кандидатів. Нині є реальна можливість об'єктивно і на фаховому рівні оцінювати підготовку кандидатів на по-саду судді, оскільки Вища рада юстиції повністю уком-плектована (20 членів) і в своєму складі має не тільки висококваліфікованих фахівців майже з усіх галу-зей права, а й людей авто-ритетних, з великим життє-вим досвідом.
Вища рада юстиції завершує процедуру відбору кандидатів на судові посади після розгляду їх кваліфікаційними комісіями суддів. Саме за її рішенням вносять подання Президентові України про перше призначення громадян України на посади суддів. Тому виконання нею завдань значною мірою залежить від діяльності згаданих комісій суддів, які зобов’язані попередньо визначити придатність кандидатів до судової роботи – приймати в них кваліфікаційні екзамени, давати висновки про підготовленість їх до судової роботи, враховуючи і їхній рівень спеціальних знань, і особисті та моральні якості.
Прикро відзначати, що в багатьох випадках кваліфікаційні комісії суддів поверхово вивчають професійні та особисті якості претендентів. За два з половиною роки діяльності Вищої ради юстиції розглянуто 455 рекомендацій кваліфікаційних комісій суддів про призначення громадян України на посади суддів вперше. Відповідно до частини 3 статті 29 Закону України «Про Вищу раду юстиції» кожна кандидатура на посаду судді розглядається персонально. Розглянувши рекомендації кваліфікаційних комісій суддів, Вища рада юстиції погодилась щодо 371 кандидатури. Вісімдесяти чотирьом кандидатам відмовлено,— переважній більшості з підстав низького рівня професійних знань, необхідних для роботи на посаді судді, що дорівнює 18 відсоткам від загальної кількості кандидатів. Це красномовний показник, який свідчить, що кваліфікаційні комісії іноді формально проводять кваліфікаційні іспити й роблять висновки про підготовленість кандидата до судової роботи. Співбесіди з цими кандидатами на засіданнях секції та Вищої ради юстиції виявили їхню низьку правову підготовку: незнання нової Конституції України, конституційних принципів правосуддя, гарантій забезпечення прав і свобод людини та громадянина. Вони не знали більшості положень Цивільно-процесуального та Кримінально-процесуального права, не виявили належних знань матеріального права.
Тож Вища рада юстиції змушена після кваліфікаційних комісій ретельно перевіряти професійні якості кандидатів, відсіювати осіб з низьким рівнем знань. Це обов'язок кожного члена Вищої ради юстиції, який перед вступом на цю посаду склав на засіданні Верховної Ради України присягу такого змісту: «Присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов'язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів».
Напрямки роботи і повноваження Вищої ради юстиції визначають три лінії: розгляд кваліфікаційних питань, розгляд дисциплінарних питань і розгляд апеляцій. В статті3 Закону “Про Вищу раду юстиції” чітко вказані основні повноваження ради:
1) вносить подання Президенту України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;
2) розглядає справи і приймає рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;
3) здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів; 4) розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.
Для забезпечення виконання своїх повноважень Вища рада юстиції наділяється відповідними правами. Вона може витребувати та одержувати необхідну, документи, матеріали від суддів, підприємств, установ, організацій, громадян та їх об’єднань. Рада вправі також витребувати із будь-якого суду загальної юрисдикції кримінальну, цивільну та арбітражну справу. Судові справи, розгляд яких не закінчено, члену Вищої ради юстиції надається безпосередньо в суді. За невиконання чи несвоєчасне виконання актів Вищої ради юстиції, ухилення від подання або порушення строків подання Вищій раді юстиції витребуваних документів та матеріалів посадові особи несуть відповідальність згідно із законом.
Як конституційний орган, покликаний вирішувати питання, пов’язані з формуванням висококваліфікаційного суддівського корпусу та звільнення його від осіб, які скомпрометували себе на судовій роботі. Вища рада юстиції має діяти незалежно від будь-яких органів державної влади, місцевого самоврядування та посадових осіб. Вплив на членів ради забороняється. Рада повинна боротися за очищення суддівського корпусу від скомпрометованих осіб і захищати суддів від тиску на них.
Також Вища рада юстиції розглядає питання про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності їх посад із заняттям діяльністю, забороненою Конституцією України та законами України. Вища рада юстиції може прийняти рішення про визнання заняття суддею або прокурором іншою діяльністю, не сумісною з подальшим перебуванням на посаді судді або прокурора, і запропонувати йому у встановлений Вищою радою юстиції строк визначитися з питанням про продовження роботи на посаді судді або прокурора чи заняття іншою діяльністю з повідомленням Вищої ради юстиції; про визнання порушення суддею або прокурором вимог щодо несумісності їх посади із заняттям іншою діяльністю і надіслати подання відповідним органам про звільнення їх з посади.
Вся діяльність Вищої ради юстиції спрямована на утвердження на суддівських лавах чесності і порядності. Тільки безкомпромісне реагування на кожний випадок порушеннями суддями своїх обов’язків сприятиме підвищенню рівня правосуддя в державі, дотриманню прав громадян у судочинстві.
Вища рада юстиції може притягнути до дисциплінарної відповідальності Голову, заступників Голови та суддів Верховного Суду України, Голову і заступників Голови та суддів вищих спеціалізованих судів з підстав, передбачених у пункті 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України та Законом України "Про статус суддів". Вища рада юстиції може накласти на цих суддів такі стягнення: догану; пониження кваліфікаційного класу. Вища рада юстиції може прийняти рішення про невідповідність судді займаній посаді та надіслати це рішення до органу, який призначив чи обрав суддю.
Істотним недоліком Закону