аким чином, необхідно поповнити концептуальну модель системи принципів кримінального процесу, а саме:

- систему галузевих принципів, які визначають особливості саме кримінального процесу, доповнити такими засадами, як: недопустимість примушування до свідчень проти самого себе. членів своєї сім'ї і своїх близьких родичів (свобода самовикриття та викриття близьких); забезпечення безпеки учасників кримінального процесу; допустимість притягнення до кримінальної відповідальності лише за умови доведеності вини; допустимість застосування примусових і запобіжних заходів лише в разі крайньої необхідності; забезпечення ознайомлення особи, що притягується до відповідальності, з обвинуваченням і допустимість судового розгляду справи тільки в рамках пред'явленого обвинувачення; незалежність слідчого;

прокурорський нагляд за забезпеченням законності на досудових стадіях та підтримання державного обвинувачення прокурором у суді; недопустимість щодо правового стану обвинуваченого повороту до гіршого в апеляційній та касаційній стадіях процесу, реабілітація невинуватих; документованість про-цесуальних дій і рішень;

- систему міжгалузевих принципів доповнити засадами: гарантованість доступу до правосуддя;

- систему загально-правових принципів доповнити засадами: повага та захист

есті і гідності людини; презумпція добропорядності людини;

абезпечення захисту прав і свобод людини недоторканність особи, житла, сфери особистого життя, таємниця листування, телефонних та інших розмов, таємниця банківських вкладів, нерушимість права власності та інші); гуманізм, толерантність і справедливість.

тже, принципами кримінального процесу є:

* Встановлення об'єктивної істини.

* Забезпечення захисту прав і свобод людини;

- недоторканність сфери особистого життя;

- недоторканність особи;

- недоторканність житла;

- забезпечення таємниці листування, телефонних та інших розмов, телеграфної і поштової кореспонденції;

- забезпечення таємниці банківських вкладів;

- непорушність права власності.

* Повага та захист честі і гідності людини.

* Презумпція невинуватості обвинувачуваного.

* Презумпція добропорядності людини.

* Рівність людей перед законом і судом.

* Гарантованість доступу до правосуддя та забезпечення права на судовий захист.

* Здійснення правосуддя тільки судом.

* Забезпечення обвинувачуваному права на захист.

* Недопустимість примушування до свідчень проти самого себе, членів своєї сім'ї і своїх близьких родичів (свобода самовикриття та викриття близьких).

* Забезпечення безпеки учасників кримінального процесу.

* Допустимість застосування примусових і запобіжних заходів лише в разі крайньої необхідності.

* Допустимість притягнення до кримінальної відповідальності лише за умови доведеності вини.

* Незалежність слідчого.

* Забезпечення ознайомлення особи, що притягується до відповідальності, з обвинуваченням і допустимість судового розгляду справи тільки в рамках пред'явленого обвинувачення.

* Прокурорський нагляд за забезпеченням законності на досудових стадіях та підтримання обвинувачення в суді прокурором.

* Публічність.

* Гласність судового розгляду справи.

* Незалежність суду і підкорення його тільки законові.

* Змагальність та диспозитивність.

* Безпосередність та усність судового процесу.

* Недопустимість щодо правого стану обвинуваченого повороту до гіршого в апеляційній та касаційній стадіях процесу.

* Таємниця наради суддів.

* Обов'язковість рішень суду.

* Свобода оскарження процесуальних дій і рішень, забезпечення можливості касаційного та апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.

* Державна мова судочинства.

* Реабілітація невинуватих.

* Документованість.

* Законність.

* Толерантність.

* Гуманізм.

* Справедливість.

аким чином, вся концептуальна модель системи діючих в кримінальному процесі засад включає в себе 38 принципів. Усі вони перебувають в тісному зв'язку, взаємно доповнюють один одного і створюють систему гарантій правосуддя.

При цьому, міжгалузеві та загально-правові принципи, особливо такі, як недоторканність сфери особистого життя, недоторканність особи, недоторканність житла, забезпечення таємниці листування, телефонних та інших переговорів, телеграфної і поштової кореспонденції, забезпечення таємниці банківських вкладів; нерушимість права власності; в зв'язку з особливостями кримінально-процесуальних правовідносин, де вони безпосередньо діють, одержують нове теоретичне осмислення, змістовне збагачення та юридичний розвиток, набувають суто процесуального змісту.

своїй сукупності принципи кримінального процесу утворюють злагоджену систему єдиних по своїй спрямованості на забезпечення правосуддя і не суперечливих один з одним основоположних начал визначального характеру, в якій кожен із принципів має свою самостійну теоретично-правову сутність і процесуально-генетичну цінність, виступаючи першоджерелом окремих правових інститутів, органічно поєднаний з іншими засадами, а всі вони разом взяті визначають особливість процесуальної форми і становлять основу процесуальних гарантій істини, захисту прав і свобод людини та забезпечення справедливості.

3. арактеристика принципів кримінальне процесу, закріплених у кримінально-процесуальному законодавстві України.

Принцип забезпечення захисту прав і свобод людини.

Забезпечення захисту прав і свобод людини означає здійснення процесуальної діяльності в такому порядку, формі і режимі, за яких втручання в гарантовані законом права і свободи людини зовсім не мало б місця, або здійснювалося б лише в передбачених законом випадках, в умовах крайньої необхідності, коли іншими засобами вирішити завдання правосуддя неможливо.

Принцип забезпечення захисту прав і свобод людини є узагальнюючим принципом кримінального процесу, в рамках якого знаходять окреме проявлення його функціональні інститути — окремі менш загальні, але не менш важливі засади: недоторканність особи, недоторканність особистого життя, недоторканність житла, таємниці телефонних розмов, листування, телеграфної та іншої кореспонденції її нерушимості права власності.

Права людини, як відомо, являють собою систему природних, невід'ємних і нерушимих свобод і юридичних можливостей, що обумовлені фактом існування людини в цивілізованому суспільстві та одержали моральне визнання, правове визначення і юридичне закріплення. Свобода виступає як можливість людини поводитись відповідно до своїх бажань і робити все, що подобається та не заборонено законом і не спричиняє шкоди правам і свободі інших людей.

Право виступає мірою свободи і зміст його в тому, щоб узгодити свободу окремої людини зі свободою інших членів суспільства, дотримуючись принципу рівності,