Безумовно, процес формування професійного суддівського корпусу з високими моральними якостями дуже складний і, в той же час, ще недостатньо нормований. Підбір кандидата на посаду судді не повинен обмежуватися тільки здачею кваліфікаційного екзамена з цивільного, кримінального, процесуального і іншим галузей права. На мій погляд, необхідно глибоко перевіряти спосіб життя кандидатів в судді, їхню поведінку на попередній роботі. Рекомендуватися на посаду судді повинен той кандидат, хто має не тільки відповідні професійні знання, а і високі моральні і необхідні для виконання обов'язків судді особисті якості.

Ураховуючи досвід роботи Вищої ради юстиції, можна стверджувати, що цей конституційний орган є важливою і необхідною ланкою механізму демократичного суспільства в забезпеченні підбору кандидатів в судді на якісно новому рівні. В той же час це інструмент руйнування елементів корпоративності при розв'язанні питань формування суддівського корпусу.

3.3. Координація роботи по правовому вихованню.

„Правосвідомість людей, об’єднаних в соціальні спільноти, - явище багато в чому об'єктивне, складається під впливом поєднання багатьох чинників: соціально-економічних, політичних, етнопсихологічних, культурно-історичних” Халфина Р.О. Право как средство социального управления М.: Наука, 1988.- с.62.

. Але це зовсім не означає, що на процес формування свідомості людей в юридичній сфері не можна впливати цілеспрямовано.

Навпаки, правосвідомість, як і свідомість етична, релігійна, наукова, потребує систематичного раціонального формування, стимулювання, позитивного соціального розвитку.

Правове виховання – це цілеспрямована діяльність держави, суспільних організацій, окремих громадян по передачі юридичного досвіду: систематичний вплив на свідомість і поведінку людини в цілях формування певних позитивних уявлень, поглядів, ціннісних орієнтацій, що забезпечують дотримання, виконання і використовування юридичних норм.

Татаринцева Е.В. змістом правового виховання визначає „залучення людей до знань про державу і право, законність, права і свободи особи, створення в громадян стійкої орієнтації на законопослушну поведінку” Татаринцева Е.В. Правовое воспитание. Методология и методика М.: Высш. шк., 1990.- с.18.

.

У зв'язку з цим на Міністерство юстиції України покладена координація діяльності міністерств і інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій відносно правового виховання населення, здійснює методичне забезпечення цієї утворення, формування в громадян правового світогляду.

За ініціативою управлінь юстиції більшість обласних і районних державних адміністрацій затвердили регіональні програми правоосвітньої діяльності Онопенко В. Текущие и перспективные задания органов юстиции // Право Украины.- 1994.- №3.- с.5.

. Значну увагу надають правовій тематиці засоби масової інформації.

Завдання полягає в тому, щоб ширше і переконливіше висвітлювати діяльність органів юстиції, показувати їх роль в побудові правової держави, сприяти підвищенню авторитету органів правосуддя, роз'яснювати нові закони, щоб кожний громадянин був ознайомлений з своїми правами і обов'язками.

Висновок

З часу набуття Україною незалежності існує необхідність переходу від дослідження державно-правових інститутів як складових частин союзної держави до їхнього вивчення як елементів суверенної Української держави. Разом з тим, ряд самих найважливіших питань організації і діяльності державної виконавчої влади і, зокрема, державного управління в сфері юстиції – не знайшли комплексного і системного дослідження в юридичній і адміністративно-правовій літературі.

Питання вдосконалення управління в області юстиції розглядалося з погляду аналізу правового статусу Міністерства юстиції України, його функціях по управлінню органами юстиції, організаційному забезпеченню діяльності судів, були розглянуті перспективи у відносини між Міністерством юстиції і органами судового самоврядування, а також підіймалося питання про вдосконалення управління у сфері формування суддівського корпусу.

В роботі підкреслюється, що вдосконалення державного управління не тільки соціально-політичній, але і культурній, господарській сферах є один з основних чинників соціально-економічного розвитку нашої держави. Вдосконалення управління доцільно лише в тому випадку, якщо воно відбувається на якісно новому рівні, у виконання Основного Закону, а також в ім'я людини і громадянина –найвищої соціальної цінності правової держави.

В процесі роботи був вивчений і проаналізований значний масив нормативних актів, що безпосередньо стосуються діяльності органів Міністерства юстиції, судового устрою і судочинства в Україні.

Теоретична значущість роботи полягає в тому, що отримані за наслідками роботи висновки і пропозиції можуть бути використані в подальшому дослідженні даної теми, в науковому і учбовому процесі, а також в докладі на науковій студентській конференції.

Перелік посилань.