2.Порядок провадження дізнання у кримінальних справах.

2.1 Порушення кримінальної справи

Порушення кримінальної справи - це акт застосування процесуального права, що відкриває загальну можливість провадження всіх без винятку слідчих дій та застосування засобів примусу.

Стадія порушення кримінальної справи - це початкова стадія кримінального процесу, зміст якої становить діяльність по прийняттю, реєстрації, розгляду, перевірці заяв та повідомлень про злочини, прийняттю по них рішень, з'ясуванню наявності або відсутності підстав для порушення кримінальної справи.

Кримінальний процес починається з моменту прийняття уповноваженим на це суб'єктом кримінального процесу офіційної заяви або повідомлення про злочин, явки з повинною або безпосереднього виявлення ознак злочину. Заяви та повідомлення про злочини є юридичними фактами, що породжують кримінально-процесуальні правовідносини, дають початок кримінальному процесу та його першій стадії - стадії порушення кримінальної справи. Діяльність по розгляду заяв та повідомлень про злочини являє собою систему правовідносин, що виникають між правоохоронними органами та іншими учасниками кримінального процесу.

Згідно із ст. 4 КПК України суд, слідчий, орган дізнання та прокурор зобов'язані в межах своєї компетенції порушити кримінальну справу в кожному конкретному випадку виявлення ознак злочину. В силу ст. 97 КПК України названі суб'єкти кримінального процесу повинні прийняти заяви та повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі й у справах, їм непідвідомчих.

Завданнями на стадії порушення кримінальної справи є: прийняття, реєстрація, розгляд, перевірка заяв та повідомлень про злочини, прийняття по них рішень, виявлення та попередження злочинів. Засобами вирішення цих завдань є процесуальні дії, спрямовані на одержання доказів та захист прав і законих інтересів громадян та юридичних осіб: огляд місця події, отримання пояснень від громадян, витребування та отримання предметів та документів, а також ревізія, контрольна закупка та оперативно-розшукові дії.

Підсумковими рішеннями стадії порушення кримінальної справи є: рішення про порушення справи; рішення про відмову в порушенні справи.

- Швидкий та всебічний розгляд заяв та повідомлень про злочини створює оптимальні умови для вирішення слідчим задачі встановлення об'єктивної істини та забезпечення захисту прав громадян і організацій. Несвоєчасне порушення кримінальної справи ці умови погіршує: особи, зацікавлені в результатах справи, отримують можливість приховати сліди злочину-та .перешкоджати встановленню істини.

Для порушення кримінальної справи необхідні законні приводи (джерела інформації про злочин) та достатні підстави (фактичні дані, що вказують на наявність ознак злочину).

Приводи до порушення кримінальної справи - це передбачені законом (ст.94 КПК України) джерела первісних відомостей про злочин, які породжують кримінально-процесуальні правовідносини та зобов'язують правоохоронні органи здійснити перевірку інформації, що міститься в них, по суті.

Приводами до порушення кримінальної справи є :

1) заяви та повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих, громадян;

2) повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним;

3) явка з повинною;

4) повідомлення, опубліковані в пресі;

5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим прокурором або судом ознак злочину.

Всі перелічені приводи до порушення кримінальної справи охоплюються терміном "заяви та повідомлення про злочини".

Правильне процесуальне оформлення приводу до порушення кримінальної справи дозволяє уникнути помилок при розв'язанні питання про порушення справи.

Дотримання процесуальної форми отримання інформації про злочин дозволяє використовувати її в майбутньому як докази у справі.

Заяви громадян та повідомлення організацій. Заяви або повідомлення представників влади, громадськості чи окремих громадян про злочин можуть бути усними та письмовими. Усні заяви заносяться до протоколу, який підписують заявник та посадова особа, яка прийняла заяву. При цьому заявник попереджується про відповідальність: за неправдивий донос, про що відмічається в протоколі.

Письмова заява має бути підписана особою, від якої вона подається.

Анонімні заяви не можуть бути приводом до порушення кримінальної справи. Вони лише є приводом для перевірки фактів, що в них містяться. Приводом до порушення кримінальної справи може бути безпосереднє виявлення ознак злочину самим органом, якому доручено перевірку.

Повідомлення про злочин можуть бути зроблені керівниками підприємств, установ та організацій, посадовими особами, а також представниками влади або громадськості, коли вони мають дані про вчинення злочину.

Такі повідомлення мають бути зроблені в письмовій формі та підписані посадовою особою. До повідомлень можуть бути додані документи, що підтверджують факт вчинення злочину, відомості про осіб, що його вчинили (наприклад акт ревізії, виписка з історії хвороби тощо).

Закон не містить будь-яких вимог щодо оформлення листів громадян, оскільки обмежувати ці види інформації процесуальними рамками неможливо та недоцільно.

Явка з повинною – це особиста добровільна заява особи про вчинений нею злочин органу дізнання або попереднього слідства, прокурору або суду.

При явці з повинною складається протокол (ст. 96 КПК України), в якому докладно викладається зроблене повідомлення. При цьому встановлюється особа того, хто з'явився, з'ясовується причина явки з повинною, виясняються дані про співучасників злочину і коло осіб, які можуть підтвердити обставини злочину. Докладне з'ясування обставин явки з повинною необхідне тому, що явка може бути спонукана не тільки каяттям у вчиненому, але й намаганням приховати більш тяжкий злочин або взяти на себе чужу провину.

Явка з повинною є пом'якшуючою відповідальність обставиною, і тому від правильного її процесуального оформлення залежить її подальше значення.

Повідомлення, опубліковані в пресі. Повідомленнями, опублікованими у пресі, є статті, фельєтони, дописи,