Курсова робота:
на тему:
“Поняття, суть і значення притягнення особи як обвинуваченого”
2
ПЛАН
Вступ.................................................................................................................. З
1. Поняття та значення притягнення як обвинуваченого............................... 5
2. Постанова про притягнення як обвинуваченого........................................... 10
3. Порядок пред'явлення обвинуваченого.......................................................... 14
4. Допит обвинуваченого......................................................................................... 20
5. Зміна і доповнення обвинувачення................................................................... 26
Висновок.......................................................................................................... 31
Список використаної літератури.…………....................................... 33
3
Вступ
Притягнення особи як обвинуваченого — один із найважливіших процесуальних актів, спрямований на практичну реалізацію функції обвинувачення та забезпечення захисту прав і законних інтересів особи, щодо якої порушено кримінальну справу і ведеться розслідування, який полягає в винесенні постанови про притягнення як обвинуваченого; пред'явленні обвинувачення; роз'ясненні обвинуваченому його прав та наданні можливостей щодо їх реалізації; допиті обвинуваченого.
Притягнення особи як обвинуваченого пов'язане з несприятливими для неї наслідками, які полягають у можливості застосування запобіжних заходів, відсторонення від посади, накладення арешту на майно, вклади та інших заходів процесуального примусу.
Тільки законне, обґрунтоване, своєчасне притягнення особи до участі у справі як обвинуваченого є неодмінною умовою виконання вимог закону про те, щоб кожний, хто вчинив злочин, був підданий кримінальному покаранню і жодний невинний не був притягнений до кримінальної відповідальності і засуджений (ст. 2 КПК).
Поспішне, безпідставне, помилкове притягнення як обвинуваченого заподіює особі не заслужені моральні страждання, матеріальну шкоду. Воно перешкоджає встановленню істини у справі, забезпеченню невідворотності покарання особи, справді винної у вчиненні злочину.
Водночас слід зазначити, що зволікання з притягненням як обвинуваченого, відтягування його завершального етапу досудового розслідування, що викликається прагненням слідчого зібрати на цей момент всі можливі докази, призводить до обмеження прав обвинуваченого, у тому числі права знати суть обвинувачення і захищатися від нього.
Саме тому притягнення особи як обвинуваченого є важливим етапом досудового слідства, який потребує детального вивчення та дослідження. Це й зумовило вибір мною даної теми для написання курсової роботи.
4
В даній курсовій роботі будуть розкриті поняття та значення притягнення як обвинуваченого, розглянуто постанову про притягнення як обвинуваченого, порядок пред’явлення обвинуваченого , допит , та зміну і доповнення обвинувачення Метою курсової роботи є розкриття змісту цих питань.
5
1. Поняття та значення притягнення як обвинуваченого.
Притягнення особи як обвинуваченого — один із найважливіших процесуальних актів, спрямований на практичну реалізацію функції обвинувачення та забезпечення захисту прав і законних інтересів особи, щодо якої порушено кримінальну справу і ведеться розслідування, який полягає в винесенні постанови про притягнення як обвинуваченого; пред'явленні обвинувачення; роз'ясненні обвинуваченому його прав та наданні можливостей щодо їх реалізації; допиті обвинуваченого.
Обвинувачений — це особа, щодо якої в установленому законом порядку винесено постанову про притягнення її як обвинуваченого
Підставою притягнення особи як обвинуваченого є наявність системи неспростовних доказів, що підтверджують винність особи у вчиненні конкретного злочину,
Це означає, що на момент винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченого:—
висунуті всі можливі, в тому числі і взаємовиключаючі версії у справі;—
усі версії у справі, включаючи алібі підслідного, всебічно перевірені;—
усі версії, крім однієї — про винність підозрюваного,— спростовані зібраними доказами, а версія про винність особи знайшла підтвердження системою незаперечних доказів(обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях );—
у справі зібрано таку сукупність допустимих та достовірних фактичних даних (доказів), яка дозволяє зробити однозначний висновок про вчинення злочину особою, яка притягається до відповідальності, та виключає будь-які сумніви щодо її провини (сама особа, яка притягається до відповідальності, не зобов'язана доводити свою невинність);—
відсутні обставини, що виключають кримінальну відповідальність особи, яка вчинила злочин. Згідно з принципом презумпції невинуватості всі сумніви по справі, якщо вичерпані можливості їх усунення, повинні тлумачитись і вирішуватись на користь обвинуваченого. Для притягнення особи як обвинуваченого потрібна система неспростовних доказів, які вказують на наявність в її діях конкретного складу злочину. Помилкове притягнення як обвинуваченого є одним з найнебажаніших актів. Воно спричиняє невиправну шкоду правосуддю та людині, бо ніщо, мабуть, не викликає більшої образи і більш болючої душевної травми, ніж безпідставне звинувачення у злочині. Правоохоронні органи зобов'язані компенсувати людині моральну шкоду, що була завдана безпідставним притягненням її до відповідальності. [ 9, с. 56 ]
Сутність акту притягнення особи як обвинуваченого полягає в тому, що на підставі зібраних доказів конкретна особа ставиться у становище головного учасника кримінального процесу, щодо якого державою в особі органів правосуддя публічно формулюється та проголошується обвинувачення у вчиненні кримінально караного діяння, проте сам обвинувачений при цьому в силу презумпції невинуватості ще не вважається винним, поки його провина не встановлена вироком суду, і наділяється для захисту своїх інтересів широкими процесуальними правами.
Тим самим, з одного боку, держава оголошує обвинуваченій особі про свою готовність піддати її покаранню, а з іншого — дозволяє їй знати, в чому вона обвинувачується, і вжити заходів захисту від безпідставного обвинувачення.
Актом притягнення особи як обвинуваченого держава, діючи за шляхетним принципом "йду на Ви", одночасно здійснює пробу на міцність всієї сукупності зібраних доказів у кримінальній справі.
Притягнення особи як обвинуваченого є юридичним фактом, який тягне за собою подальший розвиток правовідносин між слідчим і особою, що притягається до кримінальної відповідальності.
Значення акту притягнення особи як обвинуваченого можна розглядати в різних аспектах.
7 У кримінально-правовому аспекті це проявляється в тому, що діям
обвинуваченого дається конкретна юридична кваліфікація за відповідною
статтею кримінального кодексу.
Кримінально-процесуальний аспект значення акту притягнення особи як
обвинуваченого проявляється в таких моментах:—
у кримінальному процесі з'являється центральна фігура — обвинувачений, якому мають бути надані та роз'яснені його права, забезпечена можливість їх
