Звернення до виконання вироку, яким засудженому призначено покарання у вигляді позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю, штрафу, громадської догани, конфіскації майна, позбавлення військового чи спеціального звання і позбавленні батьківських прав (останні три міри як додаткові покарання), детально регулюється Положенням про порядок і умови виконання кримінальних покарань, не зв'язаний із заходами виправно-трудового впливу на засуджений, затвердженим Указом Президії Верховної Ради України від 22 червня 1984 р, і полягає у нижчевикладеному.

При призначенні покарання у вигляді позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяль-ністю як основного покарання або як додаткового пока-рання, не пов'язаного з позбавленням волі, чи при умов-ному засудженні або при наданні відстрочки виконання вироку, копія вироку надсилається судом адміністрації підприємства, установи, організації за місцем роботи за-судженою для виконання, а також органові внутрішніх справ за місцем проживання засудженого для здійснення контролю за виконанням зазначеної міри покарання. . Звернення до виконання вироку про призначення штра-фу полягає в тому, що суд, який постановив вирок, пропонує засудженому добровільно внести до ощадного банку суму штрафу протягом місяця і попереджає його, що в разі несплати штрафу його буде стягнуто в приму-совому порядку судовим виконавцем відповідно до ст. 362 Цивільного процесуального кодексу.[4]

Як уже зазначалося, покарання у вигляді громадської догани виконується безпосередньо судом, який поста-новив вирок, і полягає у публічному висловлюванні осуду засудженому від імені держави. Але якщо вироком перед-бачено довести громадську догану до відома громадсь-кості через пресу чи іншим способом, суд надсилає копію вироку органові преси для опублікування повідомлення або адміністрації підприємства, установи, організації, гро-мадській організації за місцем роботи, навчання чи про-живання засудженого для обговорення на зборах колек-тиву.

Звернення до виконання додаткового покарання у вигляді конфіскації майна полягає в тому, що суд над-силає виконавчий лист, копію опису майна (якщо опис було здійснено) і копію вироку для виконання до держав-ної виконавчої служби і сповіщає про це відповідному фінансовому відділу державної адміністрації або викон-кому міської і районної у місті Ради народних депутатів.

У випадку, коли засудженого вироком позбавлено вій-ськового або спеціального звання, рангу, чину, кваліфікаційного класу (категорії), незалежно від того, ким вони були присвоєні, суд надсилає в п'ятиденний строк копію вироку органові, який присвоїв ці звання. Таким же чином вирішується питання і про рішення суду внести подання Президентові України про позбавлення засудже-ного державної нагороди України або почесного звання.

Якщо суд постановив позбавити засудженого батьків-ських прав, після набрання вироком законної сили його копія надсилається судом органу опіки і піклування за місцем проживання неповнолітньою (ці органи передба-чені ст. 129 Кодексу про шлюб та сім'ю), а також органу РАГСу за місцем його народження. Коли ж засудженому; позбавленому батьківських прав, виплачуються призна-чені дітям пенсії, допомога або інші платежі (у тому числі і стягнеш на його користь аліменти), суд надсилає копію вироку ще й органу, який проводить зазначені платежі, або в суд за місцем винесення рішення про виплати для обговорення питання про перерахування їх на користь дитячого закладу або особи, яким передано дитину для виховання.[6]

Якщо засуджений за тяжкий злочин має наукові сту-пені або вчені звання, суд з огляду на міру дискредитації ним звання вченого може повідомити про засудження». Вищу атестаційну комісію України, Міністерство освіти України або Вчену раду установи, що присудила і присвоїла наукові ступені і звання, для вирішення ним питання про їх позбавлення засудженого, додавши № повідомлення копію вироку. Аналогічно має діяти суд при засудженні особи, що має почесне звання, присвоєну уповноваженим на це відомчим органом .

З виховною метою суд вправі направити копію вироку на підприємство, в установу та організацію за місцем роботи засудженого (ч. З ст. 404 КПК). В окремих випадках, коли суд визнає доцільним, він доводить вирок або його суть до відома громадськості через засоби масової інформації: пресу, телебачення, радіо.

Звернення до виконання виправдувального вироку ( звільнення з-під варти підсудного, що провадиться негайно після його проголошення), а також ухвали (постановил про закриття кримінальної справи полягає в тому, що після набрання ними законної сили суд направляє копію вироку відповідним органам для повернення вилучення документів, цінностей та інших предметів і зняття арешту з майна, якщо він був накладений (ч. 5 ст. 404 КПК).

Після набрання законної сили виправдувальним виро-ком чи ухвалою (постановою) про закриття справи за реабілітуючими підставами суд зобов'язаний направити виправданому (реабілітованому), а у випадку його смерті — спадкоємцям та утриманцям спеціальне повідомлення про порядок відновлення його порушених законних інте-ресів (ст. 53і КПК).

ВИРОК

ВИРОК — рішення суду першої чи апеляції інстанції про винність або невинність підсудного у скоєнні злочину і застосування або незастосування до нього покарання. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана крим. покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним В. суду (ст. 62 Конституції України).