справу за ч.1 ст.7 КПК.При наявностi пiдстав до такої особи може бу-

ти застосовано примусовi заходи виховного характеру передбаченi

статтею 9 КПК України.

2.2.6.Передача матерiалiв справи на розгляд товариського суду.

Статтею 8 КПК України передбачено, що слiдчий за згодою прокуро-

ра має право закрити кримiнальну справу з пiдстав,зазначених у

статтi 51 Кримiнального кодексу України i надiслати матерiали спра-

ви на розгляд товариського суду для застосування до особи,яка вчини-

94

ла дiяння,що мiстить ознаки злочину,який не являє великої суспiльної

небезпеки,заходiв громадського впливу.

Звiльненя вiд кримiнальної вiдповiдальностi з передачею ма-

терiалiв на розгляд товариського суду допускається лише в разi, як-

що особа вчинила дiяння,що мiстить ознаки злочину вперше. Iз сутi

даної норми випливає,що особа вчинила злочин вперше, якщо вона

зовсiм не вчиняла ранiше злочинiв або минули строки давностi при-

тягнення до кримiнальної вiдповiдальностi, або судимiсть за попе-

реднiй злочин знята чи погашена, або вона звiльнялась вiд

кримiнальної вiдповiдальностi на пiдставi амнiстiї чи помилування,

або у зв'язку з притягненням до адмiнiстративної вiдповiдальностi.

Ст.8 КПК України застосовується органами досудового розслiдуван-

ня кримiнальних справ досить часто.Так, слiдчими Житомирської

областi, в 1994 роцi закрито 1700 кримiнальних справ, iз них 146

справ за ст.8 КПК, що становить 8,58 % (Див.додаток З.). Але

слiдчi,на наш погляд не завжди правильно застосовують вищевказану

пiдставу.

Розглядаючи сутнiсть ст.8 КПК та ст. 51 КК України, слiд видiли-

ти 3 умови, при наявностi яких закриття справи у зв'язку з переда-

чею матерiалiв справи на розгляд товариського суду є законним i об-

грунтованим,а саме:

- дiяння, що мiстить ознаки злочину не являє великої суспiльної не-

небезпеки;

- особа вчинила дiяння, що мiстить ознаки злочину вперше;

- виправлення i перевиховання особи, що вчинила злочин,можливе без

застосування кримiнального покарання.

Лише сукупнiсть цих умов породжує можливiсть закриття

95

кримiнальної справи за ст.8 КПК України.

Законодавець не дає тлумачення поняття дiяння, що не являє вели-

кої суспiльної небезпеки.Тому це поняття трактується досить

довiльно. Нерiдко слiдчi не враховують або iгнорують фактичнi обста-

вини справи, i в результатi на розгляд товариського суду направ-

ляються матерiали про небезпечнi протиправнi дiяння.

Так,слiдчий закрив за ст.8 КПК України кримiнальну справу

вiдносно К.,який вчинив викрадення особистого майна С.,в результатi

чого завдав потепiлому значної шкоди [128].Iнша справа закрита в

1993 роцi вiдносно С., порушена за ст.154 ч.2 КК України в 1990

роцi. Слiдство по данiй справi велося майже 3 роки i сама справа на-

раховує 8 томiв [129].

Аналогiчна справа закрита вiдносно К. Ця справа порушена за

ст.154 ч.2 в 1993 роцi,а закрита в 1995 роцi [130].

Досить часто за даною пiдставою закриваються кримiнальнi справи,

порушенi за вчинення злочинiв, якi вiднесенi законом до тяжких. Так,

закрита кримiнальна справа вiдносно Д., який проник в житло Р.звiдки

таємно викрав особисте майно [131].Вiдносно Х. закрита кримiнальна

справа, порушена за ознаками ст.81 ч.3 КК України [132].

Аналогiчних прикладiв можна приводити досить багато.

В юридичнiй лiтературi вiдзначалося, що практичнi працiвники не

завжди вiрно трактують поняття вчинення особою дiяння вперше [10].

Iнодi закриваються справи вiдносно осiб, щодо яких матерiали ранiше

направлялись на розгляд товариських судiв, або особа передавалась на

поруки трудовому колективу чи громадськiй органiзацiї,що у

вiдповiдностi з дiючим законодавством недопустимо. Трапляються ви-

падки закриття справи за ст.8 КПК вiдносно осiб,якi вчинили 2 або

96

бiльше злочинiв.Так, слiдчим закрито кримiнальну справу вiдносно С.i

К.,якi вчинили злочин передбачений ст.155 ч.2 КК України. Iз ма-

терiалiв справи вбачається,що С. вчинила злочин повторно [133].

При вирiшеннi питання про закриття кримiнальної справи з переда-

чею на розгляд товариського суду особлива увага повинна надаватися

правильному визначенню можливостi виправлення i перевиховання особи

заходами громадського впливу.

З однiєї сторони, необхiдно враховувати сукупнiсть даних, що ха-

рактеризують особистiсть правопорушника: поведiнка в сiм'ї,трудовому

колективi; вiдношення до працi; участь в громадському життi; вiдно-

шення до вчиненого злочину,тощо.

З iншої необхiдно враховувати реальну можливiсть впливу това-

риського суду на особу. Слiд зазначити, що на практицi, при закриттi кримiнальних справ за даною пiдставою, не завжди забезпечується

реальне i своєчасне застосування заходiв громадського впливу.Зустрi-

чаються випадки, коли справи, взагалi не розглядаються товариськими судами, або товариськi суди, в органiзацiях в якi напраляються спра-

ви,фактично вiдсутнi.

Нами вивчена практика роботи товариських судiв в

Iв.-Франкiвськiй, Тернопiльськiй, Хмельницькiй та Житомирськiй об-

ластях.В результатi проведеного аналiзу роботи товариських судiв у

60 колективах можна видiлити ряд недолiкiв,якi свiдчать про те,що

дiяльнiсть товариських судiв носить,в бiльшостi випадкiв формальний

характер,а саме:

- 60% товариських судiв за перiод з 1993 по 1996 роки не розглядали

взагалi матерiалiв на своїх засiданнях;

- списки членiв товариських судiв в бiльшостi випадкiв, складенi

97

формально, на загальних зборах членiв колективу не розглядалися.

Частина членiв товариських судiв звiльнилися з роботи i не пра-

цюють в колективi на протязi 2-3 рокiв;

- голови та члени товариських судiв не досить обiзнанi, а в деяких

випадках взагалi не знайомi з положенням про товариськi суди та

з вiдповiдним дiючим законодавством;

- матерiали про вчиненi протиправнi дiяння,по закритих кримiнальних

справах розглядаються формально, або взагалi не розглядаються.Го-

лови товариських судiв дають формальнi вiдписки про розгляд

матерiалiв i застосування заходiв громадського впливу;

- при розглядi матерiалiв не належно оформляються протоколи i рiшен-

ня товариських судiв;

- вiдсутня допомога в органiзацiї роботи товариських судiв з боку

державних органiв i керiвництва пiдприємств, органiзацiй,установ;

- в бiльшостi приватних фiрм i кооперативiв товариськi суди взагалi

вiдсутнi.

В такiй ситуацiї важко погодитись з висновками деяких авторiв

про те, що закриття справ з направленням матерiалiв на розгляд това-

риського суду дозволяє широко залучати громадськiсть до справи пере-

виховання правопорушникiв,є досить ефективним засобом їх виправлен-

ня [134,135]. Цi умови не базуються на реальному станi справ i на

будь-яких дослiдженнях даної проблеми.

Норми кримiнального i кримiнально-процесуального законодавства,

що регулюють закриття кримiнальної справи з направленням матерiалiв

на розгляд товариського суду,на наш погляд суперечать новiй Консти-

туцiї України.Вiдповiдно до ст.124 Конституцiї, правосуддя