законодавства та діяльності органів та установ юстиції;
координує діяльність місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій щодо правової освіти населення; вивчає стан правоосвітньої роботи в навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях, бере участь у методичному забезпеченні цієї освіти, формуванні у громадян правового світогляду;
надає методичну допомогу представникам державних органів у реалізації програми правової освіти населення; консультує їх з питань підготовки навчально-тематичних планів, програм, посібників, визначення форм і методів правового навчання; дає рекомендації щодо його вдосконалення; бере участь у проведенні семінарів, конференцій, олімпіад, конкурсів та інших навчально-методичних заходів;
бере участь у виданні журналів і газет загально правового характеру; вивчає попит на юридичну літературу, бере участь у плануванні її випуску місцевими видавництвами;
організовує роботу з кадрового забезпечення на посади начальників (та їхніх заступників) районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), у разі утворення міськрайонних і міжрайонних управлінь юстиції, установ юстиції, формує резерв кадрів на відповідні посади; організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення професійного рівня кадрів установ юстиції, організовує професійне навчання, стажування і підвищення кваліфікації працівників установ нотаріату, відділів реєстрації актів цивільного стану, відділів державної виконавчої служби, узагальнює практику роботи з кадрами та готує звіти з цих питань;
організовує роботу щодо поліпшення умов праці, житлових і побутових умов працівників управління, установ системи органів юстиції;
організовує розгляд звернень громадян з питань, що належать до його компетенції, пов'язаних з роботою підвідомчих установ, виявляє та усуває причини, що породжують обґрунтовані скарги громадян;
вивчає потреби, укладає договори стосовно постачання матеріально-технічних ресурсів до установ нотаріату, відділів державної виконавчої служби, відділів реєстрації актів цивільного стану, інших установ юстиції, а також здійснює контроль за зберіганням та витрачанням грошових коштів і матеріальних цінностей у підпорядкованих органах та установах юстиції;
здійснює збір та систематизацію інформації про потреби управління юстиції, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), у разі утворення міськрайонних і міжрайонних управлінь юстиції, відділів державної виконавчої служби, відділів реєстрації актів цивільного стану, установ юстиції на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя в засобах оргтехніки, засобах зв'язку, технічного та програмного забезпечення, сприяє вирішенню цих питань;
складає проекти кошторисів видатків на утримання районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), у разі утворення міськрайонних і міжрайонних управлінь юстиції, відділів державної виконавчої служби, відділів реєстрації актів цивільного стану, інших установ юстиції;
розподіляє встановлену чисельність, складає за участю керівників місцевих органів юстиції штатні розписи працівників органів юстиції;
контролює надходження та організовує бухгалтерський облік коштів органів юстиції, а також звітність про них;
здійснює централізований облік витрат на утримання районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), у разі утворення міськрайонних і міжрайонних управлінь юстиції, відділів державної виконавчої служби, відділів реєстрації актів цивільного стану, інших установ юстиції;
забезпечує у межах своєї компетенції дотримання державної таємниці в органах юстиції, установах, що належать до сфери його управління;
забезпечує в межах своєї компетенції виконання завдань мобілізаційної готовності;
здійснює контроль в апараті управління та підпорядкованих органах і установах юстиції за дотриманням актів законодавства з питань боротьби з корупцією і злочинністю та забезпечує їх неухильне виконання.
Забезпечення органів юстиції кваліфікованими кадрами
Визначити кадрову політику – це (будь то на рівні якої-небудь окремої служби, на рівні міністерства, або в глобальних масштабах всього державного управління) означає дати відповідь на безліч питань. Як правильно зазначає Бернар Гурне: „Самі продумані структури і найсучасніші знаряддя праці не дадуть очікуваних результатів, якщо службові штати будуть недоукомплектовані або – ще гірше – укомплектовані працівниками низької кваліфікації” Гурне Бернар. Государственное управление К.: Основы, 1993.- с.24.
.
Тому заслуговують спеціального виділення принципи організації управління кадрами.
Так, відповідно до Положення про Міністерство юстиції України до кола повноважень Міністерства юстиції входить забезпечення підбору і підготовки кандидатів в судді, підготовка за матеріалами кваліфікаційних комісій суддів матеріалів для призначення або обрання суддів, голів судів, заступників голів судів, їхнє переведення на посаді в інші суди і звільнення з посад.
На виконання цього положення в Україні, згідно ст..131 Конституції України, діє Вища рада юстиції, до відання якої відноситься:
внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;
прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;
здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляді скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – К., 1996. –ст.131.
Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність Про Вищу раду юстиції. Закон України від 15 січня 1998 року // Голос України, 14 лютого 1998 року. –ст.1.
Таким чином, цей конституційний орган повинен втілювати в життя кадрову політику правової держави відносно суддівського корпусу. Суддя, який покликаний вершити правосуддя, повинен бути не тільки високим професіоналом в області права, а і доброчесною, високоморальною людиною.
Безумовно, процес формування професійного суддівського корпусу з високими моральними якостями дуже складний і, в той же час, ще недостатньо нормований. Підбір кандидата на посаду судді не повинен обмежуватися тільки здачею кваліфікаційного екзамена з цивільного, кримінального, процесуального і