цих справ поступово розширювалось. Суть розшукного (“інквізиційного”) процесу в наступному: справа розпочиналась за ініціативою державного органу або посадової особи; під час розгляду особливу роль відігравали такі докази, як затримання на місці злочину або особисте визнання. Для одержання останнього застосовувалось катування. Іншим новим процесуальним засобом був “повальний обшук” – масовий допит місцевого населення з метою виявлення очевидців злочину та проведення процедури “облиховання”. За вироком суду “облихований” злочинець, який не визнав своєї вини, міг бути підданий тюремному ув’язненню на невизначений строк.
Судова система складалася з таких інстанцій:
а) суд намісників (волостей, воєвод);
б) приказний суд;
в) суд Боярської думи чи великого князя.
Паралельно діяли церковні і вотчинні суди, зберігалась практика “змішаних” судів.
У централізованій державній системі судовий апарат не був відділений від адміністративного апарату.
Державними судовими органами були: цар, Боярська дума, путні бояри, посадові особи, які відали галузевими управліннями, а також прикази. На місцях судова влада належала намісникам, волостелям, пізніше губним, земським органам і воєводам.
Висновок
Соборне Уложення 1649 року було першим друкованим пам'ятником російського права, саме, будучи кодексом, історично і логічно воно служить продовженням попередніх кодексів права – Руської Правди і судебників, знаменуючи разом з тим незмірно більш високу ступінь феодального права, що відповідало новій стадії в розвитку соціально-економічних відносин, політичного ладу, юридичних норм, судоустрою і судочинства Російської держави.
Як кодекс права Уложення 1649 р. у багатьох відносинах відбило тенденції подальшого процесу в розвитку феодального суспільства.
У сфері економіки воно закріпило шлях утворення єдиної форми феодальної земельної власності на основі злиття двох її різновидів — маєтків і вотчин.
У соціальній сфері Уложення відбило процес консолідації основних класів - станів, що привело визначеної стабілізації суспільства й у той же час викликало загострення класових протиріч і посилення класової боротьби, на яку безумовно впливало встановлення державної системи кріпосництва. Недарма з XVII ст. відкривається ера селянських воєн.
Список використаної літератури
Евреинов Н. История телесных наказаний в России. Харьков, 1994. С. 23.
Павлов-Сильванский Н.П. Феодализм в России. М., 1988. С. 52
Скрипилев Е.А. Развитие русского права второй половины XVII-XVIII вв. - М., 1992. С. 28.
Соборное Уложение 1649г. / Под ред. Л И. Ивиной. Л., 1987.
Чистяков И.О. История отечественного государства и права. М., 1993.