Закон не створює ніяких|жоден| труднощів для подачі заяви, повідомлення|сполучення| про злочин. Заяви громадян можуть бути як усними, так і письмовими в будь-якій формі|форма|. Від заявника не вимагається повідомлення|сполучення| причин суспільно-небезпечної події|випадок|, його юридичної оцінки|оцінка|. Важливо|поважно|, щоб було повідомлено про сам факт того, що трапилося.

Усна заява заноситься в протокол, який підписується заявником і особою|обличчя,лице| що прийняв заяву. Заявникові повинна бути роз'яснена|роз'ясняти| відповідальність за за відомо неправдивий донос, про що робиться|чиниться| відмітка в протоколі заяви. Якщо до заяви додаються матеріали, підтверджуючі відомості, викладені в нім, то про це також указується|вказується| в прийнятій заяві.

В деяких випадках громадяни не тільки|не лише| мають право повідомляти про злочин, але і зобов'язані це робити|чинити|. Законодавець встановлюючи кримінальну|карний| відповідальність за недонесення про достовірно відомі підготовлювані або вчинені найбільш небезпечні злочини, поклав на громадян юридичний обов'язок повідомляти про ці злочини в органи міліції, прокуратури, судна або в інші державні органи.

На практиці зустрічаються іноді|інколи| випадки, коли в органи міліції, прокуратури, судна поступають|надходити| скарги, заяви, автори яких побажали|забажати| залишитися невідомими, що вимагає обережнішого підходу, оскільки на практиці заяви такого роду часто|частенько| є|з'являтися,являтися| наклепницькими.

Передбачаючи кримінальну|карний| відповідальність за наклепницькі вигадки і за помилковий донос, законодавець, тим самим встановлює серйозні гарантії правильності подачі заяв і повідомлень|сполучення| про злочин, дає правову підставу|спроможність| вести боротьбу з особами, що зловживають правом подачі скарг і заяв.

2. Повідомлення|сполучення| громадських організацій як привід для порушення кримінальної справи представляє|уявляти| повідомлення|сполучення| профспілкових і інших громадських організацій. Ці повідомлення|сполучення| слід відрізняти від заяв, що виходять від випадкової групи осіб|обличчя,лице|. Громадськими організаціями можуть бути громадські інспекції, кооперативні організації, культурні, спортивні, науково-технічні обєднання|товариство| та інші.

Практика підтверджує позитивну роль громадськості в боротьбі із|із| злочинністю.

3. Повідомлення|сполучення| установ, підприємств, організацій і посадових осіб закон також називає в числі приводів для порушення кримінальної справи. Суть|сутність,єство| цього приводу до порушення кримінальної справи полягає в тому, що різного роду установи, торгові|торгівельний| організації, учбові заклади через своїх керівників, а рівно посадові особи цих установ, підприємств або організацій повідомляють органи дізнання, слідства|наслідок|, прокуратури або суду про підготовлюване або вчинене суспільно-небезпечне діяння.

У установах, організаціях, підприємствах повинні вживатися заходи до забезпечення законності. Тому їх керівники і інші посадові особи зобов'язані повідомляти про злочин, виявлений по місцю їх роботи. Як пише Здир Я.А. « в даному випадку посадові особи не попереджаються|попереджуються,запобігати| про кримінальну|карний| відповідальність за за відомо неправдивий донос. У разі|в разі| повідомлення|сполучення| завідомо неправдивих відомостей вони несуть відповідальність як за посадові злочини.

Посадові особи установ, підприємств, організацій не має права на свій розсуд вирішувати|рішати,розв'язати| питання про наявність або відсутність злочину. Повідомлення|сполучення| установ, підприємств організацій і посадових осіб повинні бути зроблені у письмовій формі.

4. Повідомлення опубліковані у пресі також є|з'являтися,являтися| приводами для порушення кримінальної справи.

Повідомлення|сполучення| про злочин, опубліковані у пресі, на відміну від інших приводів звернені не тільки|не лише,не те що| до органів, осіб|обличчя,лице|, уповноважених| на порушення кримінальної справ, але і до широкого|широкий| круга|коло| громадськості, до всіх читачів. Не можна допускати, щоб по одному і тому ж повідомленню|сполучення| у пресі порушувалось декілька кримінальних справ.

5. Явка з|із| повинною.

На практиці зустрічаються випадки, що порушуються|збуджуються| і по такому приводу. Суть|сутність,єство| явки з|із| повинною полягає в добровільному повідомленні|сполучення| прокурорських, слідчих або судових органів про скоєння злочину самим винним, якщо таке повідомлення|сполучення| супроводжується|супроводитися| фактичною добровільною передачею|передача| себе у владу органів, посадових осіб, уповноважених| на порушення кримінальної справ.

6. Безпосереднє|безпосередній| виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину .

Суть|сутність,єство| цього приводу для порушення справи полягає в тому, що органи дізнання, слідчий, прокурор, суддя або суд при здійсненні своїх повноважень незалежно від чийого або заяви, повідомлення|сполучення| самі безпосередньо виявляють ознаки злочину і вирішують питання про порушення кримінальної справи.

Але|та| наявність одного приводу ще не достатня для ухвалення|прийняття,приймання| рішення про порушення кримінальної справи. Для порушення справи необхідно і така умова як підстава|основа,заснування| до порушення кримінальної справи.

У законі сказано, що справа|річ| може бути порушена тільки|лише| в тих випадках, коли є|наявний| достатні дані, вказуючі|показуючий| на ознаки злочину (ч.2 ст.94 КПК України|РСФРР|). Ці дані в кримінально-процесуальному|кримінально-процесуальний| законі іменуються підставами до порушення кримінальної справи , наявність яких зумовлює| обгрунтованість винесення акту про порушення кримінальної справи.

Законодавець вказує|вказувати| на дві сторони підстави|основа,заснування| до порушення кримінальної справи - фактичну і юридичну. Фактична сторона - наявність об'єктивно існуючих фактичних даних, що вказують|показуючий| на ознаки суспільно-небезпечного діяння.

Юридична сторона підстави|основа,заснування| до порушення справи|річ| є наявність ознак злочину. В даному випадку мова|промова| йде тільки|лише| про злочинне діяння, про його протиправність і суспільну|громадський| небезпеку.

Закон в підстави до порушення кримінальної справи не включає відсутність зобов'язань, що виключають провадження у справі|РС. Цим поняттям надається самостійне значення. У ст.99 КПК України зазначено, що у разі|в разі| відсутності|відсутність| підстав до порушення кримінальної справи, а рівно за наявності обставин, що виключають провадження у справі, прокурор, слідчий, орган дізнання і суддя відмовляють в порушенні кримінальної справи.

А.Р. Михайленко вважає|лічити|, що не дивлячись на|незважаючи на| різний сенс|зміст,рація| цих понять, між ними