А.П. “Основи криміналістичної тактики”. Курс лекцій К. - 2003
Місце злочину і місце події — поняття, які не завжди співпадають: місце події— поняття більш широке, бо воно пов'язане з виявленням ознак, що мають відношення до події злочину; місце злочину - це місце безпосереднього вчинення злочинного наміру, яке спри-чинило певні матеріальні зміни (наявність слідів злому, взуття, крові та ін.). Зміст слідчої дії визначається об'єктом, на дослідження якого вона спрямована. Об'єкт дослідження визначає як характер пізнавальних операцій, необхідних для досягнення мети слідчої дії, так і процесуальну форму їх здійснення. Під місцем події логічно розуміти територію, приміщення або будівлю, де відбулася подія, яку розслідують, або настав її результат.
Місце події як об'єкт огляду завжди являє собою складну та не-повторну систему різноманітних за своїми якостями і характерис-тиками предметів та інших матеріальних утворень (територія підприємства, жиле помешкання, магазин, автомобільна магістраль, пасажирський вагон, лісовий масив тощо). Огляд повинен забезпе-чувати можливість виявлення та закріплення слідів злочину в межах обстановки будь-якого місця події, мати своєрідну пізнаваль-ну універсальність, включати прийоми та методи, що забезпечують всебічне дослідження будь-яких об'єктів матеріального світу.
Суть огляду полягає в безпосередньому сприйманні слідчим обстановки місця події, вив-ченні та дослідженні матеріальних джерел доказової інформації.
Слідчий особисто повинен переконатися в наявності матеріальних джерел, їхніх ознаках та властивостях, зафіксованих у протоколі огляду.
Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до порушення кримінальної справи. У цьому разі, за наявності для того підстав, кримінальна справа порушується негайно після огляду місця події.
Про результати огляду слідчий складає протокол.
Огляд житла чи іншого володіння особи проводиться лише за вмотивованою постановою судді, яка виноситься з додержанням порядку, встановленого ч. 5 ст. 177 КПК. ; Постанова судді оскарженню не підлягає.
У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуван-ням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, а також за письмовою згодою володільця огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено без постанови судді.
Для проведення у невідкладних випадках огляду місця події в житлі чи іншому володінні особи, який здійснюється за її заявою або повідомленням про вчинений щодо неї злочин, а так само у разі відсутності цієї особи або немож-ливості отримати від неї згоду щодо проведення невідклад-ного огляду місця події, рішення суду не потрібно.
У випадках, передбачених частинами 5 і 6 ст. 190 КПК слідчий у протоколі огляду обов'язково зазначає причини, що обумовили проведення огляду без постанови судді, та протягом доби з моменту проведення цієї дії повідомляє про здійсне-ний огляд житла чи іншого володіння особи та його наслідки прокурора, який здійснює нагляд за досудовим слідством.
Зовнішній огляд трупа слідчий проводить з участю су-дово-медичного експерта і в присутності двох понятих. Якщо неможливо викликати судово-медичного експерта, то запрошується найближчий лікар.
Якщо виникне необхідність ексгумації трупа, слідчий складає про це постанову, яку затверджує прокурор. Труп виймається з місця поховання в присутності слідчого, судо-во-медичного експерта та двох понятих, про що складається протокол, який підписують усі зазначені особи (ст. 192 КПК).
Постанова про ексгумацію трупа повинна бути вмоти-вованою, обґрунтованою, з обов'язковою вказівкою про мету прийнятого рішення.
Найчастіше зовнішній огляд трупа є складовою части-ною огляду місця події, однак є випадки, коли він прово-диться і оформляється як окрема, самостійна слідча дія, що має свої особливості.
При зовнішньому огляді трупа на місці події встанов-люються і фіксуються в протоколі: розташування трупа, його поза, зовнішній вигляд одягу і взуття, характер пошкоджень на одязі, наявність на ньому слідів, плям, інших особливос-тей, наявність пошкоджень і слідів на тілі. Підлягають огляду й обстеженню знаряддя вбивства, якщо вони виявлені, пред-мети і документи, знайдені в кишенях одягу.
Зовнішній огляд трупа з участю судово-медичного екс-перта або лікаря не замінює експертизу для встановлення причин смерті й не виключає можливість участі судово-медичного експерта чи лікаря у розтині трупа і встанов-ленні причин смерті, що здійснюються в медичних уста-новах при проведенні судово-медичної експертизи. На практиці необхідність цієї слідчої дії виникає, якщо не-обхідно провести огляд похованої труни, провести повтор-ну чи додаткову судово-медичну експертизу для встанов-лення, наприклад, причини смерті померлого Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України. — К., 1995. — С. 244
.
У статті 265. „Огляд місця події” проекту кримінально - процесуального кодексу України зазначено:
1.
Орган дізнання, отримавши повідомлення про вчинений злочин чи виявлення ознак, негайно повідомляє про це особу, яка провадить дізнання, слідчого чи прокурора вживає заходи щодо охорони місця події та зберігання в незмінному стані виявлених слідів злочинну, слідів осіб, що вчинили злочин. Одночасно повинні бути вжни заходи припинення злочину, затриманню особи, що його вчинила або вчиняє, надання необхідної допомоги потерпілому, виявлення свідків та інші необхідні заходи.
2.
У випадку отримання повідомлення про вчинений злочин чи виявлення його особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор повинен негайно приступити до огляд місця події з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки де було вчинено злочин, а також інших обставин, які мають значення для справи.
3.
Особам, які перебувають на місці вчинення злочину, забороняється без дозволу що провадить дізнання, слідчого чи прокурора, які проводять огляд місця події, змінювати або вилучати до закінчення огляду. Як виняток, дозволяється зміна або вилучення речових доказів, що викликані вимогами громадської безпеки, гігієни чи надання невідкладної медичної допомоги потерпілим, відновлення нормальної діяльності особливо важливих організацій. Знищення слідів злочину або вилучення їх,