обвинувачення і допиту неповнолітнього обвинувачуваного. Пред'явлення обвинувачення неповнолітньому і його допит провадяться в присутності захисника. Відповідно до ст. 438 КПК України у випадках, коли неповнолітній не досяг 16 років або якщо неповнолітнього визнано розумово відсталим, при пред'явленні йому обвинувачення і при його допиті за розсудом слідчого або прокурора або за клопотанням захисника можуть бути присутні педагог або лікар, батьки або інші законні представники неповнолітнього.
До пред'явлення неповнолітньому обвинувачення слідчий повинен ознайомити батьків та інших законних представників неповнолітнього
19
обвинувачуваного, педагога і лікаря з їхніми правами й обов'язками, передбаченими відповідно ст. 438 і 128-1 КПК України. В постанові про притягнення неповнолітнього як обвинувачуваного, а також у протоколі його допиту повинні бути зазначені відомості про особи присутніх при проведенні процесуальної дії і їхнє ставлення до обвинувачуваного.
Слідчий роз'ясняє педагогу або лікарю, батькам чи іншим законним представникам неповнолітнього, присутнім при пред'явленні обвинувачення і допиті, їхнє право задавати обвинувачуваному запитання і викладати свої зауваження. Слідчий має право відвести поставлене запитання, але відведене запитання має бути занесене до протоколу.
Якщо батьки або інші законні представники негативно впливають на неповнолітнього або намагаються заважати одержанню доказів і проведенню слідчої дії, слідчий або прокурор можуть не допускати їх до участі в допиті. Таким чином пред'явлення обвинувачення — одна зі складних і важливих процесуальних дій, в результаті якої особа набуває інший статус.
20 4. Допит обвинуваченого
Допит обвинуваченого є слідчою дією, мета, хід і зміст якої обумовлені двома факторами: фактичною роллю цієї особи в інкримінованому їй діянні та її процесуальним становищем. Якщо особа брала участь у тій чи іншій формі у підготовці, вчиненні і приховуванні злочину, то вона має відповідні відомості. Як особа, щодо якої повноважним державним органом висунуто обвинувачення у вчиненні злочину, обвинувачений насамперед заінтересований у точній і повній інформації про зміст обвинувачення для захисту від нього.
На досудовому слідстві особа може допитуватися неодноразово, але як обвинувачений особа допитується вперше тільки після винесення постанови про притягнення як обвинуваченого. Предмет першого допиту обвинуваченого об'єктивно наперед визначено змістом обвинувачення, а особливість даної процесуальної ситуації суттєво впливає на порядок його проведення. Частина приписів ст. 143 КПК — про строк, протягом якого повинно бути проведено допит, зміст запитань та черговість їх ставлення — стосується лише першого допиту обвинуваченого. [ 14, с. 1-2 ]
Відповідно до ч. 1 ст. 143 слідчий зобов'язаний допитати обвинуваченого негайно після його явки або приводу і в усякому разі не пізніше доби після пред'явлення йому обвинувачення. Проведення першого допиту не пізніше доби після пред'явлення обвинувачення можливо, однак, лише у разі, якщо це не обмежує права на захист. І хоча захисник зобов'язаний своєчасно з'явитися для участі у процесуальних діях, в яких його участь є обов'язковою (ч. 5 ст. 48 КПК), законом передбачено обов'язок відкласти провадження процесуальних дій на строк до 72 годин у випадках, коли явка для участі у справі захисника, якого обрав обвинувачений, неможлива (ч. З ст. 47 КПК). Ця ситуація набуває особливої гостроти у разі, коли відповідно до ч. 4 ст. 148 КПК обвинувачення підозрюваному належить пред'явити не пізніше десяти діб після його взяття під
21
варту, тобто фактично — після закінчення десяти діб після затримання на підставі ст. 106 КПК.
Допит обвинуваченого, крім виняткових випадків, повинен проводитись удень. Необхідність присутності захисника на першому допиті обвинуваченого практично робить неможливим проведення такого допиту у нічний час.
Обвинувачений допитується в місці провадження попереднього слідства, а в разі необхідності — і в місці його перебування (ч. 4 ст. 143 КПК). Конкретне місце проведення допиту визначає слідчий, пристосовуючись до ситуації (зокрема, у разі перебування обвинуваченого в лікарні) і враховуючи при цьому можливість забезпечення належних умов для його проведення, наприклад, якщо потрібна присутність інших осіб, використання технічних засобів фіксації допиту.
При допитуванні обвинуваченого за його бажанням може бути присутнім захисник, а в усіх випадках, передбачених ч. З ст. 46 КПК, присутність захисника є обов'язковою. [ 6, с.205 ]
За винятком допиту на очній ставці обвинувачені допитуються окремо один від іншого. Слідчий вживає заходів, щоб обвинувачені в одній і тій же справі не могли зноситися між собою (ч. 5 ст. 143 КПК). В усій повноті цей припис реально можливо виконати лише у разі тримання обвинувачених під вартою.
Допит починається із з'ясування анкетних даних обвинуваченого, частина яких має значення для кримінально-процесуальної кваліфікації діяння (вік, судимість, посадове становище) чи всієї процедури притягнення як обвинуваченого (депутатська недоторканність тощо). Обвинувачений не попереджається про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань або відмову від дачі показань, у зв'язку з чим він має право відмовитися давати показання і відповідати на запитання (ч. З ст. 142 КПК).
Заяву про відмову від дачі показань обвинувачений може зробити ще у момент ознайомлення з постановою про притягнення як обвинуваченого.
22
Він не зобов'язаний мотивувати свою відмову, але частіше за все причиною цього є незгода обвинуваченого з рішенням слідчого, викладеним у постанові. Інколи обвинувачений робить такий запис, посвідчуючи факт ознайомлення з постановою. Тому незалежно від категоричності відмови обвинуваченого давати показання і обставин, за яких така заява була зроблена, слідчий повинен почати допит, роз'яснивши обвинуваченому несприятливі наслідки його поведінки для нього ж самого. При цьому є недопустимим погрози обрати щодо обвинуваченого як запобіжний захід взяття під варту або