та їх заступники з питань провадження дізнання — у справах про злочини, вчинені військовослужбовцями Збройних Сил України та військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків або в розташуванні військової частини, а командири (начальники) військових частин, з'єднань, начальники військових установ — у справах про злочини, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями і військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, а також у справах про злочини, вчинені працівниками Збройних Сил України у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків або в розташуванні військової час-тини, з'єднання, установи чи на військових об'єктах;
3.3) командири кораблів — у справах про злочини, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями, а також у справах про злочини, вчинені працівниками Збройних Сил України у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків під час походу за межами України;
4) митні органи — в справах про контрабанду;
5) начальники виправно-трудових установ, слідчих ізоляторів, лікувально-трудових профілакторіїв і виховно-трудових профілакторіїв — у справах про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинені працівниками цих установ, а також у справах про злочини, вчинені в розташуванні зазначених установ;
6) органи державного пожежного нагляду — у справах про пожежі і
14
порушення протипожежних правил;
7) органи прикордонної служби — у справах про порушення державного кордону;
8) капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні. [6]. Органами дізнання в кримінальному судочинстві названі, як правило,
керівники державних установ чи сама установа в особі її керівника, на яких законом покладений обов'язок проводити кримінально-процесуальну та іншу діяльність у зв'язку з наявною у них інформацією про можливе вчинення злочину.
У законі наведений вичерпний перелік органів, наділених правом проводити дізнання. Для них усіх провадження дізнання не є основним видом діяльності. Розслідувати злочини їм доводиться лише у певних випадках, коли це пов'язано з виконанням ними основних обов'язків, визначених законом. У таких випадках вказані органи виступають саме як органи дізнання і їх дії регулюються КПК.
Компетенція перелічених у 101 статті КПК України органів по провадженню дізнання визначається залежно від змісту їхніх основних функцій. Серед них вирізняються лише два "універсальні" органи дізнання: міліція і капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні; компетенція їх не обмежена однією категорією справ.
Найбільший обсяг роботи по розслідуванню злочинів виконує міліція — державний озброєний орган виконавчої влади, який охороняє життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. [2]. Цей орган максимально наближений до населення.
У більшості випадків міліція першою виявляє ознаки злочину і через те їй надано право порушувати кримінальні справи та провадити дізнання з метою розслідування будь-яких злочинів, не підслідних іншим органам дізнання.
Капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні, є органами дізнання у справах про всі злочини, вчинені на борту судна членами екіпажу, пасажирами і всіма іншими особами, які там перебувають, за винятком осіб, що користуються правом дипломатичного імунітету. Капітан судна передає матеріали
15
дізнання прокурору в першому порту України на шляху слідування судна або через капітана іншого судна, яке слідує під прапором України в найближчий український порт.
Компетенція органів податкової міліції як органів дізнання обмежена провадженням у справах, які підслідні слідчим цього відомства.
До відання органів безпеки віднесені справи про злочини проти основ національної безпеки України та про деякі інші злочини, досудове слідство з яких провадиться слідчими органів Служби Безпеки України.
Комапдири (начальники) військових частин, з'єднань, начальники військових установ діють як орган дізнання з моменту надходження до них заяви (повідомлення) про злочин або при безпосередньому виявленні ними ознак злочину (коли є достатні дані), за яким вони вправі порушити кримінальну справу.
У Збройних Силах України провадження дізнання покладається також на начальників органів Управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та їх заступників з питань провадження дізнання.[5].
Командири кораблів є органами дізнання у справах про злочини, вчиненні підлеглими їм військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків під час походу за межами України.
Митні органи, правовою основою діяльності яких є Митний кодекс України, виступають як органи дізнання у справах про контрабанду.
Поряд з визначенням органів дізнання в Законі говориться про особу, яка провадить дізнання. Це службова особа, що безпосередньо провадить досудове розслідування у формі дізнання. Таким правом наділені керівники відповідних органів. Разом з тим вони можуть доручити проведення дізнання своїм підлеглим, які посідають певне службове становище. Коло таких осіб визначається відомчими нормативними актами.
Начальник органу дізнання вправі давати особі, яка провадить дізнання, обов'язкові для виконання вказівки щодо проведення розшунових і слідчих дій. [6].
16
2.2. Повноваження органів дізнання.
На органи дізнання покладається вжиття необхідних оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили.
Про виявлений злочин і почате дізнання орган дізнання негайно повідомляє прокурора.
Правом на проведення оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили, наділені не всі органи дізнання, а лише ті з них, які мають у своєму складі відповідні оперативні підрозділи.
Оперативно-розптукова діяльність — це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що проводяться із застосуванням оперативних та опера-тивно-технічних засобів.
На території України право здійснювати оперативно-розшу-кову діяльність надане оперативним підрозділам, які