РЕФЕРАТ
на тему:
Держава і право України в період десталінізації (друга половина 1950-х — перша половина 1960-х pp.)
ПЛАН
Вступ
1. Суспільно-економічний лад
2. Національно-державний устрій
3. Державний лад
4. Право
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Сталін був стрижнем тоталітарної системи. Тому його смерть 5 березня 1953 p. поклала початок визволенню народів Союзу РСР, у тому числі й України, від жорстокого режиму культу особи Сталіна. Це явище одержало назву десталінізації. Воно було голов-ним змістом розвитку держави і права України, як і інших республік СРСР, приблизно протягом десятиріччя.
Перші ознаки десталінізації позначилися незабаром після сме-рті Сталіна. Вже червневий пленум ЦК КПРС у 1953 p. проголосив курс на відбудову внутріпартійної демократії, усунення зловживань законністю. Пленум ЦК Компартії України, що проходив 29-30 липня 1953 p., цілком погодився з рішеннями червневого пле-нуму ЦК КПРС.
Процес десталінізації набрав силу після XX з'їзду КПРС (лю-тий 1956 p.), на якому за доповіддю першого секретаря ЦК партії М.Хрущова було прийнято постанову про культ особи і подолання його наслідків. Становище країни та народу вимагало радикальних змін. На XX з'їзді вперше на весь голос було сказано правду про лихо народу і партії. Сподівання на щасливе майбутнє, в якому не буде беззаконня, сваволі, сталінських концтаборів, сподівання на те, що повага до людини, праці і до прав особистості стане не лише гучним гаслом, а й повсякденною реальністю, — є основними штрихами до зображення тієї об'єктивної реальності, в якій здійс-нювались поступове звільнення від тоталітарного минулого, утверд-ження нових цінностей і нового типу соціальної організації.
Через чотири місяці після з'їзду — 30 червня 1956 р.— ЦК КПРС прийняв постанову "Про подолання культу особи та його наслідків", де висловлювалася рішучість держави і партії продовжу-вати боротьбу проти культу особи, тобто викривати і усувати нега-тивні наслідки цього режиму. Викриття культу особи Сталіна — найбільш грандіозна подія в житті радянського суспільства в період, що вивчається, яка за своїм значенням далеко виходить за межі цього періоду. Вона вплинула на весь наступний розвиток радян-ського суспільства і держави, а також на подальший хід світо-вої історії.
1. Суспільно-економічний лад
Економіка. Значною мірою залікувавши рани війни, відновив-ши народне господарство, радянські люди створили необхідні умо-ви для подальшого руху вперед у масштабах, які перевершували довоєнні. Підтвердивши правильність розвитку радянської еконо-міки на шляху соціалізму, XX з'їзд КПРС намітив програму ство-рення єдиного народно-господарського комплексу, який би охоп-лював усі ланки суспільного виробництва, розподілу і обміну на території усієї країни. Умовами успішного виконання цієї програми були безперервний технічний прогрес, швидке зростання продук-тивності праці, подальший розвиток усіх галузей промисловості, підвищення матеріального і культурного рівня радянського народу. Передбачалося, що виконання цієї програми стане великим кроком уперед на шляху розв'язання головного економічного завдання СРСР — в історично стислий строк наздогнати і перегнати най-більш розвинуті країни по виробництву продукції на душу населен-ня. 50-ті роки, особливо період після 1956 p., виявилися найрезуль-тативнішими в розвитку народного господарства за весь час існу-вання радянської влади. Проявилося прагнення змінити пріоритети економічного розвитку. Більше уваги звертається на галузі, пов'я-зані зі сферою споживання, задоволенням насущних потреб люди-ни. Щоб збільшити хлібні запаси у країні, майже 1 млн. її громадян працювали на освоєнні цілинних земель. Тільки у 1954—1955 pp., українці створили у Казахстані 54 зернових радгоспи. Не зайвим буде додати, що участь України в піднятті цілини завдала їй чимало витрат.
Україна разом з усім Союзом РСР вступила в епоху науково-технічної революції. Були забезпечені достатньо гармонійний роз-виток галузей економіки, кредитно-грошова збалансованість. Темпи зростання перевершили усі попередні. Уперше, і це найголовні-ше, виникла можливість переходу з екстенсивного шляху на інтен-сивний, і за рахунок не збільшення ресурсів, а кращого, розумного їх використання. Наприкінці 50-х років у народному господарстві була одержана найбільша сума прибутків. Уперше національний доход перевершив рівень 1928 p. Успіхи науки і техніки дали змогу досягти стратегічного паритету, приступити до освоєння космічно-го простору. У 1957 р. в СРСР виведений на орбіту перший штучний супутник Землі, у створенні якого брала участь й Україна.
XXI з'їзд КПРС (1959 p.) констатував, що соціалізм одержав у нашій країні повну і остаточну перемогу, став реальністю. Цей висновок сприйнятий новою, третьою програмою партії, затверд-женою на XXII з'їзді КПРС (1961 p.).
У промисловості, як завжди, панувала група А, а в ній — воєнні галузі. Сільське господарство хронічно відставало, займало підлегле щодо промисловості становище. Економіка була розбалансована, розвивалася переважно екстенсивним шляхом, носила мілітаристський та затратний характер.
Соціальна сфера була запу-щена. Безпосередній виробник так і не став господарем виробниц-тва. Перебуваючи у полоні сталінської моделі соціалізму, продов-жуючи лінію XVIII та XIX з'їздів партії, не піддаючи серйозному науковому аналізу економічні показники, М.Хрущов всіляко під-гримував утопічне завдання безпосереднього переходу, "стрибка" в комунізм. Це нереальне завдання було закладено в третю програму партії. М. Хрущов навіть пообіцяв, що у 1980 p. усі радянські люди житимуть при комунізмі. Такі волюнтаристські настанови створю-вали хибне уявлення про простий і легкий рух до нього.
Суспільний лад. У 1953—1964 pp. збільшується загальна кіль-кість народонаселення України. У 1958 p. була досягнута його довоєнна чисельність — 41 300 000 чоловік. Особливо швидко зро-став робітничий клас. Саме за рахунок робітників збільшується населення міст. Зростає й кількість інтелігенції.
Але чисельність селян помітно зменшувалася. У 1961 p. чисе-льність міського населення України зрівнялась з чисельністю сіль-ського, а потім і перевищила її. У той час це явище