по батькові виправданого; заз-начається, що підсудний у пред'явленому обвинуваченні виз-наний невинним і по суду виправданим; вказується про відміну запобіжного заходу, про відміну заходів до забезпе-чення цивільного позову та можливої конфіскації майна, про речові докази, судові витрати та про порядок і строки оскар-ження вироку (ст. 335 КПК України).
У разі виправдання підсудного за недоведеністю його участі у вчиненні злочину або за відсутністю події злочину суд відмовляє у цивільному позові.
Якщо підсудного виправдано за відсутністю в його діях складу злочину, суд залишає позов без розгляду (ст. 328 КПК України).
Проголошення вироку. Після підписання вироку судді по-вертаються до зали засідання, де головуючий або один з суддів проголошує вирок.
Всі присутні в залі судового засідання, в тому числі і склад суду, заслуховують вирок стоячи.
Головуючий роз'яснює підсудному, його законному пред-ставникові, а також потерпілому, цивільному позивачу, ци-вільному відповідачу та їх представникам зміст вироку, стро-ки та порядок його оскарження.
Підсудному, засудженому до смертної кари, головуючий роз'яснює його право клопотати про помилування.
Якщо підсудний не володіє мовою, якою постановлено вирок, то після його проголошення перекладач зачитує вирок підсудному його рідною мовою або іншою мовою, якою він володіє.
Реалізуючи ідеї гуманізму та принцип презумпції добропо-рядності громадянина, ст. 342 КПК України вводить особливий порядок звернення до виконання виправдувального вироку або вироку, не пов'язаного з позбавленням волі: при виправданні підсудного або звільненні його від відбування покарання або при засудженні його до покарання, яке не пов'язане з позбавлен-ням волі, суд, якщо підсудний перебуває під вартою, негайно звільняє його з-під варти в залі судового засідання.
При постановленні обвинувального вироку та призна-ченні покарання, пов'язаного з позбавленням волі, суд обго-ворює питання про запобіжний захід. Він має право вибрати будь-який запобіжний захід, у тому числі й узяти засудженого під варту безпосередньо в залі суду, якщо до того є законні підстави.
З метою забезпечення права на захист та можливості ос-каржити винесений вирок засудженому в триденний строк після проголошення вироку вручається копія вироку, а якщо засуджений не володіє мовою судочинства, то ще й письмовий переклад вироку його рідною мовою.
Якщо стосовно слідства закон, піклуючись про з'ясування істини, встановлює заходи щодо захисту таємниці слідства та визначає можливість побачення з арештованим тільки з доз-волу слідчого, то після проголошення вироку суд, у відповід-ності з вимогою ст. 345 КПК України, зобов'язаний дати дозвіл близьким родичам засудженого за їх проханням на по-бачення з засудженим, який перебуває під вартою.
Вирок може бути оскаржений протягом семи діб з момен-ту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, -протягом такого ж строку з моменту вручення копії вироку.
У відповідності з ч. 1 ст. 401 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку на оскарження, якщо його не було у цей строк оскаржено, а в разі оскарження - з дня закінчення розгляду справи касаційною інстанцією.
Вирок Верховного Суду набирає законної сили з моменту його проголошення. Таким самим чином набирає законної сили і виправдувальний вирок суду будь-якої інстанції, а та-кож вирок, який звільняє підсудного від покарання.
Виконання вироку - це діяльність суду та інших держав-них органів і посадових осіб по реалізації рішень суду, які ви-ражені у вироці, що набрав законної сили.
Вирок, що набрав законної сили, звертається до виконан-ня судом, який його постановив, але не пізніше трьох діб з дня набрання ним законної сили. Для цього суд направляє своє розпорядження про виконання обвинувального вироку разом з копією самого вироку тому органу, на який покладено обо-в'язок привести вирок до виконання.
У відповідності із ст. 405 КПК України виконання обви-нувального вироку про засудження особи до позбавлення волі або до виправних робіт може бути відстрочене:
1) при тяжкій хворобі засудженого, яка перешкоджає відбуванню покарання, - до його видужання;
при вагітності засудженої на момент виконання вироку - на строк не більше одного року;
при наявності у засудженої малолітніх дітей - до досяг-нення дитиною трирічного віку;
коли негайне відбування покарання може потягти за собою винятково тяжкі наслідки для засудженого або його сім'ї в силу особливих обставин (пожежа, стихійне лихо, тяжка хвороба або смерть єдиного працездатного члена сім'ї) – на строк, встановлений судом, але не більше одного року з дня набрання вироком законної сили.
Відстрочка виконання вироку не допускається щодо особ-ливо небезпечних рецидивістів, а також щодо осіб, які засуд-жені за особливо небезпечні державні злочини, незалежно від строку покарання, та щодо осіб, засуджених за інші тяжкі зло-чини до позбавлення волі на строк не нижче п'яти років.
Сплата штрафу може бути відстрочена або розстрочена не більше як на один рік у тому разі, коли засуджений не може сплатити його негайно.
Всі суперечки та сумніви, які виникають при виконанні вироку, та питання відстрочки виконання вироку вирішують-ся судом, який постановив вирок, а якщо вирок виконується в іншому місці - відповідним районним судом, який діяв на даній території.
Фактичне виконання вироку залежить від виду та харак-теру покарання, визначеного судом, та провадиться такими органами:
а) адміністрацією місць ув'язнення (слідчих ізоляторів, тюрем, виправно-трудових та виховно-трудових колоній) -щодо позбавлення волі;
б) районними інспекціями виправних робіт - щодо вип-равних робіт без позбавлення волі;
в) державною виконавчою службою - в частині конфіс-кації майна (відшкодування шкоди), штрафу;
г) різними адміністративними органами - щодо заборони займати певні посади, займатися певною діяльністю; щодо поз-бавлення орденів, медалей, воїнських, почесних та інших звань;
д) громадськими та профспілковими організаціями – з виправлення та перевиховання умовно засуджених, а також осіб,