Iз змiсту ч.1 ст.7 КПК випливає, що кримiнальна справа може бу-

ти закрита в двох випадках:

-якщо в результатi змiни обстановки вчинене особою дiяння втра-

тило суспiльну небезпеку;

-якщо в результатi змiни обстановки,особа,яка вчинила суспiльно

небезпечне дiяння перестала бути суспiльно небезпечною.

Ряд авторiв вважають, що пiд змiною обстановки слiд розумiти не

тiльки змiни в соцiально-економiчних або органiзацiйно-господар-

ських умовах життя в країнi, районi, данiй мiсцевостi, а й у змiнi

конкретної обстановки на конкретному пiдприємствi, в установi, ор-

ганiзацiї [9,118,119].

Таке досить широке тлумачення змiни обстановки, на наш погляд,

суперечить чинному законодавству.Так, Дубинський А.Я. вiдзначає, що

змiна обстановки на пiдприємствi може проявитися в рiзкому покра-

щеннi органiзацiї працi, облiку,постачаннi та iн.Звiдси можна зроби-

ти висновок, що за аналогiчнi дiї,пов'язанi iз службовою дiяльнiстю,

вчиненi особами, якi працюють на рiзних пiдприємствах, в одному на-

селеному пунктi, слiд по-рiзному застосовувати закон.Так, якщо на

86

одному пiдприємствi суттєво покращиться економiчна ситуацiя,

кримiнальну справу слiд закривати за ч.1 ст.7 КПК, а якщо на iншому

пiдприємствi такi змiни не вiдбудуться, особа повинна опинитися на

лавi пiдсудних, i бути пiддана реальному кримiнальному покаранню.

Така ситуацiя, в деякiй степенi, суперечить принципу рiвностi грома-

дян перед законом. Стаття 24 Конституцiї України проголошує рiвнiсть

всiх громадян перед законом. Рiвнiсть громадян перед законом

означає, що при порушеннi, розслiдуваннi i судовому розглядi

кримiнальних справ, до всiх громадян застосовується одне й те ж

кримiнальне i кримiнально-процесуальне законодавство, нiхто не має

при цьому нiяких переваг i не пiддається нiяким обмеженням [1]. Мож-

на заперечити, що в приведенiй вище ситуацiї, принцип рiвностi пе-

ред законом не порушується. Теоретично таке заперечення обгрунтува-

ти не важко.Але, розширене тлумачення змiни обстановки, в результатi

якої вчинене дiяння втратило суспiльну небезпеку,на практицi

ревiзується i застосовується неодноманiтно.

Так, 30.10.96 року порушена кримiнальна справа за ознаками ч.2

ст.148-2 КК України вiдносно П., який працюючи директором

пiдприємства в 1995 - 96 роках скрив вiд оподаткування дохід. Дана

справа 30.12.1996 року, закрита за ст.7 ч.1 КПК. Слiдчий мотивував

своє рiшення тим, що пiдприємство з вересня 1996 року регулярно

сплачує податки, i тому змiнилась обстановка i вчинене П. дiяння

втратило характер суспiльної небезпеки [120]. Фактично, на

пiдприємствi вiдбулися змiни, але в результатi таких дiй, дiяння пе-

редбачене ч.2 ст.148-2 КК України не втратило характеру суспiльної

небезпеки.Тому дана кримiнальна справа закрита безпiдставно.В ана-

логiчних випадках кримiнальнi справи закiнчувались складанням обви-

87

нувального висновку, направлялись в суд i до осiб, винуватих у вчи-

неннi злочину застосовувалось кримiнальне покарання.

На наш погляд, змiна обстановки,в зв'язку з якою дiяння втрачає

характер суспiльної небезпеки, слiд пов'язувати з дiйсною, об'єктив-

ною,незалежною вiд волi даної особи змiною обстановки i цi змiни по-

виннi стосуватися всiх або значної частини громадян України.Такого

роду змiною обстановки можуть бути:закiнчення вiйни,скасування

воєнного стану, скасування рiшення про надзвичайну екологiчну си-

туацiю, соцiально-економiчнi або органiзацiйно-господарськi змiни в

масштабi всiєї держави.

Тлумачення змiни обстановки, внаслiдок якої особа перестала бу-

ти суспiльно небезпечною, на наш погляд, теж досить довiльне.Як заз-

начається в роботах,що стосуються застосування ч.1 ст.7 КПК,i видно

iз вивчених нами закритих кримiнальних справ, на практицi пiд таки-

ми змiнами часто розумiють звiльнення з попереднього мiсця роботи,

призов на строкову вiйськову службу,поступлення на навчання у вуз,

перебування в мiсцях позбавлення волi,вiдшкодування шко-

ди,вiдсутнiсть претензiй у потерпiлої сторони [24,120].Як приклади

неправильного застосування даної пiдстави,можна приводити значну

частину вивчених нами закритих за ч.1 ст.7 КПК кримiнальних справ.

Так, Г. 27.12.1996 року таємно проник в житло громадянина Р.,

звiдки викрав особисте майно на суму 158 гривнiв.Кримiнальна справа,

порушена за ознаками ч.3 ст.140 КК України, 15.01.97 року закрита у

зв'язку iз змiною обстановки. Своє рiшення слiдчий мотивував тим, що

Г.викрадене майно повернув i потерпiлий не має до нього претен-

зiй [122].

Iнший приклад, 24.09.1996 року К. i Ф. проникли в автомобiль

88

громадянина С., звiдки викрали його особисте майно на суму 390 гри-

вень, а 22.10.96 року повторно вчинили крадiжку з автомобiля Н.

Кримiнальна справа закрита 05.12.96 року за ч.1 ст.7 КПК, оскiльки

К.i Ф. пiсля пред'явлення обвинувачення i обрання мiри запобiжного

заходу призванi на строкову вiйськову службу [123].

Вищевказанi обставини не означають змiни обстановки.Вони можуть

бути визнанi такими, що пом'якшують вiдповiдальнiсть або врахованi

судом як обставини для звiльнення вiд покарання.

Зустрiчаються випадки закриття справ за ч.1 ст.7 КПК у зв'язку з

недоцiльнiстю притягнення особи до кримiнальної вiдповiдальностi, що

теж не грунтується на законi. Так, 14.10.96 року вiдносно А. поруше-

на кримiнальна справа за ст.114 КК України.Рiшення про закриття

справи слiдчий мотивував, по сутi, недоцiльнiстю притягнення А. до

кримiнальної вiдповiдальностi, оскiльки той повернув суму невиплаче-

них алiментiв на утримання дитини [124]. Слiд вiдзначити,що не-

доцiльнiсть притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi як пiдста-

ва до закриття справи була закрiплена в КПК УРСР 1927 року,але вра-

ховуючи її абсурднiсть,законодавець,з прийняттям нового КПК, вiдмо-

вився вiд неї [65].

Серед юристiв досить поширена думка про те,що втрата особою сус-

пiльної небезпеки, внаслiдок змiни обстановки, стосується тiльки

тiєї обстановки, яка оточувала дану особу до вчинення злочину.Цi

змiни не пов'язуються iз змiнами умов,якi оточували iнших громадян i

можуть бути наслiдком волевиявлення особи.Наприклад,особа поступила

на роботу,добре себе поводить у колективi,в сiм'ї,добре працює та

iнше [9,118,119].Ми вважаємо,що така позицiя розмиває змiст ч.1 ст.7

КПК.Виключенням є випадки,коли втрата особою суспiльної небезпеки

89

пов'язана з рiзким погiршенням стану здоров'я пiсля вчинення злочи-

ну або,якщо особа пiсля вчинення злочину захворiла на душевну хворо-

бу,що позбавляє її можливостi усвiдомлювати свої дії або керувати

ними i при цьому вiдсутнi пiдстави до застосування примусових за-

ходiв медичного характеру.Але цi випадки не пов'язанi з волею

особи.Не можна закривати кримiнальну справу лише тому,що особа

вирiшила змiнити свiй стиль життя,змiнити звички,колектив,почала

працювати i т.д.На практицi, на жаль, слiдчi, як правило, пов'язують

змiну обстановки саме з такими дiями особи.В такiй ситуацiї особи,

якi мають впливових знайомих,можливiсть влаштуватися на роботу,мож-

ливiсть отримати хорошу характеристику