та обов'язків негайно вручається затриманому і направляється прокурору. На вимогу прокурора йому та-кож надсилаються матеріали, що стали підставою для затримання.
Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган ді-знання негайно повідомляє одного з його родичів.
Протягом сімдесяти двох годин після затримання орган дізнання:
1) звільняє затриманого - якщо не підтвердилась підозра у вчиненні злочину, вичерпався встановлений законом строк затримання або затри-мання було здійснено з порушенням вимог, передбачених частинами першою і другою цієї статті;
2) звільняє затриманого і обирає щодо нього запобіжний захід, не зв'язаний з триманням під вартою;
3) доставляє затриманого до судді з поданням про обрання йому запо-біжного заходу у вигляді взяття під варту.
У разі оскарження затримання до суду скарга затриманого негайно надсилається начальником місця попереднього ув'язнення до суду. Скар-га розглядається суддею одночасно з поданням органу дізнання про об-рання запобіжного заходу. Якщо скарга надійшла після обрання запо-біжного заходу, вона розглядається суддею протягом трьох діб з часу надходження. Якщо подання не надійшло або коли скарга надійшла після закінчення сімдесятидвогодинного строку після затримання, скарга на за-тримання розглядається суддею протягом п'яти діб з часу надходження.
Скарга розглядається з додержанням вимог, передбачених стат-тею 1652 КПК. За результатами розгляду суддя виносить поста-нову про законність затримання чи про задоволення скарги і визнання за-тримання незаконним. Копія постанови направляється прокурору, органу дізнання, затриманому і начальнику місця попереднього ув'язнення.
На постанову судді протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція прокурором, особою, щодо якої прийнято рішення, або її захисником чи законним представником. Подача апеляції не зупиняє ви-конання постанови суду.
Затримання підозрюваного у вчиненні злочину не може тривати біль-ше сімдесяти двох годин.
Якщо у встановлений законом строк затримання постанова судді про застосування до затриманої особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту або постанова про звільнення затриманого не надійшла до уста-нови попереднього ув'язнення, начальник місця попереднього ув'язнен-ня звільняє цю особу, про що складає протокол і направляє повідомлення про це посадовій особі чи органу, який здійснював затримання.
4. Строки провадження дізнання
Строки провадження дізнання
У справі про злочин, що не є тяжким, або особливо тяжким, дізнання провадиться у строк не більше десяти днів, починаючи з моменту вста-новлення особи, яка його вчинила. Якщо таку особу не встановлено, ді-знання зупиняється з додержанням вимог, передбачених статтею 209 КПК.
У справі про тяжкий, або особливо тяжкий злочин дізнання провади-ться у строк не більше десяти днів з моменту порушення справи.
У разі обрання до підозрюваного запобіжного заходу у порядку, пе-редбаченому статтею 1652 цього Кодексу, дізнання провадиться у строк не більше п'яти діб з моменту обрання запобіжного заходу.
Дізнання у справах закінчується складанням постанови про направ-лення справи для провадження досудового слідства, яка затверджується прокурором.
За наявності обставин, передбачених статтею 6 цього Кодексу, орган дізнання закриває справу мотивованою постановою, копію якої в добо-вий строк надсилає прокуророві.
Оскарження дій і постанов органів дізнання
Дії і постанови органів дізнання можуть бути оскаржені прокуророві.
В разі надходження скарги прокурор зобов'язаний розглянути її про-тягом десяти днів і рішення по скарзі повідомити скаржникові.
Дії і постанови органів дізнання можуть бути оскаржені до суду.
Скарги на дії і постанови органів дізнання розглядаються судом пер-шої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по су-ті, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Література
Белозеров Ю.Н. Возбуждение уголовного дела. - М., 1976.
Зеленецкий В.С., Финько В.Д., Белецкий А.З. Прокурорский надзор за исполнением законов органами внутренних дел при приеме, регистрации, учете и разрешении заявлений и сообщений о преступлениях. - М., 1988.
Кузнецов Н.П. Доказывание в стадии возбуждения уголовного дела. -Воронеж, 1983
Николюк В.В.. Кальницкий В.В., Шаламов В.Г. Истребование предметов и документов в стадии возбуждения уголовного дела. - Омск, 1990.
Сердюкоа П.П. Доказательства в стадии возбуждения уголовного дела. -Иркутск, 1986,
Щерба С.П., Хштчева Г.П., Донковцев Н.Н., Чувилев А. А. Рассмотрение органами дознаний заявлений и сообщений о преступлениях. - М., 1987.