Вчинення одного із злочинів передбачених статтями 308— 310, 312, 314, 315 і 317 КК України – це випадок множинності однорідних дій. При цьому також потрібно врахувати правила, що відносяться до кваліфікації повторних злочинів.

Залучення неповнолітнього означає, що винний вчиняє зазначені в ч. 1 ст. 307 дії в співучасті з неповнолітнім або залучає до їх вчинення особу, яка не досягла віку кримінальної відповідальності. При цьому він усвідомлює факт неповноліття особи, яка залучається до вчинення злочинних дій.

Для кваліфікації вчинення злочину особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 308—310, 312, 314, 315 і 317 КК України, або із залученням неповнолітнього не має значення, досяг чи не досяг неповнолітній віку кримінальної відповідальності. Якщо він досяг 16-річного віку, то підлягає відповідальності за ч. 1 ст. 307.Частина 3 ст. 307 передбачає відповідальність за дії, визначені у частинах 1 або 2 цієї статті, вчинені організованою групою, а також якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах, або вчинені із залученням малолітнього або щодо малолітнього.

Місця, що використовуються для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів – це території розташування шкіл, училищ, коледжів, технікумів, вузів, стадіони, театри, майданчики для дискотек тощо. До таких місць належать не тільки внутрішні приміщення, де проводяться зазначені заходи, але й прилеглі до цих будівель території біля входу в кінотеатри, квиткових кас тощо.

Під іншими місцями масового перебування громадян розуміють вокзали, пристані, місця масового відпочинку – багатолюдні пляжі та парки тощо. Це можуть бути також підземні переходи та площі в районі розташування великих універмагів та інших торгівельних комплексів, а також ринки.

Підвищена суспільна небезпечність вчинення злочину в таких місцях зумовлюється можливим перебуванням там великого числа молоді, яка найбільш вразлива для розповсюдження наркоманії.

Місця позбавлення волі – це ізолятори тимчасового тримання, слідчі ізолятори, виправно- та виховно-трудові колонії, тюрми та інші установи тримання затриманих, заарештованих або засуджених.

Для вирішення питання про те, чи є розмір наркотичних засобів або психотропних речовин великим або особливо великим (відповідно до ч.2 або 3 ст.307), треба керуватись Таблицями невеликих, великих і особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що знаходяться в незаконному обігу, затвердженими 01.08.2000 р. №188.

Розміри виготовлених наркотичних засобів у вигляді екстрактів, витяжок, відварів, інших рідин, у тому числі і кустарно виготовлені з ефедрину та норефедрину, згідно з існуючими методиками криміналістичних досліджень визначаються в перерахунку на суху речовину.

У таблицю включені наркотичні засоби, що на сьогодні використовуються в Україні в незаконному обігу. Віднесення наркотичних засобів та їх суміші, кустарно виготовлених з ефедрину, до відповідних кількісних категорій здійснюється по аналогії з меткатиномом (ефедроном). У разі виявлення фактів зловживання іншими наркотичними засобами інформація надсилається до спеціально уповноваженого органу виконавчої влади в галузі охорони здоров’я для визначення їх віднесення до контрольованих речовин та відповідних розмірів

Оскільки критерієм розміру наркотиків є їх кількість, слідчим органам необхідно правильно, з дотриманням вимог КПК, вилучати наркотичні засоби і психотропні речовини: вказувати у відповідних документах їх вагу, пакувати та оформляти вилучення цих речових доказів таким чином, щоб виключалась можливість їх підміни, зміни ваги тощо. В останньому випадку зважити наркотики або психотропні речовини може експерт.

Для організованої групи як особливо кваліфікуючої ознаки даного злочину характерна участь декількох осіб (трьох і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об’єднання для вчинення цих злочинів, об’єднання єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

5. УМОВИ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІЗА ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНІВ ПЕРЕДБАЧЕННИХ СТАТТЕЮ 307 КК УКРАЇНИ.

За чинним законодавством звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється виключно судом. У зв’язку з цим слід мати на увазі, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 307 КК за злочини, передбачені ч. 1 цієї статті, допускається лише за умови, що винна особа добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги і вказала джерело придбання цих засобів (речовин) або сприяла розкриттю злочинів, пов’язаних із їх незаконним обігом.

Здача наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів визнається добровільною, якщо відбулася за обставин, коли особа мала й усвідомлювала можливість продовжувати протиправну діяльність, але не побажала цим скористатися. Вони можуть бути передані не тільки правоохоронним органам, а й іншим органам влади або управління чи компетентним посадовим особам. Останні повинні вжити заходів для передачі цих засобів (речовин) правоохоронним органам з метою належного процесуального оформлення їх добровільної здачі та подальшого знищення. Звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи із зазначених підстав має здійснюватися за правилами, передбаченими статтями 7, 71, 72 КПК.

Вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави, необхідно з’ясовувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Особа, що добровільно здає наркотики, психотропи або їх аналоги, може керуватися будь-якими мотивами. Не має також значення, чи робить вона це зі своєї ініціативи або під впливом батьківського наказу, порад родичів, друзів тощо,