Іншими поважними причинами практика визнає також хворобу члена сім'ї, догляд за яким може здійснювати тільки особа, що викликається, стихійне лихо, що створює непереборні перешкоди для явки, збіг інших тяжких обставин — пожежа, необхідність вжиття термінових заходів по відновленню пошкодженого або викраденого майна. Наявність цих обставин повинна бути підтверджена матеріалами справи. При відсутності таких причин слідчий виносить постанову про привід, який направляється для виконання в органи

29

внутрішніх справ (міліцію). Привід обвинуваченого, крім виняткових випадків, здійснюється удень. Без попереднього виклику привід може бути застосований тільки у тих випадках, коли обвинувачений ухиляється від слідства або не має постійного місця проживання (ст. 136 КПК). [ 6, с.543 ]

Це ж правомірно робити і у випадках, коли обвинувачений фактично не проживає за вказаною ним адресою або місцем прописки.

Якщо заходи по встановленню місця перебування обвинуваченого, здійснював сам слідчий згідно зі ст. 137 КПК (допит родичів, знайомих не дали позитивного результату, слідчий виносить постанову про оголошення розшуку. Постанова про провадження розшуку, а також постанова запобіжного заходу щодо особи, яка розшукується, направляється в органи внутрішніх справ, які здійснюють розшук відповідно до відомчих наказів про порядок його провадження. При затриманні підозрюваного, якого розшукували і щодо якого обрано як запобіжний захід тримання під вартою, орган розшуку негайно доповідає про це прокуророві за місцем затримання. Прокурор протягом двадцяти чотирьох годин зобов'язаний перевірити, чи дійсно затриманий є тією особою, яка розшукується, і, упевнившись у наявності законних підстав для арешту, дає санкцію на відправлення заарештованого етапом до місця провадження слідства (ч. З ст. 139КПК). [ 6, с.545 ]

У межах України доставляння етапом може бути здійснене співробітниками підрозділу МВС, який здійснював розшук або затримання.

Порядок затримання і розшуку обвинувачених, які сховалися за межами державного кордону України, регулюється двосторонніми і багатосторонніми міжнародними угодами і договорами.

Відсторонення обвинуваченого від посади — захід процесуального примусу, який може бути здійснений лише щодо посадової особи. Щодо підозрюваного він не може бути застосований, і це є одним з аргументів на користь своєчасного прийняття рішення про притягнення особи як обвинуваченого. Відсторонення обвинуваченого від посади визнається допустимим у тих випадках, коли є

30

підстави вважати, що, залишаючись на посаді, обвинувачений буде протидіяти встановленню істини і нормальному ходу розслідування (приховувати або знищувати документи, перешкоджати виклику і явці підлеглих до органу розслідування) або навіть може продовжити злочинні дії. Відповідно до ст. 147 КПК відсторонення обвинуваченого від посади провадиться з санкції прокурора або його заступника. Копія постанови надсилається для виконання за місцем роботи обвинуваченого. Відсторонення обвинуваченого від посади скасовується постановою слідчого, коли в подальшому відпадає потреба у застосуванні цього заходу (ч. 2 ст. 147 КПК). Про згоду прокурора з цим рішенням слідчого в законі не вказано, в зв'язку з чим воно не витребується на практиці. Істотною прогалиною у законодавчому регулюванні цього питання є і те, що не вказано строк дії постанови про відсторонення від посади. [ 10, с.46 ]

31 Висновок

Сутність акту притягнення особи як обвинуваченого полягає в тому, що на підставі зібраних доказів конкретна особа ставиться у становище головного учасника кримінального процесу, щодо якого державою в особі органів правосуддя публічно формулюється та проголошується обвинувачення у вчиненні кримінального караного діяння, проте сам обвинувачений при цьому в силу презумпції невинуватості ще не вважається винним, поки його провина не встановлена вироком суду, і наділяється для захисту своїх інтересів широкими процесуальними правами.

Притягнення особи як обвинуваченого є юридичним фактом, який тягне за собою подальший розвиток правовідносин між слідчим і особою, що притягається до кримінальної відповідальності.

У кримінально-правовому аспекті це проявляється в тому, що діям обвинуваченого дається конкретна юридична кваліфікація за відповідною статтею кримінального кодексу.

Кримінально-процесуальний аспект значення акту притягнення особи як обвинуваченого проявляється в таких моментах:—

у кримінальному процесі з'являється центральна фігура — обвинувачений, якому мають бути надані та роз'яснені його права, забезпечена можливість їх реалізації;—

висунуте обвинувачення є основою для обвинувального висновку та судового розгляду: обвинувальний висновок та вирок суду не можуть виходити за межі висунутого обвинувачення; зміна обвинувачення в суді допускається за умови, що при цьому не погіршується юридичний стан обвинуваченого; розгляд у суді провадиться тільки щодо обвинувачених і лише за тим обвинуваченням, за яким вони передані суду;—

з моменту притягнення особи як обвинуваченого органи розслідування отримують право на застосування низки засобів примусу: відсторонення обвинуваченого від посади, обрання запобіжних заходів, а також право оголосити розшук обвинуваченого;

32—

притягнення особи як обвинуваченого є юридичним фактом, який дає обвинуваченому право користуватися послугами захисника;—

притягнення особи як обвинуваченого дає початок змагальності кримінального процесу: чітко визначаються сторони та права учасників процесу, функції захисту та обвинувачення отримують можливість активного прояву.

Пред'явлення обвинувачення полягає в тому, що слідчий, пересвідчившись в особі обвинуваченого:—

оголошує йому постанову про притягнення як обвинуваченого;—

роз'яснює сутність пред'явленого обвинувачення;—

вручає йому копію постанови про притягнення як обвинуваченого, про що складає протокол;—

роз'яснює права обвинуваченого та порядок їх реалізації;—

здійснює допит обвинуваченого.

Притягнення як обвинуваченого дає підстави для застосування щодо цієї особи заходів процесуального примусу з метою попередження і припинення можливостей сховатися або ухилитися від слідства і перешкодити встановленню істини у справі. Цими заходами є привід, дії по розшуку обвинуваченого, відсторонення обвинуваченого від посади, запобіжні заходи. Також важливим є дотримання строків притягнення особи як обвинуваченого, оскільки особа переходить від процесуального статусу підозрюваного