слідчого, та суд про вжиття заходів щодо забезпечення заявленого позову;
підтримувати цивільний позов;
ознайомлюватись з матеріалами з моменту закінчення досудового слідства;
заявляти відводи;
подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора та суду, а також подавати скарги на вирок або ухвалу суду в частині, що стосується цивільного позову;
на забезпечення безпеки.
Цивільний позивач зобов’язаний:
за вимогою органів дізнання, слідчого, прокурора і суду надавати документи, які він має у своєму розпорядженні, пов’язані з заявленим позовом. У разі, коли цивільний позивач не з’являється у судове засідання, позов не розглядається, якщо суд вважає за неможливе розглядати його за відсутності цивільного позивача. Якщо цивільний позов залишається без розгляду, за зацікавленими особами зберігається право заявити його в порядку цивільного судочинства.
5. Цивільний відповідач.
Майнову відповідальність за цивільним позовом у кримінальному процесі звичайно несе особа, яка вчинила злочин, - обвинувачений. Про те у ряді випадків ця відповідальність покладається не на обвинуваченого, а на інших осіб, цими особами можуть бути батьки, опікуни, піклувальники та інші особи, а також підприємства, установи та організації, які в силу закону несуть матеріальну відповідальність за шкоду, завдану діями обвинуваченого (ст. 51 КПК України). За майнову шкоду, заподіяну неповнолітнім у віці від 14 до 15 років, відповідають батьки (усиновителі) або опікуни. За майнову шкоду, заподіяну неповнолітнім у віці від 15 до 18 років, відповідає він сам. Якщо у нього не має майна або заробітку, достатнього для відшкодування заподіяної ним шкоди, остання має бути відшкодована його батьками (ст. 446, 447 Цивільного кодексу України).
Про притягнення як цивільного відповідача особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя виносить постанову, а суд – ухвалу.
Цивільний позивач має право:
заперечувати проти пред’явленого позову, давати пояснення по суті пред’явленого позову;
подавати докази;
заявляти клопотання;
знайомитися з матеріалами справи, що стосується цивільного позову, з моменту закінчення досудового слідства, а у справах, в яких попереднє слідство не проводилося, - після віддання обвинуваченого до суду;
брати участь у судовому розгляді;
заявляти відводи;
подавати карги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора та суду, а також подавати скарги на вирок та ухвалу суду в частині що стосується цивільного позову (ч.2 ст.51 КПК);
на забезпечення безпеки.
Особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор та суд повинні роз’яснити цивільному відповідачеві його процесуальні права та забезпечити можливість їх здійснення.
Закон не покладає на цивільного відповідача будь-яких обов’язків, крім загального для всіх обов’язку додержання порядку в судовому засіданні. Нез’явлення цивільного відповідача або його представника в судове засідання не зупиняє розгляду цивільного позову.
в). Особи, які захищають та представляють інтереси інших осіб в кримінальному процесі.
Захисник.
Захисник – особа, яка в порядку, встановленому законом , уповноважена здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого та надання їм необхідної юридичної допомоги при провадженні в кримінальній справі.
Як захисники допускаються особи, які мають свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Таке право може бути надане громадянам, які мають вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше 2 років і склали кваліфікаційні іспити. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість. Вони приносять присягу відповідно до Закону України “Про адвокатуру”. Захисник підозрюваного, обвинуваченого або підсудного і т.д. не має права відмовитися від захисту або використовувати свої повноваження на шкоду підзахисному.
Захисник допускається до участі в справі в будь-якій стадії процесу. Близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники в якості захисників допускаються до участі в справі з моменту пред’явлення обвинувачення для ознайомлення матеріалів досудового слідства. Про допуск захисника до участі у справі особа, яка проводить дізнання, слідчий, прокурор, суддя виносить постанову, а суд ухвалу.
Захисником не може бути особа, яка брала участь у даній справі як слідчий, як особа, яка провадила дізнання, як прокурор, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, особа яка допитувалась або підлягає допиту як свідок. Захисником не може бути також особа, яка є родичем будь-кого із складу суду, дізнавача, слідчого, потерпілого, прокурора, цивільного позивача. Адвокат не може брати участі у справі як захисник також і тоді коли він у даній справі надає або раніше надавав юридичну допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про ведення справи, або коли вона брала участь у справі, як перекладач або понятий, а також щодо якої порушено кримінальну справу, визнана недієздатною чи обмежено дієздатною та інші обставини передбачені ст.61 КПК.
Участь захисника у справі обов’язкова у випадках передбачених ст.45 КПК.
Згідно із ст.48 КПК України з моменту допуску до участі у справі захисник має право:
до першого допиту підозрюваного або обвинуваченого мати з ним конфіденційне побачення, а після першого допиту – без обмеження їх кількості і тривалості;
мати побачення із засудженим і особою, до якої застосовано примусові заходи медичного, виховного характеру;
бути присутнім при допитах підозрюваного і обвинуваченого, а також при провадженні інших слідчих дій;
застосовувати науково-технічні засоби при провадженні слідчих дій;
ознайомлюватися з усіма матеріалами справи;
виписувати з матеріалів справи, з якими він ознайомився, необхідні відомості;
брати участь у судових засіданнях;
подавати докази і заявляти клопотання та відводи;
подавати скарги на дії та рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді та