жестами. Чималі можливості для адекватної фіксації ходу результатів допиту дає відеозапис, кінозйомка з синхронним записом звуку, однак використання цих технічних засобів поки що дуже обмежене через технічні і фінансові труднощі.
Обов'язковою процесуальною умовою застосування цих технічних засобів є попереднє повідомлення про намір їх використати (статті 851 і 852 КПК). При допиті обвинуваченого також обов'язковою передумовою для цього є згода обвинуваченого; інколи ініціативу застосування таких засобів виявляє сам обвинувачений. [ 6, с.383 ]
Застосування технічних засобів фіксації повинно відображатися у протоколі допиту. З їх допомогою фіксується весь хід, а не окремі моменти допиту; закон забороняє повторення будь-якої частини допиту спеціально для фіксації за допомогою технічного носія інформації. Перед закінченням складання протоколу допиту запис демонструється всім присутнім. У протоколі зазначається факт демонстрації і відповідність протоколу тому, що і як відображено на магнітній, відео- або кіноплівці. Оскільки ці записи можуть неодноразово використовуватися у ході попереднього слідства, вони опечатуються тільки при передачі кримінальної справи іншому слідчому або суду. При справі зберігається лише оригінал запису, технічні характеристики якого внесені у протокол допиту.
26 5. Зміна і доповнення обвинувачення
Як вже було сказано, обвинувачення може бути пред'явлено один раз безпосередньо перед закінченням розслідування. Але у більшості випадків після пред'явлення обвинувачення розслідування повинно бути продовжено через одну лише необхідність перевірки показань обвинуваченого. Результати такої перевірки показань обвинуваченого, а також ряд інших обставин можуть обумовити зміну обвинувачення; доповнення обвинуваченого — це один з видів його зміни.
Фактичними передумовами для зміни обвинувачення на попередньому слідстві є:
- не підтвердження якоїсь події злочину, який інкримінується обвинуваченому;
- недоведеність участі обвинуваченого у вчиненні одного або кількох злочинів з числа тих, що поставлені йому у вину за раніше винесеною постановою;
- відсутність у діях особи складу злочину;
- не підтвердження обставин, які обтяжують відповідальність;
- встановлення обставин, які змінюють оцінку і кваліфікацію діяння (замах, злочин закінчений, повторний, продовжений);
- встановлення обставин, які спричиняють зміну оцінки форми співучасті обвинуваченого у злочині (або деяких з них), у тому числі закриття справи за реабілітуючими підставами щодо інших осіб;
- встановлення обставин, які пом'якшують відповідальність;
- наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення обвинуваченим злочину, який не інкримінувався йому раніше. [ 7, с.166 ]
Безумовними фактичними передумовами, а одночасно і правовими підставами зміни обвинувачення є зміни кримінального законодавства.
27
Приводом до змін і доповнень обвинувачення .можуть стати вказівки прокурора, начальника слідчого відділу, постанова і ухвала суду.
Слідчий приймає відповідні рішення, керуючись приписами ст. 141 КПК. Відповідно до них, якщо під час попереднього слідства виникає необхідність змінити пред'явлене обвинувачення або доповнити його, слідчий зобов'язаний знову пред'явити обвинувачення з виконанням вимог, встановлених статтями 131, 132, 133, 140КПК. Якщо під час попереднього слідства частина пред'явленого обвинувачення не знайшла свого підтвердження, слідчий своєю постановою закриває справу в цій частині обвинувачення, про що оголошує обвинуваченому. Постанова про закриття справи в частині обвинувачення виноситься також у зв'язку зі змінами кримінального законодавства або амністією. [ 6 ]
У всіх випадках, коли формулювання обвинувачення істотно змінюється, незалежно від збереження попередньої юридичної кваліфікації слідчий повинен пред'явити нове обвинувачення. До цих випадків належить і уточнення розміру шкоди в бік його збільшення. На відміну від суду, який не може винести вирок без направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, слідчий має можливість і зобов'язаний змінити обвинувачення, склавши нову постанову. Якщо після пред'явлення обвинувачення буде доведено, що шкода є меншою за розміром, то є можливість винести постанову не про закриття справи у частині обвинувачення, а про зміну обвинувачення і у тому випадку, коли це не спричиняє зміни юридичної кваліфікації злочину, і коли це обумовлює перекваліфікацію його на більш «простий» склад, наприклад, з частини 2 на частину 1 ст. 84 КК України. Така постанова оголошується обвинуваченому і засвідчується його підписом, копія її повинна бути направлена прокуророві.
Як сказано, допит обвинуваченого обов'язково проводиться щоразу, коли йому пред'являється обвинувачення. Допит, що проводиться в зв'язку зі зміною обвинувачення, не можна назвати повторним або додатковим, це самостійний допит, обумовлений новим обвинуваченням. Як і у протоколі, складеному при допиті по раніше пред'явленому обвинуваченню, у ньому спочатку фіксується
28
відповідь обвинуваченого на запитання про визнання вини, причому ця відповідь часто не збігається з тією, яку обвинувачений дав під час допиту з попереднього обвинувачення. У протоколі записується показання по кожному пункту обвинувачення, незалежно від того, що вони збігаються з даними раніше і обвинувачений підтверджує їх. Посилання у протоколі на підтвердження обвинуваченим колишніх його показань не можуть замінити самі показання, а тому недопустима підміна розгорнутого, докладного запису показань коротким посиланням на ті, які були дані раніше. Слід враховувати, що показання обвинуваченого при допиті, який проводиться в системі процесуальних дій по пред'явленню обвинувачення, — основне джерело доказів даного виду.[ 9, с.103 ]
Притягнення як обвинуваченого дає підстави для застосування щодо цієї 1 особи заходів процесуального примусу з метою попередження і припинення можливостей сховатися або ухилитися від слідства і перешкодити встановленню істини у справі. Цими заходами є привід, дії по розшуку обвинуваченого, відсторонення обвинуваченого від посади, запобіжні заходи. Привід обвинуваченого здійснюється у разі його неявки за викликом слідчого без поважних причин. Поважними причинами неявки обвинуваченого до слідчого у призначений строк визнаються: несвоєчасне отримання повістки, хвороба та інші обставини, які фактично позбавляють його можливості своєчасно з'явитися