ним рішенні|розв'язання,вирішення,розв'язування|. Наприклад|приміром|, в ухвалі|постанова| про відміну ухвали|постанова| про припинення справи|річ|. У такому разі|в такому разі| ці вказівки будуть складовою частиною даної ухвали|постанова| прокурора.
Встановивши обов'язковість вказівок прокурора, закон, разом з тим|в той же час|, виявляє ті з|із| них, які слідчий має право не виконувати, якщо він з|із| ними не згоден і приніс заперечення вищестоящому прокуророві (ч. 2 ст. 127 УПК|). До них відносяться вказівки прокурора про притягнення як обвинуваченого особи|обличчя,лице|, про кваліфікацію злочину, про об'єм|обсяг| звинувачення|обвинувачення|, про напрям|направлення| справи|річ| для переказу|передання,віддання| обвинуваченого суду (слід розуміти — напрям|направлення| справи|річ| до суду), про припинення справи|річ|.
Дане положення|становище| не розповсюджується|поширюватися| на орган дізнання (п. 3 ст. 120 УПК|), оскарження яким вказівок прокурора, не припиняє їх виконання.
Вказівки прокурора обов'язкові не тільки|не лише| для слідчого, але і для начальника слідчого відділу, з|із| позицією якого прокурор не пов'язаний.
Крім прокурора, вказівки органу дізнання і слідчому можуть давати його заступники і помічники при здійсненні ними нагляду за дорученням прокурора за розслідуванням конкретної кримінальної справи.
Дієвість вказівок прокурора забезпечується перевіркою їх виконання. Встановивши, що вказівка не виконана, прокурор має право продовжити термін його виконання або ухвалити інше рішення в межах своїх повноважень.