про те, що сталося, до порушення кримінальної справи щодо пег органу, наділеному законом правом на порушення криміналь-ної справи (ст.369 КК України)'.
Факт з'явлення з повинною має розглядатись і як один з еле-ментів дієвого каяття, та аналізуватись в комплексі з іншими об-ставинами при застосуванні цього правового інституту. Тому своєчасне і правильне процесуального оформлення з'явлення з повинною має суттєве процесуальне значення.
При з'явленні з повинною складається протокол, в якому до-кладно викладається зроблене повідомлення. При цьому встанов-люється особа того, хто з'явився, з'ясовується причина з'явлення з повинною, виясняються дані про співучасників злочину і коло осіб, які можуть підтвердити обставини злочину. Докладне з'ясування обставин з'явлення з повинною необхідне тому, що з'явлення може бути спонукане не тільки каяттям у вчиненому, а й намаганням приховати більш тяжкий злочин або взяти на себе чужу провину.
Повідомлення, опубліковані в пресі. Повідомленнями, опубліко-ваними у пресі, є статті, листи тощо, надруковані в багатотираж-них газетах та журналах. (Сюди ж цілком доречно було б віднести інформацію, оголошену по радіо та в телепередачах, що теж є фор-мою опублікування, до того ж, ця інформація фіксується на матеріальних носіях). Матеріали стінної газети не є иовщомлення-ми преси, і тому не можуть бути використані як привід до пору-шення справи. Якщо такі матеріали стануть відомі органу, який має право порушити кримінальну справу, то приводом до и пору-шення буде виявлення ознак злочину самим органом.
Статті, листа, які редакціями не були надруковані, а передані в органи слідства, можуть бути приводом до порушення кримі-нальної справи як повідомлення громадських організацій або дер-жавних, установ.
Безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину як привід до порушення кримінальної справи означає, що ці органи самі, без будьчийого повідомлення виявляють злочин і порушують кримінальну справу, використову-ючи надані їм повноваження.
Органи дізнання здійснюють безпосереднє виявлення ознак злочину в процесі адміністративної діяльності, а органи дізнання, наділені оперативно-розшуковою юрисдикцією, також у процесі оперативно-розшукових заходів.
Виявлення злочинів є одним із завдань міліції та служби без-пеки. Відповідно до Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" для виконання вказаного завдання вони мають право: провадити контрольні закупки; здійснювати безпосереднє візуаль-не спостереження в громадських місцях із застосуванням засобів технічного документування; опитувати громадян, вимагати доку-менти та провадити інші інформаційно-пошукові дії.
Законом України "Про заходи протидії незаконному обігу нар-котичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловжи-ванню ними" органам МВС, СБУ та іншим органам, які мають право на проведення оперативно-розшукової діяльності, надане право, з метою виявлення джерел та каналів збуту наркотиків, здійснювати контрольовані оперативні закупки та контрольовані поставки наркотичних засобів, огляду транспортних засобів, ван-тажу й особистих речей водія та пасажирів.
Факти злочину можуть бути виявлені під час огляду пасажирів перед посадкою на повітряне судно та при виконанні інших адміністративних дій.
Слідчий безпосередньо виявляє ознаки злочину, щодо якого не було порушено кримінальної справи, в процесі провадження слідчих дій, а суд — у процесі судового розгляду.
Про безпосереднє виявлення ознак злочину співробітники органів дізнання мають складати рапорт або інший документ, що прирівнюється до повідомлення посадових осіб та підлягає роз-гляду нарівні з іншими приводами до порушення справи.
Інша інформація про злочини: повідомлення громадян по теле-фону, повідомлення про спрацювання охоронної сигналізації, інформація негласних співробітників, повідомлення по радіо та телебаченню, інформація медичних установ про надходження до них осіб з ознаками кримінальних травм та інша інформація, які не має характеру офіційних повідомлень та заяв про злочини не може бути приводом до порушення кримінальної справи і не породжує кримінально-процесуальних відносин. Однак вона піддягає перевірці в адміністративному порядку. Вона може бути підставою для виїзду на місце події, проведення оперативно-розшукових заходів, призначення ревізії, проведення контрольних закупок та інших перевірочних дій. Якщо в процесі перевірочних дій будуть виявлені ознаки злочину, складається рапорт про безпосереднє ви-явлення ознак злочину.
Офіщйні заяви та повідомлення про злочини (приводи до пору-шення справи) відповідно до Інструкції про порядок приймання, реєстрації, обліку та розв'язання в органах внутрішніх справ заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини і події підлягають реєстрації в книзі обліку інформації про злочини і події, яка ве-деться в черговій частиш органу внутрішніх справ. При реєстрації заяв та повідомлень на них проставляється штамп реєстрації із за-значенням дати реєстрації та порядкового номера реєстраційного запису. Дані відомості засвідчуються підписом чергового органу внутрішніх справ. Строк розгляду заяв та повідомлень обрахо-вується з моменту їх реєстрації.
Відмова в прийомі заяв і повідомлень про злочини за будь-якими мотивами неприпустима.
Працівники міліції зобов'язані приймати заяви та повідомлення про злочини в будь-який час і в будь-якому місці, якщо вони перебувають при виконанні службо-вих обов'язків. Отримані заяви негайно передаються до чергової частини для реєстрації та належної перевірки.
Отримавши заяву чи повідомлення про злочин, слідчий або співробітник органу дізнання зобов'язаний у найкоротший строк визначити, чи є необхідність вжиття негайних заходів з поперед-ження, припинення злочину, надання допомоги потерпілим та збе-реження слідів, і в необхідних випадках вжити таких заходів.
РОЗДІЛ 3
ОЦІНКА ТА ПЕРЕВІРКА ЗАЯВ І ПОВІДОМЛЕНЬ ПРО ЗЛОЧИНИ
Згідно зі ст. 97 КПК України за заявою або повідомленням про злочин, що надійшли до правоохоронного органу, слідчий, орган дізнання, прокурор або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з рішень: про порушення справи, про відмову в порушенні справи, про передачу заяви або повідомлення за підслідністю або підсудністю. Одночасно вживаються всі мож-ливі заходи, щоб запобігти злочину. Якщо необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин,