнозування і планування майбутнього спілкування в ході очної ставки. Особливості проведення очної ставки вимагають ретельної її підготовки, в ході якої слідчий вирішує наступні основні тактичні завдання: а) на якому етапі розслідування доцільно її провести; б) між якими особами і в якій черговості; в) які суперечності підлягають усуненню, їх сутність; г) які прийоми керівного впливу використовувати.

Визначаючи момент проведення очної ставки, потрібно враховувати характер показань, що підлягають перевірці, їх місце в системі інших доказів, а також індивідуально-психологічні якості її учасників, існуючі між ними стосунки.

Важливе значення в підготовці очної ставки має вирішення питань технічного характеру: очна ставка повинна проводитися в умовах, шо виключають можливість неконтрольованого спілкування допитуваних між собою, обміну знаками, записками або іншого впливу один на одного; завжди необхідно мати план її проведення [10, 372].

Тактичні прийоми управління спілкуванням у ході очної ставки. Тактична схема проведення очної ставки виглядає так. Слідчий пропонує по черзі кожному учаснику дати показання по суті спірних обставин. З цією метою він ставить одному із допитуваних запитання: шо йому відомо про певний факт. Вислухавши і зафіксувавши його показання, слідчий ставить запитання другому учаснику: чи правильними є вислухані ним показання і чи підтверджує він їх. Потім першому з допитуваних ставиться запитання: чи правильні показання другого учасника очної ставки. Послідовно з'ясувавши всі питання і зафіксувавши відповіді на них, слідчий може дозволити допитуваним ставити запитання один одному. При цьому слідчий повинен керуватися низкою загальних тактичних правил, в основі яких лежить важлива закономірність очної ставки — сила психологічного впливу, яка залежить від тривалості її проведення. Звідси: а) показання добросовісного учасника, допитаного першим, не повинні бути розтягнуті в часі: б) запитання, звернені до добросовісного учасника, мають бути сформульовані так, щоб він міг на них відповісти коротко і виключно по суті суперечностей; в) треба уникати запитань, що охоплюють широке коло спірних обставин; г) недоцільно ставити відразу комплекс запитань, логічно не пов'язаних за змістом; ґ) добросовісному учаснику необхідно дати можливість висловитися першим з усіх спірних питань, інакше, зрозумівши, що його показання йдуть урозріз з показаннями другої особи, він може змінити їх на неправдиві.

Очну ставку доцільно проводити, по-перше, тоді, коли слідчий має у своєму розпорядженні дані, що дають можливість об'єктивно оцінити показання її учасників, визначити, які з них відповідають істині; по-друге, тоді, коли ознайомлення недобросовісного учасника з показаннями особи, викликаної з ним на очну ставку не порушить загального тактичного плану слідчого. Однак зволікання з провадженням очної ставки може призвести до того, що вона втратить характер раптовості який сприяє успішному досягненню мети. Тому іноді рекомендується заздалегідь не сповіщати учасників про проведення очної ставки, щоб використовувати чинник раптовості.

Розглянута слідча дія може бути здійснена між свідками, потерпілими, підозрюваними та обвинуваченими в будь-якому поєднанні. Однак існують деякі обмеження тактичного і морально-етичного плану. Не рекомендується проводити очну ставку а) між особами, які дають явно неправдиві показання; б) між обвинуваченими, які частково визнають свою вину і схильні до зміни показань; в) між особами, з яких той, хто дає правдиві показання, перебуває в матеріальній, сімейній чи іншій залежності від іншого учасника; г) коли один з учасників очної ставки відмовляється давати показання в присутності іншої особи.

Обережно слід підходити до вирішення питання про провадження очної ставки між обвинуваченим і потерпілим, який зазнав у зв'язку зі вчиненням злочину значного емоційного потрясіння. Особливої уваги і обережності вимагає вирішення питання про провадження очної ставки за участю неповнолітнього. Великі емоційні перевантаження в процесі проведення, а також підвищена сугестивність, властива дитячому віку, збільшують ризик невдачі (невірогідності показань) у результаті негативного впливу з боку дорослого учасника очної ставки. У цих умовах доцільно усунути суперечності в показаннях іншими засобами.

Очна ставка повинна проводитися тільки між двома особами. З тактичного боку - це одночасний допит двох осіб. Тому провадження так званих групових очних ставок між трьома і більше особами тактично недоцільно і не обумовлене в законі.

Добре організована очна ставка повинна проводитися активно, наступально, за максимально короткий проміжок часу, а керівний вплив має бути спрямований на вирішення наступних завдань.