Дізнання як кримінально-процесуальна діяльність міліції України - широка і дозволяє віднести до числа невідкладних будь-яку слідчу дію. Виникає зап�...

Стаття - Дізнання як кримінально-процесуальна діяльність міліції України

широка і дозволяє віднести до числа невідкладних будь-яку слідчу дію. Виникає запитання, які слідчі дії за нині чинним процесуальним законодавством можна вважати невідкладними? На наш погляд, особа, яка провадить дізнання (дізнавач) за тяжким злочином, відразу після порушення кримінальної справи в залежності від слідчої ситуації, має право провадити будь-яку слідчу дію, яка буде вважатися нею невідкладною, тобто суб’єкт, який розслідує кримінальну справу , повинен для себе встановити слідчі дії, що найбільш повно забезпечують виконання завдань кримінального процесу. І негайно їх провести для того, щоб не втратити доказової інформації. В.Ф. Статкус писав, що перелік невідкладних слідчих дій вносить плутанину в розслідуванні і не сприяє аналітичній і творчій діяльності працівників дізнання і попереднього слідства. Працівники органів досудового розслідування повинні самі встановлювати невідкладні слідчі дії [4, c.76]. Отже, встановити перелік невідкладних слідчих дій на всі випадки обставин неможливо.

Не менш важливим в кримінальному процесі є момент, що громадянину, який постраждав від злочинних дій, доводиться з’являтися в органи внутрішніх справ по декілька разів. Перший раз його викликають для отримання пояснення, другий – для визнання потерпілим і допиту його.

Процесуальна дія отримання пояснення від громадян чим вона відрізняється від допиту потерпілого? Практично лише формальністю: при допиті потерпілого попереджається за давання неправдивих показань, а під час давання пояснень – ні. Напевно було б правильним, коли б закон передбачив джерелом доказу пояснення. В такому випадку посадова особа в стадії порушення кримінальної справи в поясненні детально описала б обставини злочину і заподіяну шкоду винесла постанову про визнання потерпілим та роз’яснила права і обов’язки особі, яка постраждала від злочинних дій. Тоді відпаде необхідність його повторного виклику. А це означає, що потерпілий не буде відірваний від виконання своїх трудових обов’язків.

Отже, дізнання як кримінально-процесуальна діяльність міліції обумовлена важливим значенням для забезпечення встановлення істини, захисту прав і свобод людини, правильного застосування закону та здійснення правосуддя. Одна із гарантій встановлення істини у справі – забезпечення справжньої процесуальної самостійності особи, яка провадить дізнання, удосконалення процесуальної форми його діяльності.

Література:

Мельник М.І., Хавронюк М.І. Суд та інші правоохоронні органи. Правоохоронна діяльність. К., 2000р., с.43 Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України, К., 1995р., с.88-131. Гуткин И.М. Вопросы совершенствования процессуального и организационного руководства в сфере дознания. Труды Академии МВД СССР. М., 1986 г., с.1-12. Статкус В.Ф. Раскрыть преступление. Советская милиция, 1978, №2, с.76.

Сторінки: 1 2