Обставини, що виключають провадження в кримінальній справі

Діючим законодавством передбачено ряд підстав до закриття кримінальної справи, застосовуючи якi, правоохороннi органи не мають права вирішувати питання про те, вчинила особа протиправне дiяння чи нi.

Розглянемо цi пiдстави.

Примирення потерпiлого з обвинуваченим.

Кримiнально-процесуальним законодавством передбачено особливий порядок провадження в справах приватного обвинувачення. В цих справах дiзнання i досудове слiдство не проводиться, тому випадки закриття кримiнальних справ у зв'язку з примиренням потерпiлого з обвинуваченим на стадiї досудового слiдства вiдсутнi. Ця пiдстава застосовується виключно судом, тому розглядати її в рамках даного дослiдження немає потреби.

2.3.2.Вiдсутнiсть скарги потерпiлого.

Згiдно зi ст.27 КПК України не можуть бути порушенi кримiнальнi

справи, передбаченi ст.106, ч.1ст.107, ч.1 ст.125, ст.126,ст.198 що-

до дiй, якими заподiяно шкоду правам та iнтересам окремих громадян

та ч.1 ст.117 Кримiнального кодексу України без скарги потерпiло-

го.По данiй категорiї справ досудове слiдство, за винятком ч.1

ст.117 КК, не проводиться.Тому за даною пiдставою кримiнальна спра-

ва на стадiї досудового слiдства може бути закрита тiльки вiднос-

но злочину, передбаченого ч.1 ст.117 КК України.

Пленум Верховного Суду України звернув увагу на те, що приводом

до порушення кримiнальної справи за ч.1 ст.117 КК України може бути

не тiльки письмова, а й усна заява (скарга) потерпiлої, занесено у

вiдповiдностi зi ст.95 КПК до протоколу, пiдписаного заявницею i

службовою особою, яка прийняла заяву [69].Якщо така заява (скарга)

вiдсутня, кримiнальна справа пiдлягає закриттю за п.7 ч.1 ст.6 КПК

України.Винятком є випадки, коли потерпiла через свiй безпорадний

стан, залежнiсть вiд обвинуваченого чи з iнших причин не може захис-

121

тити свої законнi iнтереси.При встановленнi таких обставин, проку-

рор повинен порушити справу i при вiдсутностi скарги потерпiлої (ч.3

ст.27 КПК).

2.3.3.Наявнiсть вироку, що набрав законної сили або ухвали чи

постанови суду про закриття справи.

Вирок ухвали та постанови суду, якi набрали законної сили є най-

важливiшими, кiнцевими актами правосуддя.Скасувати цi судовi рiшен-

ня можуть тiльки вищестоящi судовi iнстанцiї в порядку чiтко регла-

ментованому дiючим законодавством.

До скасування у встановленому законом порядку вироку (постанови,

ухвали), якi набрали законної сили нiякi судовi та адмiнiстративнi

органи не мають права проводити слiдчi i судовi дiї по данiй

справi.Це правило грунтується на нормi, закрiпленiй в ст.403 КПК

України, якою встановлено, що вирок, ухвала, постанова суду,які наб-

рали законної сили, є обов'язковими для всiх державних i громадських

пiдприємств, установ i органiзацiй, посадових осiб та громадян i

пiдлягають виконанню на всiй територiї України.

Тому п.9 ч.1 ст.6 КПК передбачено, що кримiнальну справу не мо-

же бути порушено, а порушена справа пiдлягає закриттю щодо особи,

про яку є вирок по тому ж обвинуваченню, що набрав законної сили або

ухвали чи постанови суду про закриття справи з тiєї ж пiдстави.

Застосувати дану пiдставу до закриття кримiнальної справи можна,

якщо вищевказанi судовi рiшення винесенi вiдносно даної особи i по

тому ж обвинуваченнi.

Iснуючий порядок розгяду кримiнальних справ i прийняття по них

122

рiшення практично виключають можливiсть порушення справ, по яких є

нескасоване судове рiшення, про що свiдчить статистика. Так, за

перiод з 1992 по 1997 роки органами досудового слiдства Iвано-Фран-

кiвської, Житомирської,Хмельницької та Тернопiльської областей

пiдстава, вказана в п.7 ч.1 ст.6 КПК України, не застосовувалась

(Див.додаток З.).

2.3.4.Наявнiсть нескасованої постанови органу дiзнання, слiдства,

прокурора про закриття справи i про вiдмову в порушеннi кримiнальної

справи.

Як i попередня пiдстава до закриття кримiнальної справи, пiдста-

ви, вказанi в п.п.10,11 ч.1 ст.6 КПК України органами досудового

слiдства вищевказаних областей, в останнi роки не застосовувались.

Але наявнiсть даної пiдстави до закриття кримiнальної справи в

кримiнально-процесуальному законодавствi є обгрунтованим, тому що не

виключенi випадки порушення кримiнальних справ, по яких уже прийма-

лись рiшення уповноваженими на те органами.

Пунктом 10 ч.1 ст.6 КПК України передбачено, що кримiнальна

справа не може бути порушена, а порушена справа пiдлягає закриттю

щодо особи, про яку є нескасована постанова органу дiзнання,

слiдчого, прокурора про закриття справи по тому ж обвинуваченню

крiм випадкiв, коли необхiднiсть порушення справи визнано судом, у

провадженнi якого перебуває кримiнальна справа (статтi 276 i 278

КПК).

В п.11 ч.1 ст.6 КПК України закрiплена аналогiчна вимога закону,

якщо про вiдмову в порушеннi справи по тому ж факту є нескасована

123

постанова органу дiзнання, слiдчого, прокурора.

Нагляд за виконанням законiв органами дiзнання i досудового

слiдства дiючим законодавством покладено на вiдповiдних прокурорiв.

У вiдповiдностi з п.2 ч.1 ст.227 КПК прокурор скасовує незаконнi i

необгрунтованi постанови слiдчих та осiб, якi проводять дiзнання.

Постанову, винесену прокурором, може скасувати вищестоящий прокурор.

Вимога закону,якою надається право суду порушувати справу по

новому обвинуваченню i щодо нової особи, не слiд розглядати як на-

дання права суду iгнорувати висновки органiв досудового слiдства.

Приймаючи рiшення про порушення кримiнальної справи, суд зобов'яза-

ний обгрунтувати прийняте рiшення i зробити висновок про скасування

рiшення про закриття справи чи вiдмови в порушеннi кримiнальної

справи.

В груднi 1992 року до КПК введено статтi 236-1, 236-2, 236-5,

236-6, якими встановлено порядок оскарження до суду постанов про

вiдмову в порушеннi кримiнальної справи i про закриття справи

[170].Законодавець надає право суддi скасувати вiдповiднi постанови.

2.3.5.До пiдстав закриття кримiнальної справи, при застосуваннi

яких не вирiшується питання про винуватiсть особи, слiд також

вiднести пiдставу, вказану в ч.2 ст.6 КПК України.

Законом України вiд 30.06.1993 року "Про внесення до деяких за-

конодавчих актiв України змiн i доповнень щодо удосконалення попе-

реднього розслiдування" стаття 6 КПК України доповнена новою части-

ною, яка стала вiдповiдно частиною 2 [4].

Даною нормою передбачено: "Якщо в ходi дiзнання або попередньо-

124

го слiдства протягом строкiв, зазначених у статтi 48 Кримiнального

кодексу України, не встановлено особу, яка вчинила злочин,

кримiнальна справа пiдлягає закриттю на пiдставах, передбачених пун-

ктом 3 частини 1 цiєї статтi, за винятком випадку, коли за вчинення

цього злочину до винуватого за законом