Зараз у вільній торгівлі у широкому асортименті можна придбати холодну зброю, за носіння якої Кримінальним кодексом передбачена відповідальність, чим пояснюється невпинне збільшення питомої ваги злочинів, пов’язаних з незаконним носінням, зберіганням, придбанням, виготовленням i збутом зброї.
За даними МВС України, аналіз причин та умов вчинення у 1997 році 172 злочини з використанням вибухівки свідчить про те, що каналами надходження вибухонебезпечних матеріалів i пристроїв до рук злочинців є їх викрадення з заводiв-виготовлювачiв, об’єктів гiрничо-видобувної i вугільної промисловості, складів артозброєння i військових частин, місць міжнаціональних конфліктів та контрабанда.
Вчиненню умисних вбивств інколи передують обставини, що свідчать про наміри злочинця вчинити вбивство. Це й висловлювання про вбивство, погрози вбивством, переслідування жертви, а також підготовка до вчинення злочину. Такі факти не отримують належного реагування з боку органів внутрішніх справ навіть тоді, коли про них стало відомо завчасно. Практично не діє кримiнально-правова норма, що передбачає відповідальність за вчинення такого злочину, як погроза вбивством.
Вчиненню вбивств сприяють недоліки в організації патрульно-постової служби міліції по охороні громадського порядку та безпеки громадян.
Суттєвим недоліком, що безпосередньо впливає на вчинення умисних вбивств, є недостатній рівень розкриття цих злочинів, а також інших тяжких злочинів проти особи.
Проте, як показало проведене нами вивчення, в організації боротьби з умисними вбивствами до сих пір є суттєві недоліки та упущення. Активне запобігання, профілактика умисних вбивств, усунення умов, що сприяють їх скоєнню, повинні стати головною метою оперативно-службової діяльності апаратів карного розшуку.
Боротьба з умисними вбивствами є одним з найважливіших завдань правоохоронних органів і, перш за все, органів внутрішніх справ та прокуратури, на які покладено функції щодо попередження, розкриття та розслідування вбивств.
Аналіз стану попередження та розкриття умисних вбивств дозволяє стверджувати, що зміни, які відбулись у суспільно-економічному становищі, відповідно відбилися як на структурі всієї злочинності в цілому, так і на окремих її видах. Вплив економічного становища у державі та матеріального стану людей на динаміку та структуру насильницької злочинності є очевидним. Невипадково в кримінологічній літературі наголошується, що головним напрямом попередження актів насильства сьогодні виступає успішне досягнення мети проведення в державі економічної реформи, підвищення та відносне вирівнювання матеріального забезпечення життя людей [8]. Відносно вчинення умисних вбивств слід зауважити, що збільшення числа безробітних серед вбивць, молоді віком до 18 років, підвищення рівня жорстокості стають все більш помітними. з метою досягнення злочинних результатів зловмисники все частіше застосовують технічні та спеціальні засоби, отруйні речовини, паралізуючі гази; почастішали випадки застосування катування жертв, використання вогнепальної та холодної зброї, вибухових речовин та пристроїв. Якщо вбивства, що скоювалися у минулі роки, здебільшого мали ситуативний характер, отже, відсутність “під руками” зброї дозволяла уникнути тяжких наслідків злочину, то останнім часом стають характерними ретельна спланованість злочину із застосуванням методів конспірації, спостереження, слідкування, вибору місця нападу, відпрацювання шляхів відходу та забезпечення алібі виконавцям та організаторам, приховування слідів, залишення на місці події автоматичної зброї, використання викраденого автотранспорту з подальшим його знешкодженням.
Ми розглянули лише деякі причини та умови умисних вбивств, проте їх врахування в організації профілактичної роботи сприятиме покращанню цілеспрямованої боротьби з проявами насильницької злочинності.
1. Насильственная преступность и ее значение для характеристики общественных отношений. Экспресс-информация.– М., 1992.– Вып. 1. – С. 6-7.
2. Вермеш М. Основные проблемы криминологии. – М.: Прогресс, 1978. – С. 172-173.
3. Гернет М.Н. Избранные произведения. – М., 1974. – С. 619.
4. Насильственная преступность и ее значение для характеристики общественных отношений. Экспресс-информация. – М., 1992. – Вып. 1. – С. 3, 12, 15.
5. Див.: Криминология. – М.: ИНФРАМ - НОРМА., 1997. – С. 448.
6. Петров В.В. Криминологические проблемы предупреждения преступлений, совершаемых в сфере бытовых отношений. Автореф. канд. дис. – М., 1981.
7. Сумісна вказівка МВС України та Генеральної прокуратури від 30.09.94р. № 15-137 “Про посилення боротьби з бандитизмом”.
8. Филонов В.П. Актуальные проблемы современной криминологии.: Монография. – Донецк: Донеччина, 1997. – С. 288.