або виправдувальний), закрити справу, направити справу на додаткове розслідування. Розгляд справ у суді здійснюється тільки відносно підсудних і тільки в межах пред’явленого обвинувачення. Всі питання, що підлягають вирішенню в судовому розгляді та у вироку, судді вирішують на підставі Закону, згідно з правосвідомістю, за своїм внутрішнім переконанням, основаним на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, за умов, що виключають сторонній вилив на суддів.
Суддя не може брати участь у розгляді справи та підлягає відводу у таких випадках:
якщо він є потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або родичем будь-кого з них, а також родичем слідчого, особи, яка провадила дізнання, обвинувача або обвинуваченого;
якщо він брав участь у даній справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, особа, яка провадила дізнання, слідчий, обвинувач, захисник або представник інтересів потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача або розгляд по цій справі скаргу в порядку ст.236-2, 236-5, 236-6 КПК України;
якщо він особисто або його родичі зацікавлені в результатах справи;
за наявності інших обставин, ви виключають сумнів в об’єктивності судді або народного засідателя, та обставини зазначені в п.2-1; п.2-2 ст.54 КПК України.
До складу суду, що розглядає кримінальну справу, не можуть входити особи, які є родичами між собою.
Суддя, який брав участь у розгляді кримінальної справи, в суді першої інстанції, не може брати участь в розгляді цієї справи в касаційному порядку або в порядку нагляду, а так само брати участь у новому розгляді справи в суді першої інстанції в разі скасування вироку або ухвали про закриття справи, постанови з його участю. Суддя, який брав участь у розгляді справи в касаційному порядку, не може брати участь у розгляді цієї справи в суді першої інстанції і в апеляційному порядку, а так само розгляд справи в порядку виключного провадження (ст. 55 КПК України).
Прокурор
Декларація про державний суверенітет України проголошує, що найвищий нагляд за точним і однаковим виконанням законів здійснюється Генеральним Прокурором України.
Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються:
Підтримання державного обвинувачення в суді.
Представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство.
Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Прокуратуру України очолює Генеральний Прокурор України, термін його повноважень 5 років. Організація й порядок діяльності органів прокуратури визначаються Законом “Про прокуратуру”.
Відповідно до статті 25 КПК України нагляд за точним виконанням законів України в кримінальному судочинстві здійснюється Генеральним Прокурором як безпосередньо так і через підлеглих йому прокурорів.
Прокурор зобов’язаний у всіх стадіях кримінального судочинства своєчасно вживати передбачених законом заходів до усунення всяких порушень закону від кого б ці порушення не виходили.
Ст. 29 Закону “Про прокуратуру” передбачає повноваження прокурора по нагляду за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства. Він має право вимагати для перевірки кримінальні справи, документи, матеріали, відміняє незаконні необґрунтовані постанови слідчих:
дає письмові вказівки про розслідування злочинів;
доручає виконання постанови;
приймає участь в дізнанні і попередньому слідстві;
продовжує термін розслідування;
повертає кримінальні справи на повторне розслідування;
передає кримінальні справи від одного до другого слідчого у разі потреби;
порушує кримінальні справи чи закриває;
затверджує обвинувальний висновок, направляє кримінальні справи в суд.
Всі вказівки прокурора органам дізнання, досудового слідства є обов’язковими.
Прокурор зобов’язаний вжити заходів до того, щоб жоден злочин не залишався не розкритим і жоден злочинець не ухилився від відповідальності і разом з тим, щоб жоден громадянин не притягався незаконно і необґрунтовано до кримінальної відповідальності.
Свої повноваження по боротьбі із злочинністю Прокурор здійснює незалежно від будь-яких місцевих органів і службових осіб. підкоряючись лише закону і керуючись вказівками Генерального Прокурора України.
У четвертій стадії – стадії судового розгляду – прокурор:
підтримує перед судом державні обвинувачення;
бере участь у дослідженні доказів;
дає висновки з питань що виникають під час судового розгляду;
подає суду свої міркування з приводу застосування кримінального закону і міри покарання щодо підсудного.
Коли в результаті судового розгляду прокурор прийде до переконання, що дані судового слідства не підтверджують пред’явленого підсудному обвинувачення, він повинен відмовитись від обвинувачення і викласти суду мотиви відмови.
Відмова прокурора від обвинувачення не звільняє суд від обов’язку розглядати справу далі і вирішити її на загальних підставах.
Дії прокурора в зв’язку з нововиявленими обставинами:
заяви подають прокуророві;
зобов’язаний розслідувати такі обставини;
направляє прокуророві області і іншого рівня висновки по справі;
коли не вбачає підстав для перегляду справи своєю постановою повідомляє осіб, які подали заяви.
Прокурор виконує нагляд за законністю виконання вироків та інших судових рішень:
розгляд заяв і скарг засуджених, а також громадян і організацій про порушення закону, допущені при виконанні вироку;
перевірка особистих справ засуджених в місцях позбавлення волі;
участь у судових засіданнях при розгляді питань, що виникають у зв’язкуз виконанням вироку.
І. Вершидубов в статті “Прокуратура на перехідний період” вказує на деякі проблеми реформування прокурорської системи.
По-перше, оновлення процесуального законодавства на основі визначених світових стандартів, забезпечення в кримінальному процесі, впровадження суду присяжних, а також системи апеляційних судів. Прокуратура повинна сприяти реалізації головної ідеї Конституції України – захист прав та інтересів кожної особи нашої держави.
По-друге, необхідність в новому Законі “Про прокуратуру” розкрити функцію представництва інтересів