6. Постановка запитань один одному доцільна лише у тих випадках, коли під час очної ставки виникають нові протиріччя між членами кримінального угруповання. Їх вирішеним може призвести до отримання нових важливих доказів, що мають важливе значення для справи.

Отже, тактика проведення очних ставок багато в чому залежить від слідчої ситуації, що склалася на певному етапі розслідування. Тому залежно від цих обставин змінюються і тактичні особливості цієї слідчої дії.

У наведених випадках очні ставки необхідно проводити у прискореному темпі, по завершенні яких кожна з допитаних сторін дотримується раніше даних показань. Тривале проведення очних ставок веде до розшифровки наявної доказової бази і сприяє передачі одним з її учасників вказівок лідера групи щодо поведінки на досудовому слідстві.

Підсумовуючи, необхідно зазначити, що слідчому при розслідуванні злочинів, вчинених кримінальними угрупуваннями, необхідно зважено оцінювати можливість задоволення клопотань захисників членів злочинних груп та їх лідерів про проведення тих чи інших слідчих дій, у тому числі й очних ставок.

Висновок

Очна ставка — спішній (поперемінний) допит двох раніше допитаних осіб про обставини справи, щодо яких на попередніх допитах були дані суперечливі показанн [10, 370].

Очна ставка — слідча дія, що являє собою одночасний допит в одному і тому ж місці двох допитаних раніше осіб, в показаннях яких є істотні суперечності, з метою перевірки правдивості раніше даних показань і отримання достовірних даних по справі.

Це самостійна слідча дія, спрямована на одержання інформації від людей. Вона характеризується низкою прикметних ознак: а) особливою процесуальною метою: б) поєднанням різних методів дізнання; в) процесуальними умовами, порядком і тактикою провадження; г) своєрідною психологічною атмосферою; г) спеціальною формою фіксації результатів.

Основну мету очної ставки не можна зводити до простого вирішення існуючих суперечностей у показаннях раніше допитаних осіб, вона полягає у встановленні правдивої ситуації і виявленні сутності цих суперечностей

Тактично грамотно проведена очна ставка, навіть якщо в ході її і не вдалося подолати істотні суперечності в показаннях, повинна справити на недобросовісного учасника психологічний вплив, розхитати його установку на неправду, допомогти слідчому перевірити правдивість показань учасників, глибше вивчити психологію їхньої особи, намітити нові шляхи вирішення спірних питань.

Для усунення можливого негативного впливу одного учасника очної ставки на другого рекомендується спочатку порушувати питання перед тим із них. хто дав на попередньому допиті правдиві показання. З цієї ж причини в першу чергу недоцільно також допитувати неповнолітнього при очній ставці його з дорослим учасником. Якщо очна ставка проводиться між обвинуваченим і свідком, котрий його викриває, або між співучасниками злочину, один з яких викриває іншого, починати допит слід з особи, яка дає викриваючі показання.

Очна ставка є правом, а не обов’язком слідчого. Отож, очна ставка розглядається як різновид допиту. Що стосується правової регламентації очної ставки у чинному кримінально-процесуальному законодавстві України, то вона носить стислий (обмежений характер): - чітко не визначено поняття та мету проведення очної ставки. Тому доцільно було б в межах Проекту КПК України більш детально врегулювати дані питання.

Очна ставка повинна проводитися тільки між двома особами. З тактичного боку - це одночасний допит двох осіб. Тому провадження так званих групових очних ставок між трьома і більше особами тактично недоцільно і не обумовлене в законі.

Список використаної літератури:

Конституція України : Із змінами від 8 груд. 2004 р. – К.: Міністерство Юстиції, 2006. – 124 с.

Тертишник В.М. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України .- Х.: Арсіс, 2000.- 512 с.

Тертишник В.М. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України.- К.: А.С.К., 2002. – 1056 с.

Гаргат О.М. Особливості тактики допиту на очній ставці // Реформування кримінального та кримінально-процесуального законодавства України : сучасний стан та перспективи : Матер. всеукр. наук.-практ. конфер. ( 30 верес. 2005 р. Прикарпат. нац. ун-т ім.. В. Стефаника.).- Івано-Франківськ, 2005.- С. 213-214.

Збірник методичних рекомендацій з питань розкриття та розслідування злочинів слідчими та оперативними працівниками ОВС.- К.: МВС, Головне слідче управління, 2001. – 240 с.

Кучинська О.П., Кучинська О.А. Кримінальний процес України : Навч, посіб..- К.: Прецедент, 2005.- 202 с.

Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право України : Курс лекцій.- К.: Істина, 2005.- 456 с.

Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П. Кримінальний процес України : Підруч.- К.: Либідь, 1999.- 536 с.

Настільна книга слідчого / Панов М.І., Шепітько В.Ю., Коновалова В.О. та ін.- К.: Видавн. Дім “ Ін Юре”, 2003.- 720 с.

Салтевський М.В. Криміналістика : у сучасному викладі : Підруч.- К.: Кондор, 2005.- 588 с.

Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України : Підруч.- К.: А.С.К., 2003.- 1120 с.

Чаплинський К.О. Особливості проведення очних ставок // Наук. вісн. Юрид. академії МВС : Зб. наук. праць.- 2004.- Спец. вип. № 1 ( 16 ).- С. 129-132.

Шепітько В.Ю. Довідник слідчого.- К.: “ Ін Юре”, 2003.- 208 с.