Курсова робота з кримінального процесу

Прокурор у кримінальному процесі.

План

Правовий статус прокурора та роль і завдання в кримінальному судочинстві.

Права і обов’язки прокурора у досудових стадіях кримінального процесу.

Повноваження прокурора у суді.

Вступ

В Україні здійснюються великомасштабні перетворення, спря-мовані на зміцнення демократії й створення правової держави. Проходить переоцінка цінностей в економічній, соціальній, управлінській, духовній та інших сферах життя суспільства. Однією з головних проблем громадського розвитку є зміцнен-ня законності та правопорядку.

Це висуває на перший план завдання забезпечення закон-ності, захисту прав і законних інтересів громадян, верховен-ство закону. Криміногенна ситуація в державі набирає загроз-ливого характеру і все далі погіршується. Зростає протидія си-лам правопорядку.

Майже повсюдно, особливо у великих промислових центрах, збільшується кількість небезпечних злочинів, поєднаних з на-сильством, жорстокістю й цинізмом. Злочинність стає більш організованою. Вона є одним з головних факторів, що негатив-но впливають на забезпечення правопорядку і внутрішньої без-пеки держави. Характерною ознакою суспільних відносин ста-ла зневага до законів та їх ігнорування.

Кримінальні структури проникли у сферу економіки, зовнішньоекономічну діяльність, кредитно-банківську систему.

За такої ситуації правоохоронні, інші державні органи в ок-ремих випадках проявляють терпимість до грубих порушень громадського порядку та інших фактів беззаконня. Все це загос-трює соціальну напругу, наносить моральну й матеріальну шкоду суспільству, спричиняє недовіру значної частини насе-лення чинності закону.

На стан законності та правопорядку негативно впливає та-кож відсутність чіткого механізму виконання законів, що по-ряд з халатністю, безвідповідальністю та низькою дисципліною створює сприятливе середовище для пограбування держави, для корупції, хабарництва, інших службових злочинів, формує не-гативну думку в суспільстві.

Елементи правового нігілізму сприяли послабленню виконав-чої влади та зниженню в окремих регіонах України активності й результативності прокурорського нагляду за дотриманням законів. У зв'язку з продовженням розробки проекту нового закону України про прокуратуру активно обговорюються проблеми вивчення місця і ролі прокуратури в системі державних органів України.

Поки що залишається невирішеним це спірне концептуальне питання. Залежно від того, якими функціями буде наділена прокуратура в нашій правовій державі, так і будуть вирішува-тись її повноваження щодо здійснення вищого нагляду за до-триманням законів на території України.

28 червня 1996 року збулись віковічні мрії і прагнення україн-ського народу. Верховна Рада в цей день прийняла Конституцію — Основний Закон нашої держави, де вказано, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова дер-жава. В Україні визнається і гарантується принцип верховен-ства права.

Питанням регламентації діяльності прокуратури присвячено сьомий розділ Конституції, де вказано, що вона становить єдину систему, на яку покладається:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням осо-бистої свободи громадян.

Організація і порядок діяльності органів прокуратури Украї-ни визначаються законом. Суттєві зміни, що стосуються загального нагляду, внесені в Конституцію України в грудні 2004 року.

Тобто за прокуратурою зберігається функція за-гального нагляду. Після прийняття і введення в дію окремих законів щодо регулювання позасудових функцій контролю та нагляду за виконанням законів будуть створені відповідні орга-ни.

Вищесказане зумовило вибір мною теми курсової роботи „Прокурор в кримінальному процесі”. На мою думку, дана тема є надзвичайно важливою та актуальною на сьогоднішній день.

Правовий статус прокурора та роль і завдання в кримінальному судочинстві

Перш за все необхідно з’ясувати, що ж таке правовий статус? В юридичній енциклопедії під редакцією професора Шемшученка Ю.С. вказується, що правовий статус – це сукупність прав і обов’язків фізичних та юридичних осіб Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – Т.5. – К.: „Укр. енцикл.”, 2003. – С. 44-45.

. Правовий статус визначається Конституцією України, законами України та іншими нормативно-правовими актами, міжнародними договорами, ратифікованими Верховною Радою України.

В праві розрізняють правовий статус:

громадян України

іноземців

осіб без громадянства

осіб, яким надано притулок.

Дана юридична енциклопедія вказує, що прокурор – це збірне поняття, що вживається для означення прокурорських працівників, посадових осіб органів прокуратури, які здійснюють прокурорсько-наглядові функції. В Україні – це Генеральний прокурор України, його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурори областей та їх заступники, військові прокурори регіонів та ВМС (на правах обласних) та їх заступники, начальники відділів і управлінь та їх заступники, прокурори цих відділів і управлінь, міські, районі, міжрайонні прокурори, їх заступники і помічники, відповідні працівники спеціалізованих прокуратур.

Термін „прокурор” застосовується як назва посади керівників органів прокуратури (Генеральний прокурор України, прокурори областей тощо), а також використовується для визнання процесуального статусу прокурорського працівника, який бере участь у розгляді судами кримінальних, цивільних і господарських справ.

Згідно із Законом України „Про прокуратуру” посаду прокурора можуть обіймати лише громадяни України з вищою юридичною освітою і необхідними діловими та моральними якостями. Особи, вперше призначені на ці посади, приймають присягу працівника прокуратури.

На посади прокурора Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Сімферополя та прирівняних до них прокурорів призначаються особи віком не молодше 30 років, які мають стаж роботи в органах прокуратури або на суддівських посадах не менше 7 років, на посади районних і міських прокурорів – віком не молодше 25 років зі стажем роботи в прокуратурі або на суддівських посадах не менше 3 років.

Прокурори підлягають атестації один раз на 5 років, порядок якої визначається Генеральним прокурором України.

Зайняття прокурорської посади не може