План

Вступ

I. Попередній розгляд справи суддею. 2

1. Поняття і значення підсудності. 3

2. Види підсудності. 5

3. Процесуальний порядок попереднього розгляду справи суддею. 10

II. Судовий розгляд кримінальної справи. 

1. Загальні положення судового розгляду. 17

2. Підготовча частина судового засідання. 24

3. Судове слідство. 26

4. Судові дебати та останнє слово підсудного. 37

5. Постановлення вироку. 41

Висновок 53

Вступ

Найголовніша цінність у нашому сучасному суспільстві – людина, її честь, гідність, свобода і недоторканість. Недоторканість особи охороняється державою, її Конституцією, законами і іншими нормативно-правовими актами.

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами(ст.124 Конституції України). Проте всебічність , повнота і об’єктивність розгляду кримінальної справи в суді та її вирішення потребують великої і кваліфікованої підготовчої роботи . Отже тема моєї курсової роботи актуальна в якій я розгляну важливі питання такі як: 1.попередній розгляд справи суддею, розгляну поняття і значення підсудності а також її види , процесуальний порядок розгляду справи суддею, загальні положення судового розгляду, підготовчої частини , судового засідання і слідства , судових дебатів та наданні підсудному останнього слова , постановлення вироку .

I. Попередній розгляд справи суддею.

1. Поняття і значення підсудності. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Особи, які незаконно взяли на себе виконання функцій суду, несуть передбачену законом відповідальність. Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних, участь яких у здійсненні правосуддя є їхнім громадянським обов'язком.1 Але який конкретно суд повинен розглядати ту чи іншу кримінальну справу, залежить від інституту підсудності. Тому виникає необхідність розмежувати повноваження різних ланок судової системи, а також окремих судів кожної ланки щодо здійснення правосуддя в конкретних кримінальних справах. Таке розмежування проводиться за допомогою правил про підсудність. У науці та практиці кримінального процесу під підсудністю розуміють сукупність юридичних ознак (властивостей) кримінальної справи, на основі яких кримінально-процесуальний закон визначає суд, що має право і зобов'язаний розглянути її і вирішити по суті пред'явленого обвинувачення.2

Визначити підсудність означає встановити суд, який згідно із законом повинен здійснювати правосуддя при попередньому розгляді кримінальної справи суддею, а також провадження в суді першої інстанції і в подальших стадіях, якщо виникає така необхідність.

Правила про підсудність мають велике практичне значення. Чітке, юридично обґрунтоване розмежування повноважень кожної ланки судової системи, а також однойменних судів однієї ланки щодо розгляду і вирішення кримінальних справ забезпечує правильність функціонування всієї судової системи, здійснення покладених на неї завдань, є однією з правових гарантій справедливого правосуддя.

1. Закон України «Про судоустрій України».- К.,2002.- с.4.

2. М.М.Михеєнко, В.Т. Нор, В.П. Шибіко. Кримінальний процес України: Підручник. К.: Либідь, 1999,- 536.

Додержання правил про підсудність сприяє швидкому, всебічному і повному розгляду кримінальної справи з урахуванням її конкретних особливостей та з найменшими затратами державних коштів, здійсненню принципу рівності всіх громадян перед законом і судом, підвищує виховне значення правосуддя, забезпечує реалізацію права обвинуваченого на компетентний суд.1

Згідно із Законом України «Про судоустрій України» від 7 лютого 2002 р. всім суб'єктам правовідносин гарантується захист їхніх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Угоди про відмову в зверненні за захистом до суду є недійсними.

Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якого рівня. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні правом на судовий захист нарівні з громадянами та юридичними особами України.2

1. М.М. Михеєнко, В.Т. Нор, В.П. Шибіко.Зазнач.праця.- с.309.

2. Закон України «Про судоустрій України».- К.,2002.

2. Види підсудності.

В юридичній літературі є різні думки щодо видів підсудності. М. М. Маршунов розрізняє три види підсудності:

1) предметну (родову);

2) спеціальну (персональну);

3) територіальну (місцеву).1

Є й інші погляди, зокрема, такий поділ:

а) родова, або предметна;

б) територіальна, або місцева;

в) предметна;

г) персональна;

ґ) альтернативна;

д) за зв'язком справ (М. М. Михеєнко, В. П. Шибіко, О. Я. Дубинський).2

КПК залежно від ознак самого злочину (роду, характеру), суб'єкта злочину, місця його вчинення та зв'язку кримінальних справ між собою, якщо їх кілька, встановлює такі види підсудності:

1) родову (предметну);

2) спеціальну (персональну);

3) територіальну (місцеву);

4) за зв'язком справ.

Родова (предметна) підсудність визначається характером вчиненого злочину й обумовлюється його кваліфікацією. За цією ознакою розмежовуються повноваження кожної ланки судової системи як суду першої інстанції.

1. Маршунов М.М. Советский уголовный процесс. – Ленинград,1989.

2. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України.

Родова підсудність визначається прямою вказівкою закону про віднесення певних категорій кримінальних справ до розгляду і вирішення їх

судом окремої ланки. Наприклад, згідно зі ст. 33 КПК районному (міському) суду - основній ланці в системі судів загальної юрисдикції - підсудні всі кримінальні справи, за винятком справ, що підсудні судам вищого рівня івійськовим судам.

Апеляційному суду Автономної Республіки Крим, апеляційним судам областей, міст Києва і Севастополя за родовою (предметною) ознакою підсудні кримінальні справи:

1) про злочини проти основ національної безпеки України, передбачені статтями 109-114 КК України: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади (ст. 109 КК); посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (ст. 110 КК); державна зрада (ст. 111 КК); посягання на життя