кримінального процесу, його процесуальною стадією. Досудове слідство як самостійна стадія являє собою відповідно врегульовану законом, у формі правових відносин діяльність органів дізнання, досудового слідства, прокуратури й інших учасників досудового слідства, що здійснюється у встановленому кримінально-процесуальним законом порядку, з метою виявлення злочинів, повного всебічного й об'єктивного розслідування кримінальних справ і спрямована на вирішення завдань кримінального судочинства.
Досудове слідство — це певна стійка, структурна система діяльності. Вона може бути представлена як єдине ціле, що складається із взаємопов'язаних самостійних частин. Найбільш повно стадія досудового слідства може бути представлена при завершенні розслідування у справі з направленням її в суд для застосування щодо осіб, які здійснили суспільно небезпечні діяння, заходів приму-сового характеру.
На жаль, в юридичній літературі та в законодавстві приділяється мало уваги завданням, що стоять перед досудовим слідством.
Деякі науковці називають такі основні завдання досудового слідства:
^ розкриття злочинів;
> виявлення і притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у вчиненні злочину;
^ підготовка матеріалів справи до суду;
> виявлення причин і умов, що сприяли вчиненню злочинів тощо. «Розкриття злочину, виявлення і викриття осіб, що вчинили злочин, —
зазначав М. С. Строгович, — не вичерпує безпосередніх завдань досудового слідства: справа може вважатися розслідуваною повно тоді, коли слідчий з'ясує причини й умови, що сприяли вчиненню злочину або що ускладнювали його
своєчасне виявлення і припинення». [14].
Н. А. Якубович до завдань слідчого при розслідуванні кримінальних справ відносить забезпечення і додержання законності, викорінення порушення правопорядку, ліквідацію злочинності, виявлення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину. [16].
На думку А. П. Гуляєва, завданням слідчого є швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних; забезпечення інших умов для залучення кожного винного в здійсненні злочину до відповідальності згідно із законом; захист осіб від необгрунтованого обвинувачення у вчиненні злочинів; усунення причин і умов, що сприяли здійсненню злочину. [9].
Аналізуючи слідчу і судову практику, думки вчених-процесуалістів, можна визначити такі завдання досудового слідства:
1) охорона прав та законних інтересів громадян, суспільства;
2) швидке і повне розкриття злочинів;
3) встановлення об'єктивної істини по кримінальній справі;
4) викриття винних;
5) притягнення винних у здійсненні злочинів до кримінальної відповідальності як обвинувачених;
6) недопущення притягнення до кримінальної відповідальності невинних осіб;
7) реабілітація осіб, необгрунтовано притягнутих до кримінальної відповідальності та забезпечення відшкодування заподіяного їм збитку;
8) визначення необхідності кримінально-правового впливу або можливості обмежитися застосуванням заходів суспільного впливу;
9) забезпечення відшкодування матеріального збитку, заподіяного злочином;
10) виявлення й усунення причин злочинів і умов, що сприяли їх здійсненню;
11) створення необхідних передумов для правильного вирішення кримінальних справ судом;
12) забезпечення підозрюваному, обвинуваченому права на захист;
13) виховання громадян в дусі неухильного додержання Конституції і законів України.
У сукупності всі ці елементи складають загальне завдання досудового слідства Розглянемо деякі з них докладніше.
Під охороною прав та законних інтересів громадян у досудовому слідстві розуміють обов'язки органу дізнання і слідчого в своїй роботі з розкриття і розслідування злочинів додержуватися норм Конституції України і кримінально-процесуального закону щодо реалізації кожній особі, яка притягується де кримінальної відповідальності, її законних прав.
На жаль, на практиці ще порушуються законні права підозрюваних, обвинувачених та підсудних.
Швидке й повне розкриття злочинів, викриття винних — це завдання не тільки всього кримінального судочинства, а й стадії досудового слідства. Викриття винних — діяльність, пов'язана зі збиранням доказів і пред'явленням їх підозрюваному чи обвинуваченому.
У стадії досудового слідства викритою вважається особа, якій пред'явлено обвинувачення. Викриття особи здійснюється як до пред'явлення обвинувачення, так і після. Воно продовжується і в ході розгляду справи в суді. Остаточно викритою вважається особа, щодо якої винесено обвинувальний вирок, що набрав чинності.
З набранням вироком законної сили практично всі завдання кримінального судочинства вирішені.
Отже, викриття винних — це самостійне завдання кримінального судочинства взагалі та стадії досудового слідства зокрема.
Притягнення винного у вчиненні злочинів до кримінальної відповідальності як обвинуваченого забезпечує процесуальне закріплення попереднього висновку про розкриття злочину і викриття винних. З моменту притягнення до кримінальної відповідальності особа набуває особливого, врегульованого законом процесуального статусу. Основою притягнення особи до кримінальної відповідаль-ності як обвинуваченого є доведена наявність конкретного злочину, ним завершеного. [ 18].
Якщо особу необгрунтовано притягнуто до кримінальної відповідальності, то
вона на будь-якій стадії кримінального процесу повинна бути реабілітована, Реабілітований має право на відшкодування збитку, заподіяного внаслідок необгрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності. Це право виникає за умови постановлений виправдувального вироку; припинення кримінальної спра-ви за відсутністю події злочину, за відсутністю в діянні складу злочину або за недоведеністю участі громадянина в здійсненні злочину.
Встановлення об'єктивної істини по кримінальній справі має важливе значення. М. С. Строгович щодо цього зазначав: „Мета кримінального процесу — це передусім встановлення фактичних обставин справи відповідно до повного і точного встановлення предмета доказування, тобто встановлення у справі істини".[14]. Об'єктивна істина в стадії досудового слідства встановлюється шля-хом всебічного, повного й об'єктивного дослідження всіх обставин, що підлягають доведенню по кримінальній справі.
Значення цього завдання важко переоцінити, оскільки тільки встановлення об'єктивної істини в ході розслідування дозволяє ухвалити правильне рішення про подальший напрям кримінальної справи.
Відповідно до ст. 23 КПК при провадженні дізнання, досудового слідства і судового розгляду кримінальної справи, орган дізнання, слідчий, прокурор зобов'язані виявити причини та умови, що сприяли вчиненню злочину. Якщо орган дізнання або слідчий не виконають ці вимоги закону по кримінальній справі, прокурор у порядку здійснення нагляду може повернути таку справу на додаткове розслідування.
Слід також зазначити про створення необхідних передумов для правильного вирішення кримінальної справи судом, що передбачає правильне, таке, що