во здiйснювати правосуддя в Українi виключно судам (стаття 124), ми

вважаємо, що до iснюючого i майбутнього КПК України слiд внести

суттєвi змiни. На нашу думку, звiльнити особу вiд кримiнальної

вiдповiдальностi може тiльки суд.У зв'язку з цим,вважаємо доцiльним

запропонувати проект норми, наявнiсть якої в кримiнально-проце-

суальному кодексi України дозволило б вiрно,у вiдповiдностi до нової

Конституцiї, вирiшити проблему звiльнення особи вiд кримiнальної

вiдповiдальностi, не завдаючи шкоди боротьбi зi злочиннiстю в

Українi, а саме:

130

" Пiдстави для постановлення обвинувального вироку

без призначення покарання.

Обвинувальний вирок постановляється без призначення покарання,

якщо встановлено,що:

1) закiнчились строки давностi притягнення особи до кримiнальної

вiдповідальностi, за винятком випадку, коли за вчинення цього злочи-

ну до винуватого за законом може бути застосовано смертну кару;

2) акт амнiстiї або помилування усуває застосування покарання за

вчинене особою дiяння;

3) на момент постановлення вироку внаслiдок змiни обстановки вчи-

нене особою дiяння втратило характер суспiльно-небезпечного або ця

особа перестала бути суспiльно-небезпечною;

4) особа, яка вчинила злочин, померла;

5) є в наявностi, передбаченi Кримiнальним Кодексом, пiдстави для

звiльнення особи вiд кримiнальної вiдповiдальностi."

6. Пiдстави до закриття кримiнальної справи, що констатують не-

можливiсть подальшого провадження, на нашу думку, не можна вважати

як реабiлiтуючими, так i нереабiлiтуючими. Закриваючи справу за цими

пiдставами, органи попереднього розслiдування не мають права робити

висновок про те, вчинила особа злочин чи нi. Як зазначалося вище,

висновок про вину особи у вчиненнi злочину може зробити тiльки суд.

У зв'язку з цим, до КПК України слiд ввести норму, в якiй

видiлити пiдстави до закриття кримiнальної справи, що констатують

неможливiсть подальшого провадження.Ми пропонуємо наступну редакцiю

даної статтi:

131

" Пiдстави для закриття кримiнальної справи

без вирiшення питання про винуватiсть особи.

Кримiнальна справа пiдлягає закриттю без вирiшення питання про

винуватiсть особи у вчиненнi злочину,якщо встановлено,що:

1) є вирок по тому ж обвинуваченню, що набрав законної сили або ух-

вала чи постанова суду про закриття справи з тiєї ж пiдстави;

2) є нескасована постанова органу дiзнання, слiдчого, прокурора про

закриття справи по тому ж обвинуваченню, крiм випадкiв, коли

необхiднiсть порушення справи визнано судом, у провадженнi якого пе-

ребуває кримiнальна справа ( статтi 276 i 278 цього Кодексу);

3) є нескасована постанова органу дiзнання, слiдчого, прокурора про

вiдмову у порушеннi справи по тому ж факту, крiм випадкiв, коли

необхiднiсть порушення справи визнано судом, у провадженнi якого пе-

ребуває кримiнальна справа (статтi 276 i 278 цього Кодексу);

4) вiдсутня скарга потерпiлого, якщо справу може бути порушено не

iнакше як за його скаргою, крiм випадкiв, коли прокуроровi надано

право порушувати справу i при вiдсутностi скарги потерпiлого (ч.3

статтi 27 цього Кодексу);

5) протягом строкiв, зазначених у статтi 48 Кримiнального Кодексу

України, не встановлено особу, яка вчинила злочин, за винятком ви-

падку, коли за вчинення цього злочину до винуватого за законом може

бути застосовано смертну кару;

6) вiдбулося примирення потерпiлого з обвинуваченим у справах, якi

порушуються не iнакше як за скаргою потерпiлого, крiм випадкiв пе-

редбачених частинами 2,3,4,5 статтi 27 цього Кодексу;

132

7) не отримана згода компетентного органу державної влади на при-

тягнення особи до кримiнальної вiдповiдальностi;

8) особа користується правом недоторканостi."