певний ступінь|міра| вірогідності|ймовірність| їх існування або можливості|спроможність| в майбутньому.» П.А. Лупинская «Законность и обоснованность решений в уголовном судопроизводстве»- Москва, 1972г.
Таким чином, достатність фактичних даних, необхідних у кожному конкретному випадку для порушення справи, з урахуванням|з врахуванням| їх характеру|вдача| і об'єму|обсяг| визначається особою|обличчя,лице|, що вирішує питання про порушення справи, враховуючи конкретні обставини, передбачити які у всьому їх різноманітті неможливо. Проте|однак| у всіх випадках встановлення достатніх даних, що вказують|показуючий| на ознаки злочину, має вирішальне|ухвальний| значення для обгрунтованого ухвалення|прийняття,приймання| рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| про порушення кримінальної справи. Це, у свою чергу|своєю чергою|, є|з'являтися,являтися| важливою|поважний| гарантією захисту прав громадян і інтересів держави, своєчасного викривання і покарання винних.
Процесуальний порядок|лад| порушення або відмови|відмова| в порушенні кримінальної справи.
За наявності приводу і достатніх підстав|основа,заснування| до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання, суд зобов'язані в межах своєї компетенції порушити кримінальну справу (ст.98 КПК України|РСФРР|).
Про порушення справи орган дізнання, слідчий, прокурор і суддя виносять постанову|постанова|, а суд - ухвалу. Постанова (ухвала) складається з вступної, описової і резолютивної частин|частка|.
У вступній частині|частка| постанови вказується|вказується| назва процесуального акту, час, місце|місце-миля| і ким|КТО| вона складена, привід до порушення кримінальної справи, заявник і дата надходження|вступ| заяви, повідомлення|сполучення| про злочин.
В постанові, як наголошується: «розглянувши|розгледівши| матеріал за фактом виявлення трупа», «за фактом травмування К.», «за фактом недостачі товарно-матеріальних цінностей в магазині №...» і т.д.
У описовій частині|частка| постанови|постанова|, зазначаються фактичні дані, що вказують|показуючий| на ознаки злочину. При цьому необхідно уникати крайнощів: дуже|занадто| широко або вузько описувати обставини. Кожна описова частина|частка| повинна містити|утримувати|: виклад події, яка розцінюється як злочин, зазначення часу, місця|місце-миля| події|випадок|, суспільно-політичну і юридичну оцінку|оцінка|. Всі ці обставини повинні викладатися|викладатися| в певній логічній послідовності, щоб описова частина|частка| додавала|наділяти,надавати| постанові|постанова| характер|вдача| мотивованого рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування|.
Завершальна, резолютивна частина|частка| акту про порушення кримінальної справи витікає з|із| описової частини|частка| і містить|утримувати|: сформульоване ухвалене рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування|; юридичну кваліфікацію діяння з|із| вказівкою на відповідну статтю кримінального|карний| закону, за ознаками якого вона порушується ; вказівку на подальше спрямування|дальший| справи|річ||обличчя,лиц. А.Р. Михайленко «Возбуждение уголовного дела в советском уголовном процессе»- Саратов, 1975г. -с.137
Копія постанови про порушення справи|річ|, винесеної органом дізнання або слідчим негайно направляється прокуророві.
У тих випадках, коли кримінальна справа порушується тією посадовою особою, яка вестиме розслідування, виноситься одна постанова|постанова| - про порушення кримінальної справи і прийняття її до свого провадження.
Протягом доби копія постанови|постанова| про прийняття|прийняття,приймання| справи|річ| до свого провадження повинна бути направлена|спрямований| спостерігаючому прокуророві . Орган дізнання про почате розслідування повідомляє прокурора негайно.
У разі|в разі| відсутності|відсутність| підстав до порушення кримінальної справи, а рівно за наявності обставин, що виключають провадження у справі, прокурор, слідчий, орган дізнання і суддя відмовляють в порушенні кримінальної справи (ст.. 99 КПК Украіни|).
Про відмову|відмова| в порушенні кримінальної справи виноситься мотивована постанова|постанова|, в якій особлива увага звертається|обертатися| на обгрунтування такого рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування|. В постанові|постанова| повинно бути вказано, чому саме подія, про яку повідомлялося, визнана такою, що не мала місця або в ній відсутні ознаки злочину, або приведені інші обставини, що виключають провадження у справі.
У постанові|постанова| про відмову|відмова| в порушенні кримінальної справи з приводу діяння, про яке в повідомленні|сполучення| або заяві мовиться як про злочин, але|та| воно таким не визнається, повинні бути приведені конкретні дані, що обгрунтовують цей висновок|висновок,виведення|.
Аргументація, що міститься|утримуватися| в постанові, Яка підтверджує висновки особи|обличчя,лице|, що винесла постанову|постанова|, дозволяє достатньо|досить| глибоко, об'єктивно і всесторонньо|всебічно,усебічно| перевірити правильність цих виводів|висновок,виведення|, а особам|обличчя,лице| і організаціям, від яких поступила|вчинити| заява або повідомлення|сполучення|, при незгоді з|із| ухваленим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| принести мотивовану скаргу.
Посадова особа, що винесла постанову|постанова| про відмову|відмова| в зпорушенні кримінальної справи, зобов'язана роз'яснити|роз'ясняти| заявникові його право на оскарження. Заявник має право оспорювати|заперечувати| як саму відмову|відмова|, так і мотиви рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування|. На ухвалу|постанова| про відмову|відмова| в порушенні кримінальної справи, винесене органом дізнання або слідчим, скарга приноситься прокуророві, що здійснює нагляд за провадженням дізнання і слідства|наслідок|. Постанова|постанова| прокурора, що відмовив в порушенні кримінальної справи може бути оскаржено вищестоящому прокуророві, або в суд.
На ухвалу|постанова| судді про відмову|відмова| в порушенні кримінальної справи скарга приноситься до вищестоящого суду.
Охорона прав і законних інтересів особи|особистість| у стадії порушення кримінальної справи.
Особливого значення ця проблема набуває в кримінальному|карний| праві у сфері кримінального|карний| судочинства|судочинство|, де застосування|вживання| заходів державного примусу|примус,силування| можливе аж до позбавлення волі, а щонайменше порушення закону зв'язане з|із| небезпекою заподіяти|спричинити| шкоду громадянинові і суспільству|товариство|.
Як згадувалося вище, стадія порушення кримінальної справи є|з'являтися,являтися| початковою. І від того, наскільки своєчасно і правильно вирішено питання про порушення справи, багато в чому залежить дотримання прав громадян, успішність розслідування і судового розгляду.
У стадії порушення кримінальної справи можна виділити три етапи:
Ухвалення|прийняття,приймання| і процесуальне оформлення заяв і повідомлень|сполучення| про вчинений або підготовлюваний злочин;
Попередня перевірка заяв і повідомлень|сполучення|;
Ухвалення|прийняття,приймання| рішення про порушення або відмову|відмова| в порушенні кримінальної справи.
Розглянемо|розгледимо| кожен з цих етапів з погляду прав особи.
Прокурор, слідчий, орган дізнання і суддя відповідно до ст. 97 КПК України|, зобов'язані приймати повідомлення|сполучення| про будь-який підготовлюваний або вчинений|досконалий| злочин. Вони не мають права відмовлятися від прийому заяв по мотиву неповноти відомостей, що повідомляються, із-за звернення|звертання,обіг| громадян не за належністю, або за тими чи іншими незаконними підставами, що іноді|інколи| трапляється на практиці.
Черговий по відділенню|відокремлення| міліції не прийняв заяву громадянина Н. про побиття невідомими особами|обличчя,лице| зважаючи на|внаслідок,унаслідок| відсутність слідів побоїв на обличчі потерпілого. Через декілька днів цими ж особами|обличчя,лице| було здійснено тяжчий злочин. Москолькова «Проблемы совершенствования законодательства об